Ухвала суду № 4457296, 16.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2009 р.Справа № АС 3/786-08/5021 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "РЕД" на постанову Господарський суд Сумської областi від 23.02.2009р. по справі№АС 3/786-08

за позовом ТОВ "РЕД"

до Шосткинської міжрайонної ДПІ у Сумській області

про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "РЕД", звернувся до Господарського суду Сумської областiз позовом до Шосткинської міжрайонної ДПІ у Сумській області, в якому просив визнати протиправними податкові повідомлення-рішення заступника начальника Шосткинської міжрайонної ДПІ у Сумській області № 0000302347/0 від 21.05.2008 р. та № 0000312347/0 від 21.05.2008 р. та скасувати їх.

Постановою Господарського суду Сумської областi від 23.02.2009 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "РЕД" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про бухгалтерський облік", Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Цивільного кодексу України та на обставини і обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що, на підставі направлення від 03.04.2008 року № 000446 та направлення від 06.06.2008 року № 000580, виданих Шосткинською МПДІ, співробітниками Шосткинської МДПІ, на підставі п. 1, п. 2 статті 11, статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) була проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «РЕД» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевіркою було встановлено заниження ТОВ «РЕД» податку на прибуток за 2006 рік в сумі 169901,00 грн. за рахунок непроведення коригування валових витрат в сторону зменшення та податку на додану вартість за жовтень 2006 року в сумі 110115,00 грн. за рахунок не проведення коригування податкового кредиту в сторону зменшення, про що зазначено в акті перевірки за № /2300/21118131 від 14.05.2008 року (а.с. 13-28) .

На підставі акту перевірки за № /2300/21118131 від 14.05.2008 року з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки, заступник начальника Шосткинської МДПІ виніс податкові повідомлення - рішення: № 0000302347/0 від 21.05.2008 року в якому визначив ТОВ «РЕД» суму податкового, зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій) податок на прибуток в розмірі 254851,50 грн. (за основним платежем - 169901,00; за штрафними (фінансовими ) санкціями 84950,50 грн.); № 0000312347/0 від 21.05.2008 року в якому визначив ТОВ «РЕД» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій ) податок на додану вартість в розмірі 165172,50 грн. (за основним платежем - 110115,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 55057,50 грн.) /а.с. 29, 30/.

Позивач в своїй позовній заяві стверджує, що відповідачем було порушено вимоги пункту 4.2 розділу 4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 зі змінами та доповненнями, яким передбачено, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів). Позивач вказує на порушення вищевказаного терміну, зазначаючи, що в направленні на перевірку вказано період проведення перевірки з 03.04.2008 року по 16.04.2008 року, а акт перевірки складено 14.05.2008 року.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував такі твердження позивача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка була дійсно розпочата 03.04.2008 року, але у зв'язку з хворобою керівника групи перевірки 14.04.2008 року була призупинена наказом Шосткинської МДПІ № 302. 06.05.2008 року наказом Шосткинської МДПІ № 329 перевірку було поновлено з 06.05.2008 року по 08.05.2008 року. На підставі даного наказу було видано направлення від 06.05.2008 року та вручено платнику податків.

Отже, триденний термін, встановлений для складання та підписання акту перевірки слід рахувати починаючи з 12.05.2008 року (9-11 травня неробочі дні), а не з 17.04.2008 року, як це робить позивач.

Правомірність проведення, призупинення та поновлення даної перевірки підтверджується Постановою Господарського суду Сумської області від 21.07.2008 року по справі № АС 12/312-08 та Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2008 року по справі № 22-а-6437/08 за позовом ТОВ «Ред» до Шосткинської МДПІ про визнання протиправними дій та нечинним наказу. Постановою суду першої інстанції ТОВ «Ред» в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТОВ «Ред» залишено без задоволення, а Постанову суду першої інстанції без змін /а.с.56-58/.

Згідно п. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення

Крім того, ТОВ «Ред», посилаючись на відсутність реєстраційного номеру на акті перевірки, зазначає, що Шосткинською МДПІ не було зареєстровано акт перевірки в єдиному журналі реєстрації актів (сторінка 2 позову).          

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував такі посилання позивача, оскільки акт про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Ред» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 14.05.2008 року зареєстровано в єдиному журналі реєстрації актів Шосткинської МДПІ під номером 670/2300/21118131. Даний реєстраційний номер проставлено безпосередньо на акті перевірки, а також зазначено в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

В зв'язку з тим, що позивачем було завищено валові витрати на суму 129029,00 грн., ним порушено пункт 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, з урахуванням статті 86 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», в результаті чого, Шосткинською МДПІ донараховано 32257,00 грн. податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 16128,50 грн.

Відповідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно статті 86 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (в редакції від 20.12.2005 року № 3235-ІV) встановлено, що у 2006 році сума від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, що рахувалася станом на 1 січня 2005 року і не була погашена протягом 2005 року, не підлягає протягом 2006 року врахуванню у складі валових витрат платника податку.

Перевіркою встановлено, що платником податку завищено валові витрати за 3-й квартал 2006 року на суму 185300,00 грн. в зв'язку з невиключенням зі складу валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування на підставі Рішення Харківського апеляційного Господарського суду від 13.09.2006 року по адміністративній справі № АС 8/74-06.

Так за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Ред» (акт №1501/23-1/21118131 від 23.09.2005 року було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000922301/0 від 04.10.2005 року, в якому визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 27300,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5460,00 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржено ТОВ «Ред» спочатку до Шосткинської МДПІ, а потім до ДПА в Сумській області. В результаті розгляду повторної скарги, Рішенням ДПА в Сумській області від 12.01.2006 року № 238/10/25-005-129/139 ск про результати розгляду повторної скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення МДПІ було скасовано та платнику податків зменшено валові витрати на суму 185300,00 грн. за 1 півріччя 2005 року. Зазначене зменшення валових витрат ТОВ «РЕД» оскаржило до Господарського суду Сумської області. Господарський суд Сумської області в задоволенні адміністративного позову відмовив.

В результаті розгляду апеляційної скарги ТОВ «Ред» Харківський апеляційний Господарський суд ухвалою від 13.09.2006 року по адміністративній справі № АС 8/74-06 апеляційну скаргу ТОВ «РЕД» залишив без задоволення, а Постанову Господарського суду Сумської області без змін.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

В декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2006 року (вх. № 27562 від 08.11.2006р.) у складі валових витрат по рядку 04.9 « від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» платником податку задекларовано 407100,00 грн.

З наданих до Шосткинської МДПІ деклараціях по податку на прибуток як за 2005 рік, так і за 3-й квартали 2006року, платником не було здійснено коригування валових витрат та не зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2005 рік на суму 185300,00 грн., внаслідок чого, від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього періоду у складі валових витрат по рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємств за 3-й квартали 2006 року підлягає зменшенню на 185300,00 грн. і має складати 221800 грн. (407 100,00 грн.-185 300,00 грн.).

За результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Ред» (акт від 02.11.2006р № 1322/23-3/21118131) від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього періоду у складі валових витрат по рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2006 року зменшено на 231500,00 грн. Позивачем на відповідну суму також не були зменшені валові витрати в відповідних періодах.

Отже, позивач після проведення даної перевірки при складанні декларації з податку на прибуток за 2006 рік повинен був зменшити від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року на суму 416800 грн. (185300 грн. + 231500 грн.) і воно повинно складати (-)9700 грн. (407100,00 грн. - 416800,00 грн.).

Платником податку в декларації з податку на прибуток підприємств за 2006 рік ( вх. № 36646 від 08.02.2007р.) у складі валових витрат по рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) задекларовано 407100,00 грн.

Внаслідок подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань від 02.04.2008 р. (вх. № 6023) за 2006 рік підприємство самостійно зменшило суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на 287771,00 грн. та задекларувало в декларації за 2006 рік від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 119329,00 грн.(407100,00 грн. - 287771,00 грн.).

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач повинен був відкоригувати від'ємне значення об'єкта оподаткування, шляхом його зменшення на 416800,00 грн., а відкоригувало лише на 287771,00 грн., а відповідно залишок невідкоригованого від'ємного значення складає 129029,00 грн.

Позивач, посилаючись на пункт 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181 -III від 21.12.2000 року (зі змінами та доповненнями), зазначає, що платником податків самостійно, до початку перевірки, в декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2008 року, було відображено коригування валових витрат в сторону зменшення на 129059,00 грн. та нараховано штраф в розмірі 1613,00 грн., а, відповідно, Шосткинська МДПІ не мала правових підстав для нарахування податку на прибуток в сумі 32257,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16128,50 грн.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що тлумачення позивачем пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» є помилковим, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а)          або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Отже, вказана норма надає можливість платнику податків самостійно виправити допущену помилку шляхом відображення суми недоплати у складі декларації з відповідного податку, що подається за наступний податковий період, після періоду в якому було виявлено факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Позивач здійснив коригування валових витрат в сторону зменшення на суму 129059,00 грн. та нарахував штраф в розмірі 1613,00 грн. в декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2008 року, а відповідно, враховуючи вищевказану норму закону, факт заниження податкового зобов'язання повинен був виявлений позивачем в 2007 році (попередньому податковому періоді), що не відповідає дійсності.

Фактично ТОВ «Ред» стало відомо про факт заниження податкового зобов'язання та необхідність відкоригувати валові витрати в сторону зменшення в 2006 році, про що свідчать: рішення ДПА в Сумській області від 12.01.2006 року №238/10/25-005-129/139 ск про результати розгляду повторної скарги ТОВ «Ред» на податкове повідомлення-рішення Шосткинської МДПІ №0000922301/0 від 04.10.2005 року (акт планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Ред» № 1501/23-1/21118131 від 23.09.2005 року), яким дане податкове повідомлення-рішення було скасовано та платнику податків зменшено валові витрати на суму 185300,00 грн. за 1 півріччя 2005 року; ухвала Харківського апеляційного Господарського суду від 13.09.2006 року по адміністративній справі № АС 8/74-06 (ТОВ «Ред» оскаржило вищевказане зменшення валових витрат), якою апеляційну скаргу ТОВ «РЕД» залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Сумської області без змін; акт планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Ред» від 02.11.2006р №1322/23-3/21118131, яким від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього періоду у складі валових витрат по рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2006 року зменшено на 231500,00 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що ТОВ «Ред» факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів було виявлено (стало відомо) саме в 2006 році, а, відповідно, позивач повинен був відобразити суму недоплати у складі декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2007 року.

Крім того суттєвим є те, що в декларації з податку на прибуток підприємств не вказується за який саме період здійснюється коригування валових витрат.

Позивач звертає увагу суду на те, що Шосткинська МДПІ, не приймаючи до уваги декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2008 року (в зв'язку з тим, що 1 квартал 2008 року не входить до перевіряємого періоду), враховує податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий 2008 року.

Відповідні декларації були прийняті до уваги Шосткинською МДПІ в зв'язку з тим, що до них додаються розрахунки коригування сум податку на додану вартість, в яких зазначається за які саме звітні періоди проведено коригування сум податку на додану вартість і відповідні періоди відносяться до перевіряємого періоду.

Таким чином, позивач повинен був сплатити суму недоплати і 5 % штрафу. Підприємство сплатило штрафні (фінансові) санкції в сумі 1613,00 грн., а сума податку по рядку 14 декларації за 1 квартал 2008 року складає 541,00 грн. Таким чином, в порушення вищевказаної вимоги закону податок на прибуток в сумі 32257,00 грн. не заявлено до сплати та не сплачено.

В зв'язку з тим, що позивачем було завищено валові витрати на суму 550576,47 грн. за 4 квартал 2006 року, ним порушено підпункт 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) в результаті чого, Шосткинською МДПІ донараховано 137644,00 грн. податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 68822,00 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області визнано недійсною з моменту її укладення усну угоду між ПП «Буан-Плюс» м. Київ та ТОВ «Ред» на поставку товарно-матеріальних цінностей по податковим накладним: № 97 від 08.05.2003р. на суму 25596,00 грн в т. ч. ПДВ 4266,00грн.; № 98 від 08.05.2003р. на суму 8966,32 грн. в т.ч. ПДВ 1494,39 грн.; № 102 від 20.05.2003р. на суму 116238,74 грн. в т.ч. ПДВ 19373,12 грн.; № 123 від 27.06.2003р. на суму 121067,60 грн. в т.ч. ПДВ 20177,93грн.; № 124 від 30.06.2003р. на суму 188052,40 грн. в т.ч. ПДВ 31342,07 грн.; № 129 від 10.07.2003р. на суму 12415,10 грн. в т.ч. ПДВ 2069,18 грн., № 133 від 28.07.2003р. на суму 57351,60 грн. в т.ч. ПДВ 9558,60грн.; № 135 від 31.07.2003р. на суму 34344,00 грн. в т.ч. ПДВ 5724,00 грн.; № 136 від 31.07.2003р. на суму 96660,00 грн. в т.ч. ПДВ 16110,00 грн, на загальну суму 660691,76 грн., в т.ч. податок на додану вартість 110115,29 грн. Сума без податку на додану вартість, яка врахована у складі валових витрат у відповідних періодах 2003 року, складає 550576,47 грн.

Позивач при складанні податкової декларації з податку на прибуток за 2006 рік, на підставі вищезазначеного Рішення Господарського суду Сумської області здійснив коригування валових витрат на загальну суму 550576,0 грн. в сторону зменшення (рядок 05.1 декларації з податку на прибуток), а отже визнав неправомірність віднесення до складу валових витрат 550576,47 грн.

До Шосткинської МДПІ ТОВ «Ред» було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 4792 від 14.03.2008 року за 2006 рік, в якому проведено коригування валових витрат в сторону збільшення на загальну суму 550576,47 грн., по вищевказаній усній угоді.

Так, як вже було зазначено вище, Рішенням Господарського суду Сумської області по справі № 10/87-06 від 12.10.2006 року усна угода на поставку ПП «Буан-Плюс» товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Ред» визнана недійсною з моменту її укладення.

Статтею 49 Цивільного кодексу України, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

В пункті 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 зазначено, що угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом. Це, зокрема, угоди, які підпадають під ознаки статей 48, 49, 50, 58 Цивільного кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виконання усної угоди на постачання товарно-матеріальних цінностей ПП «Буан-Плюс» ТОВ «Ред» підтверджується вищепереліченими податковими накладними, які є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Визнання Господарським судом Сумської області даної угоди недійсною одночасно тягне за собою недійсність документів, що є похідними від цієї угоди та пов'язані з її виконанням, тобто в даному випадку податкових накладних.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що поновлення ТОВ «Ред» у складі валових витрат вартості отриманих від ПП «Буан-Плюс» товарно-матеріальних цінностей на суму 550576,47 грн. по усній угоді, визнаній судом недійсною згідно уточнюючого розрахунку від 14.03.2008 р. № 4792, є безпідставним.

В зв'язку з тим, що позивач в податковій декларації по податку на додану вартість за лютий 2008 року (вхідний № 4789 від 14.03.2008 р.) безпідставно відніс до складу податкового кредиту за жовтень 2006 року 110115,00 грн., ним було порушено підпункт 7.4.5 пункту 7.4, підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням вимог пункту 2.1. статті 2, підпункту 7.2.4, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону, пункту 2, пункту 5 «Порядку заповнення податкової накладної» затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та в результаті чого, було донараховано 110115,00 грн. (податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції по податку на додану вартість в сумі 55057,50 грн.

Позивач при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року на підставі Рішення Господарського суду Сумської області від 12.10.2006 року по справі №10/187-06 про визнання недійсною з моменту укладання усної угоди на поставку товарно-матеріальних цінностей між ТОВ «Ред» та ПП «Буан-Плюс» здійснив коригування податкового кредиту на загальну суму 110115,00 грн. в сторону зменшення (рядок 16.3 декларації з податку на додану вартість) по податковим накладним: № 97 від 08.05.2003р. на суму 25596,00 грн. в т. ч. ПДВ 4266,00грн.; № 98 від 08.05.2003р. на суму 8966,32 грн. в т. ч. ПДВ 1494,39 грн.; № 102 від 20.05.2003р. на суму 116238,74 грн. в т.ч. ПДВ 19373,12 грн.; № 123 від 27.06.2003р. на суму 121067,60грн. в т.ч. ПДВ 20177,93грн.; № 124 від 30.06.2003р. на суму 188052,40 грн. в т.ч. ПДВ 31342,07грн.; № 129 від 10.07.2003р. на суму 12415,10 грн. в т. ч. ПДВ 2069,18 грн., № 133 від 28.07.2003р. на суму 57351,60 грн. в т.ч. ПДВ 9558,60 грн.; № 135 від 31.07.2003р. на суму 34344,00 грн. в т.ч. ПДВ 5724,00 грн.; № 136 від 31.07.2003р. на суму 96660,00 грн. в т.ч. ПДВ 16110,00грн, на загальну суму 660691,76 грн., в т.ч. ПДВ 110115,29 грн.

У березні 2008 року до Шосткинської МДПІ ТОВ «Ред» була подана декларація з податку на додану вартість (вх. № 4789 від 14.03.2008 року) за лютий 2008 року та розрахунок коригування суми податку на додану вартість до цієї декларації (вх № 4790 від 14.03.2008 року ), в якому проведено коригування податкового кредиту в сторону збільшення на загальну суму 110115,00 грн. за жовтень 2006 року по вищевказаним податковим накладним.

Таким чином, суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним були спочатку виключені з податкового кредиту, а потім безпідставно поновлені у складі податкового кредиту згідно проведеного коригування в декларації за лютий 2008року.

Рішенням Господарського суду Сумської області по справі № 10/87-06 від 12.10.2006 року усна угода на поставку ПП «Буан-Плюс» товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Ред» визнана недійсною з моменту її укладання. При цьому було враховано рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13.06.2003 р., згідно якого, визнані недійсними з 21.12.2001 р. статут ПП «Буан-Плюс», довідка про внесення до ЕДРПОУ, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Статтею 49 Цивільного кодексу України передбачено, що угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.

В пункті 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111 зазначено, що угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом. Це, зокрема, угоди, які підпадають під ознаки статей 48, 49, 50, 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Виконання усної угоди на постачання товарно-матеріальних цінностей ПП «Буан-Плюс» ТОВ «Ред» підтверджується вищепереліченими податковими накладними, які є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Визнання Господарським судом Сумської області даної угоди недійсною одночасно тягне за собою недійсність документів, що є похідними від цієї угоди та пов'язані з її виконанням, тобто в даному випадку податкових накладних.

Відповідно до вимог пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 ст.7 даного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону .

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна надається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до складу податкового кредиту не підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року за № 165 (зі змінами та доповненнями) визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість;

Пунктом 5 цього ж Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі ї заповнення іншою особою, ніж вказаною у п.2 Порядку.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарським операціям, здійсненим на підставі угоди, яка визнана з моменту укладення недійсною, є безпідставним та таким, що не відповідає чинному законодавству.

Позивач стверджує, що Шосткинською МДПІ донараховано податок на прибуток та податок на додану вартість з порушенням встановленого для цього підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме 1095 днів. Дане твердження також не відповідає дійсності.

Згідно підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання декларації. У разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Так, дійсно ТОВ «Ред» віднесло в 2003 році 550576,00 грн. до складу валових витрат та 110115,00 грн. до складу податкового кредиту (суми по господарським операціям з придбання від ПП «Буан-Плюс»), про що свідчать відповідні податкові декларації по податку на прибуток та податку на додану вартість.

При складанні податкової декларації з податку на прибуток за 2006 рік ТОВ «Ред» на підставі Рішення Господарського суду Сумської області від 12.10.2006 року по справі №10/187-06 про визнання недійсною з моменту укладання усної угоди на поставку товарно-матеріальних цінностей між ТОВ «Ред» та ПП «Буан-Плюс» здійснило коригування валових витрат на загальну суму 550576,00 грн. в сторону зменшення (рядок 05.1 декларації з податку на прибуток).

Також позивач при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року на підставі цього ж Рішення суду здійснив коригування податкового кредиту на загальну суму 110115,00 грн. в сторону зменшення (рядок 16.3 декларації з податку на додану вартість).

В 2008 році ТОВ «Ред» було надано до Шосткинської МДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 4792 від 14.03.2008 року за 2006 рік, в якому безпідставно проведено коригування валових витрат в сторону збільшення на загальну суму 550576,47 грн., по вищевказаній усній угоді.

Крім того у березні 2008 року до Шосткинської МДПІ було подано декларацію з податку на додану вартість (вх. № 4789 від 14.03.2008 року) за лютий 2008 року та розрахунок коригування сум податку на додану вартість до цієї декларації (вх. № 4790 від 14.03.2008 року ), в якому безпідставно проведено коригування податкового кредиту в сторону збільшення на загальну суму 110115,0 грн. за жовтень 2006 року по вищевказаним податковим накладним.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що саме в березні 2008 року ТОВ «Ред» було здійснено неправомірне безпідставне коригування валових витрат та податкового кредиту, подано вищезазначені розрахунки, а відповідно і порушено ряд норм чинного законодавства. А отже встановлений законодавством термін для визначення податкового зобов'язання 1095 днів потрібно починати обраховувати з 2008 року, а не з 2003 року, як зазначає позивач.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Господарського суду Сумської областi від 23.02.2009 року по справіАС 3/786-08 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "РЕД" - залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Сумської областi від 23.02.2009р. по справі№АС 3/786-08 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді(підпис)

(підпис) Калиновський В.А. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 21.07.2009 р.