Ухвала суду № 4457153, 15.06.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 р.Справа № 22-а-7329/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді –Кононенко З.О.

суддів: Донець Л.О., Калиновський В.А.

за участю секретаря

судового засідання Лаба О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Господарського суду Сумської області від 24 грудня 2008року по справі №10/531-08

за позовом Приватного підприємства „Траспортно-експедиційної фірми „Влата”

до Державної податкової інспекції в м.Суми, Головного управління державного казначейства у Сумській обалсті

про визнання дій та бездіяльності неправомірними та стягнення 11187 грн. бюджетної заборгованості зі сплати податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

13.10.2008року, Приватне підприємство “Траспортно-експедиційна фірма “Вла Та” (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Суми (далі - апелянт), Головного управління державного казаначейства у Сумській області (далі - відповідач) в якому просив суд про визнання дій та бездіяльністі посадових осіб Державної податкової інспекції в м.Суми неправомірними; стягнути з Державного бюджету України через відповідача бюджетну заборгованість із податку на додану вартість за липень 2008 року у сумі –11 187,00 грн., за серпень 2008 року - 10 495,00 грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від 24.12.2008року позовні вимоги було задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2008року в сумі 11 187,00 грн., за серпень 2008 року в сумі 10 495грн.

Скерувати справу №АС 10/531-08 до Зарічного районного суду м. Суми за підсудністю для розгляду по суті позовних вимог щодо визнання дії та бездіяльності неправомірними.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства.

Суд першої інстанції під час ухвалення рішення не врахував, положення п.п.7.7.1 ст.7, п.10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР (далі –Закон №168/97-ВР ), та неповне з’ясування обставин справи, а саме: що факт надмірної сплати податку підлягає встановленню в судовому процесі як юридичний факт, з яким Закон пов’язує виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем була подані відповідачу податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень 2008 року за №№105758, 114694 від 19.08.2008 р., та від 22.09.2008р. з доданими заявами про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунками сум бюджетного відшкодування в розмірі 11 187,00 грн., та 10 495 грн..

Працівниками апелянта була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007року по 31.12.2008 року, та іншого законодавства за період з 01.01.2007року по 31.12.2008 року.

Результати перевірки були оформлені актом від 12.03.2009 року №1794/235/30174988/16, за висновками якого підтверджено відображене позивачем бюджетне відшкодування за липень, серпень 2008 року, відповідно, у сумах - 11187грн., - 10492 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі умови, передбачені для відшкодування сум з податку на додану вартість Законом №168/97-ВР, тому бездіяльність апелянта та відповідача є протиправною.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п7.4.1п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997року №168/97-ВР (далі –Закон №168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1.п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР зазначено, що датою виникнення права платника на податковий кредит відповідно до вимог вважається дата здійснення першої із подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до п.п.7.2.6.п.7.2ст.7Закону №168/97-ВР податкова накладна надається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону №168/97-ВР зазначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач виконав всі вимоги, передбачені Законом №168/97-ВР для отримання бюджетного відшкодування.

Доводи апелянта про те, що ТОВ “Стандарт-Сервіс” який є одним із постачальником позивача було визнано банкрутом постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2007року справа №Б 15/366-07, а ТОВ “Фагот” – є посередником, тому позивач завищив суму податкового відшкодування є хибними з наступних підстав.

Відповідно до ч.2ст.104 ЦК України юридична особа є припиненою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її ліквідацію.

Колегія суддів, вважає, що рішення про виключення з Реєстру платників ПДВ і саме виключення з Реєстру, як юридичний факт , не можуть мати зворотну силу, тобто поширюватись на відносини, що виникли до їх прийняття, а відтак не можуть поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період, та господарські операції, які мали місце до прийняття рішень.

Крім цього, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Згідно до п.п.7.7.4п.7.7.ст.7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (пп..7.7.5п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР).

Як вбачається із матеріалів справи, працівниками відповідача 16.02.2009року по 06.03.2009року була проведена невиїзна документальна перевірка заявлених позивачем у деклараціях та заяві про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування за липень, серпень 2008року(копія акту від 12.03.2009року №1794/235/3017988/16), яка підтвердила бюджетне відшкодування за зазначений період.

Тому, колегія суддів, вважає, що підставі для задоволення апеляційної скарги не має.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанову не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст.160,ч.1ст.195, 193 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської області від 24 грудня 2008року по справі №10/531-08 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді(підпис)

(підпис) Донець Л.О. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлений 19.06.2009 р.