Постанова № 4457175, 07.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2009 р. Справа № 22-а-7613/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів:                                                   Кононенко З.О.

                                                             Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову господарського суду Сумської області від 24.12.2008 року по справі № АС 16/126-06/5021

за позовом Приватного інженерно-сервісного центру "Кварк"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватний інженерно-сервісний центр "Кварк", звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 16.11.2005 року № 0002372302/0/51827, від 09.12.2005 року № 0002372302/1/51827, від 29.12.2005 року № 0002372302/2/51827 та від 03.02.2006 року №0002372302/3/51827 щодо нарахування податку на додану вартість в сумі 37 734,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 18 867 грн. 00 коп.

Постановою господарського суду Сумської області від 17 квітня 2006 року відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21 червня 2006 року зазначене судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2008 року задоволено касаційну скаргу Приватного інженерно-сервісного центру «Кварк», скасовано постанову господарського суду Сумської області від 17 квітня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21 червня 2006 року, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Постановою господарського суду Сумської області від 24.12.2008 року адміністративний позов Приватного інженерно-сервісного центру "Кварк" задоволено.

Визнано нечинними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Суми ( 40030, м. Суми, Червона площа,2 ; код 21102740 ) від 16.11.2005 року № 0002372302/0/51827, від 09.12.2005 року № 0002372302/1/51827, від 29.12.2005 року № 0002372302/2/51827 та від 03.02.2006 року №0002372302/3/51827 щодо нарахування податку на додану вартість в сумі 37 734,00 грн. і застосування штрафних санкцій в сумі 18 867 грн. 00 коп.

Відповідач, Державна податкова інспекція в м. Суми, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Сумської області від 24.12.2008 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з’ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач не скористався своїм правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідач надав письмову заяву про розгляд справи за відсутністю його представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду – скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, і це знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, що відповідачем проведено планову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року .

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 632/235/21127271 від 07.11.2005 року , в якому зроблено висновок, що позивачем порушено п.п. 7.2.1 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ним віднесено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від контрагентів , які не відповідають вимогам вищезгаданих норм закону (податкові накладні не пронумеровані).

Цей єдиний недолік в окремих податкових накладних став підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень - рішень для визначення позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 37 734,00 грн. та для застосування штрафних ( фінансових) санкцій в сумі 18 867,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, виходив з того, що відповідач не виявив будь-яких порушень щодо фактичності здійснення тих господарських операцій, по яким видані позивачеві його контрагентами ці податкові накладні, а також не виявлено фактів несплати сум податку на додану вартість, відображених в тих податкових накладних.

Позивач надав докази фактичного здійснення всіх господарських операцій по податковим накладним, які не мали реєстраційних номерів, а також докази сплати в повному обсязі податку на додану вартість у складі ціни товарів, отриманих від контрагентів за тими податковими накладними.

Суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено суми ПДВ за податковими накладними, які не мали номерів при їх отриманні від контрагентів. А факт відсутності номеру в податкових накладних, встановлений відповідачем при перевірці позивача, не є підставою вважати ці накладні недійсними, не є свідченням їх неналежності та недопустимості як доказів. Ці податкові накладні суд оцінив як окремий доказ, а також вважав їх належними та допустимими у взаємному зв'язку доказів у справі у їх сукупності.

Такого висновку суд першої інстанції дійшов на підставі того, що контрагенти позивача під час перевірки надіслали позивачеві на його запит дублікати податкових накладних з номерами, які спочатку помилково були надіслані позивачеві без номерів. А факт реєстрації та обліку як податкових накладних, так і господарських операцій, відображених в тих накладних та видаткових накладних, підтверджується також витягами з реєстраційних книг позивача, витягами з книг обліку продажу КП «Глухівський тепловий район», ДП «Юдиком», ТОВ «Бест Кард Сервіс» .

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, у зв’язку з наступним.

Встановлено, що при проведенні відповідачем документальної перевірки Приватного інженерно-сервісного центру «Кварк» за період з 01.01.2004 року по 30.06.2006 року виявлено, що підприємство, в порушення підпункту 7.2.1, п.7.2., п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами та доповненнями), віднесло до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які не відповідають вимогам чинного законодавства, що стало підставою для донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 56601,00 грн. ( акт від 07.11 2005 року №632/235/21127271, т.1, а.с.23-48, т.1, а.с.49,53,58,64).

Донарахування податку на додану вартість в сумі 37734,00 грн. було здійснено шляхом виключення із складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних, які заповнені з порушенням вимог, щодо їх оформлення.

Відповідно до п.п.7.2.1, п.7.2., п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями (далі-Закон № 168/97-ВР), позивач має право на податковий кредит, по витратах, які підтверджені податковими накладними, оформленими відповідно з вимогами п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР.

Однак, як свідчать матеріали справи, до складу податкового кредиту позивачем включені податкові накладні, що заповнені з порушенням вимог щодо їх оформлення, а саме:

Дочірнє підприємство «ЮДіКом" м. Київ код 32071952:

податкова накладна № б/н від 26.04.04 р. на загальну суму 748,00 грн., в т.ч. ПДВ- 124,67 грн. - проведена в травні 2004р.

ТОВ «Бест Кард Сервіс» м. Київ код 31201783:

- податкова накладна № б/н від 16.04.04 р. на загальну суму 68645,40 грн., в т.ч. ПДВ-11440,91 грн.;

- податкова накладна № б/н від 12.05.04 р. на загальну суму 45296,00 грн., в т.ч. ПДВ-7549,333 грн.;

- податкова накладна № б/н від 19.05.04 р. на загальну суму 23026,00 грн., в т.ч. ПДВ-3837,667 грн.;

- податкова накладна № б/н від 24.05.04 р. на загальну суму 56582,20 грн., в т.ч. ПДВ-9430,367 грн.;

- податкова накладна № б/н від 15.06.04 р. на загальну суму 30841,00 грн., в т.ч. ПДВ-5140,167 грн.

КП «Глухівський тепловий райошжод 31264398 м. Глухів:

- податкова накладна. № б/н від 21.02.05 р. на загальну суму 138,26грн., в т.ч. ПДВ-23,04 грн.

КП ТТУ «Електрон», м. Ромни, код 21109331:

- податкова накладна № б/н від 01.02.05 р. на загальну суму 2087,00 грн., в т.ч. ПДВ- 347,83 грн., по книзі придбання товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту віднесена сума ПДВ -188,33 грн.

Відповідно до п.п.7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями), платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити наступні реквізити:

- порядковий номер податкової накладної;

- дату виписування податкової накладної;          

- повну або скорочену назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; - податковий номер платника податку (продавця та покупця);

- місце розташування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

- опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

- повну або скорочену назву отримувача;

- ціну продажу без врахування податку;

- ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

- загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегія суддів зазначає, що відсутність вищезазначених реквізитів позбавляє покупця права на включення в податковий кредит сум по сплаті податку на додану вартість на підставі такої накладної, оскільки вона не відповідає вимогам Закону № 168/97-ВР.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищезазначеного Закону № 168/97-ВР, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Колегія суддів вважає, що оскільки на момент проведення перевірки 07.11.2005 року та прийняття податкових повідомлень-рішень №0002372302/0/51827від 16.11.2005 р., № 0002372302/1/51827 від 09.12.2005 р., № 0002372302/3/51827 від 03.02.2006 р. про донарахування податку на додану вартість та застосування штрафної санкції, відповідач, ДПІ в м. Суми, діяв в межах повноважень, наданих Законом та у відповідності пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР щодо до змісту податкової накладної, відповідно до якого вона має містити порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Тобто, позивач мав право та можливість подати до ДПІ в м. Суми податкову декларацію за звітний період з долученням до неї заяви та скарги на постачальника, скориставшись можливістю включити суми податку на додану вартість до податкового кредиту по податкових накладних, оформлених з порушеннями вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст. Закону № 168/97-ВР.

Однак, як свідчать письмові докази, позивач таким правом не скористався, позбавивши себе права на податковий кредит в сумі 37734,00 грн.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів, а саме судом не враховано, що позивач отримав податкову накладну № б/н від 26.04.04 від Дочірнього підприємства «ЮДіКом" (м. Київ код 32071952 ) на загальну суму 748,00 грн. (ГЩЗ-124,67 грн.), в квітні 2004 р., а проведена вона в травні 2004р., тобто в другому податковому періоді. Це є свідченням того, що позивачем порушені вимоги абз.2 пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР, яким встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої із подій...

...дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); позивач отримав від КП ТТУ «Електрон» ( м. Ромни, код 21109331) податкову накладну № б/н від 01.02.05 р. на загальну суму 2087,00 грн. ( ПДВ- 347,83 грн.).

По книзі придбання товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту віднесена сума ПДВ -188,33 грн. Тобто, позивач на свій розсуд включив до податкового кредиту лише суму ПДВ - 188,33 грн., а не суму 347,83 грн., що зазначена в податковій накладній, чим допустив порушення вимоги абз.2 пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР, який визначає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої із подій... ...дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, встановлено, що позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 7734,00 грн. в наслідок віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних, заповнених з порушенням вимог Закону ( не пронумеровані ), тобто має місце порушення п.п.7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями), що також підтверджується книгою придбання товарів (робіт, послуг) позивача, витяг з якої долучено до судової справи, в якій не вказані номери вищевказаних податкових накладних.

Відповідно до ст.. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає скасуванню.

Стаття 202 Кодексу адміністративного судочинства України визначає підстави для скасування судового рішення й ухвалення нового рішення.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції не дотримано вимог ст.. 159 КАС України, його висновки не відповідають обставинам справи, допущено порушення норм матеріального права, а тому наявні всі підстави для скасування такого судового рішення й ухвалення нового.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.3 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити.

Постанову Господарського суду Сумської області від 24.12.2008 року по справі № АС 16/126-06/5021 за позовом Приватного інженерно-сервісного центру "Кварк" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Кононенко З.О. Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 13.07.2009 р.