Ухвала суду № 4457173, 16.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2009 р.Справа № 22-а-7574/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Кононенко З.О.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представник позивача: Баранова В.І.

представника позивача: Волошиної Т.І.

представника відповідача: Чалої О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Господарського суду Полтавської області від 15.12.2008 року по справі № 3/251/5018

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ВАТ по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз" м. Полтава, звернувся до господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом до ДПІ у м. Полтава, в якому, з урахування уточнених позовних вимог, просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 06.09.2007р. № 0000252302/0 про визначення позивачу суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальній сумі 117 533, 00 грн., в т.ч. за основним платежем 42 188, 00 грн., штрафними (фінансовими) 75 345, 00 грн. (в редакції уточнень позовних вимог від 12.12.2007р. №14/3937 та письмових пояснень від 02.12.2008р. №14/4416).

Постановою господарського суду Полтавської області від 15.12.208 року позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" задоволено.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 06.09.2007р. №0000252302/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Полтавагаз", м. Полтава суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальній сумі 117 533, 00 грн., в т.ч. основний платіж 42 188, 00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 75 345, 00 грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Полтаві, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 15.12.208 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп.7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,ст. ст. 7, 9, 159 КАС України, а також ст. 129 Конституції України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та обєктивність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 27.06.2007 року по 09.08.2007 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», код ЄДРПОУ 03351912 за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р..

За результатами перевірки складено акт № 1586/23-6/03351912 від 23.08.2007р.

Згідно зазначеного акту, в ході перевірки встановлено порушення ВАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» норм Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.97р. (зі змінами і доповненнями), а саме:

-пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з безпідставним застосуванням в березні 2007 року нульової ставки ПДВ по операціях з продажу труб латунних марки ЛОС КР 100x40x400-2 ГОСТ 24301-93 в кількості 26 тон, на суму 853450,00 грн. нерезиденту - «OFFSET DEALS inc», що були відвантажені за ВМД №800000004/7/411014 від 12.03.2007р., оскільки така фірма-нерезидент офіційно в штаті Нью-Йорк зареєстрована не була, а тому і ВМД не є належно оформленою і не може слугувати доказом експортування вантажу; недоплата до бюджету за цією операцією склала 170 690,00 грн. (853 450,00 грн. х 20%); - п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті завищення в період, що був охоплений перевіркою, податкових зобов'язань з ПДВ на суму в 128 607, 00 грн. з визначенням по періодах звітності;

-пп. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з неправомірним включенням до податкового кредиту в березні 2006 року суми ПДВ в 105, 33 грн. за податковою накладною № 018/5 від 29.03.2006р., отриманою від ПП ОСОБА_1 при придбанні у останнього DVD R/RW+A SUS SDRW.

На підставі висновків акту перевірки, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві за порушення позивачем пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість», на підставі пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.3 п. 17. 1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000 р., ВАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» визначено суму податкового зобовязання, у тому числі за основним платежем з ПДВ в 42 188, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в 75 345, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні законодавчі підстави у ДПІ для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено, і це не заперечував позивач, про що зазначено в акті перевірки, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" користується пільгою, передбаченою пп. 6.2.1 п. 6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), за яким за нульовою ставкою обчислюється ПДВ щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. При цьому, товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

Тобто, єдиною умовою для застосування нульової ставки ПДВ за зазначеним Законом є лише наявність належно оформленої ВМД. Вимоги ж щодо останньої містять Положення про ВМД, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. №574 ( зі змінами і доповненнями), Інструкція про порядок заповнені ВМД, затверджена наказом Держмитслужби України від 09.07.1997 р. №307(зі змінами доповненнями), Порядок заповнення граф ВМД, затверджений наказом Держмитслужби України від 30.06.1998 року №380 (зі змінами і доповненнями), Постанова Кабінету Міністрів УКраїни „Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ з операціями з експорту продукції" від 01.03.2002 р. №243 (зі змінами і доповненнями Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митні території України, затверджена спільним наказом Держмитслужби України та ДПАУ від 21.03.2002 року №163/121(зі змінами і доповненнями). Останні два документи конкретизують зміст поняття належним чином оформлена ВМД, як підставу для оподаткування та відшкодування ПДВ саме в розрізі вимог податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що ВМД №800000004/7/411014 від 12.03.2007р., яку відповідач вважає неналежним доказом експорту товару, оформлена за чинними правилами, оскільки, відповідно до ст. 86 Митного кодексу України, митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Графа 20 ВМД є свідченням поставки на умовах Правил ІНКОТЕРМС.

Згідно з Податковим роз'ясненням щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, затвердженим наказом ДПА України № 418 від 05.09.2002р., експортер наділений правом застосування нульової ставки ПДВ, незалежно від умов поставки згідно з правилами ІНКОТЕРМС.

Доказом перетинання митного кордону України вантажем за ВМД №800000004/7/411014 від 12.03.2007р. є відмітка в ній Харківської митниці з відповідним штампом від 30.03.2007р.

Стаття 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91р. №959-ХІІ (зі змінами і доповненнями) визначає поняття "експорт (експорт товарів)" як продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Встановлено, і це підтверджено письмовими доказами, що експорт продукції здійснювався позивачем, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", з використання послуг комісіонера, ПП фірма "Бона" м. Харків, за умовами договору комісії від 27.02.2007р., згідно якого комісіонер зобов'язується за винагороду здійснювати від свого імені та за рахунок комітента (ВАТ "Полтавагаз") реалізацію нерезидентам України продукцію, яка належить комітенту.

При цьому, декларантом (митним брокером) виступав той же комісіонер, про що свідчить сама ВМД, який був допущений до здійснення таких операцій відповідно до ст. 87 Митного кодексу України, яка визначає, що декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники). Ця обставина не спростовується відповідачем.

Колегія суддів також зазначає, що ні договір комісії №К1-02 від 27.02.2007р., укладений між повивачем та ППФ «Бона», ні контракт №Д-45/3 від 15.12.2005р. з додатками до нього, в т.ч. і від 05.03.2007р., укладений комісіонером в розрізі відміченого договору комісії з нерезидентом, не були предметом оскарження в судових інстанціях, а тому, відповідно до ст.204 ЦК України, зазначені договори є правомірними.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції і в тій частині, що висновки відповідача щодо визнання недійсною ВМД, які викладені в акті перевірки, виходять за межі не тільки їх повноважень, але і повноважень податкової служби взагалі.

Наведене свідчить про те, що у відповідача не було жодних законних підстав для донарахування ПДВ за спірним податковим повідомленням-рішенням в сумі 42 188, 00 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи ( послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на орган владних повноважень, який його прийняв, однак, відповідач не надав доказів того, що придбаний структурним підрозділом позивача у ПП ОСОБА_1 DVD R/RW+A SUS SDRW, з оформлення податкової накладної №018/5 від 29.03.2006р. на суму ПДВ в 105, 33 грн., не використовується в господарській діяльності, а його висновки про донарахування цієї суми в складі донарахувань за рішенням, що є предметом спору у цій справі, є за межами зазначених норм.

Відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, " штрафна санкція (штраф) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування визначених відповідними законами.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, а тому відсутні підстави для застосування до нього штрафних (фінансових).

Що стосується тверджень апелянта про те, що в порушення Інструкції № 307 та Порядку № 380, в графі 8 «Одержувач» ВМД вказано фірму«OFFSET DEALS , INC», яка, відповідно отриманої інформації з Відділу реєстрації корпорацій Офісу Державного секретаря штату Нью-Йорк, не зареєстрована, то колегія суддів зазначає наступне.

На аркуші справи 81 міститься копія відповіді Торгівельно-економічної місії Посольства України в США від 12 лютого 2007 року, відповідно до якої дійсно зазначена компанія в штаті Нью-Йорк зареєстрована не була. Компанія може бути зареєстрована в іншому штаті. Для подальшого пошуку необхідна додаткова інформація.

Цей документ надано до суду першої інстанції представником відповідача.

Відповідач не надав до суду першої інстанції достовірні відомості про те, що пошук цієї фірми-нерезидента на території США було продовжено.

Колегією суддів була надана така можливість апелянту, однак, за поясненнями представника відповідача, надати необхідну інформацію не має можливості у звязку з її відсутністю. Тобто, відповідач, апелянт у справі, не виконав ухвалу суду про надання цих письмових доказів, натомість представник позивача надав копію свідоцтва про реєстрацію цієї корпорації 24 квітня 2000 року в штаті Делавер, США, копію Апостіля, з належним перекладом цих документів (а.с.222-226).

На підставі викладеного, погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 15.12.2008 року по справі № 3/251/5018 за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Калиновський В.А. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 21.07.2009 р.