Ухвала суду № 4457133, 06.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2009 р.Справа № 22-а-6820/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 16.12.2008р. по справі№2-а-107/08/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГА", Закритого акціонерного товариства "АЛАТАУ"

про визнання недійсним господарського зобов’язання,

ВСТАНОВИЛА:

09.07.2007року, Державна податкова інспекція у Київському районі м.Харкова (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Алга” (далі – відповідач -1), та Закритого акціонерного товариства “Алатау” (далі – відповідач -2)в якому просила суд, після зміни позовних вимог, про визнання недійсним провичин (договор) між відповідчем-1 та відповідач-2 на загальну суму 989 942грн.; визнати недійсним господарське зобов”язання відповідач-1 та відповідач-2 на загальну суму 989 842грн.; застосувати наслідки визнання госоподарського зобов”язання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2008року провадження по справі в частині визнання недійсним правочину (угоди) від 25.11.2004року №КЗ/04,укладеного між ТОВ “Алга” та ЗАТ “Алатау” на загальну суму 990 842грн., визнання недійсним господарського зобов”язання ТОВ “Алга” та ЗАТ “Алатау” на загальну суму 990 842 грн. – закрити.

В частині позовних вимог про застосування наслідків визнання господарського зобов”язання недійсним у відповідності до ст. 208 Господарського Кодексу України – відмовити.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008року скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме п.1.4 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994року №334/94-ВР (далі – Закон №№334/94-ВР), ст.ст.203, 235 ЦК України, ст. 208 ГК України, та неповне з’ясування обставин справи.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував того, що ЗАТ “Шишацький сирзавод” є емітентом цінних паперів, його державну реєстрацію було припинено, тому акції останього в господарській діяльності відповаідача-1 використані з порушенням вимог законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками позивача була проведена виїзна планова перервірка відповідача-1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005року по 30.09.2006року, про що складений акт перевірки від 23.02.2007року №650/23-5/32947507.

Виявлене порушення складає у порушенні п.7.6 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, встановлення заниження податку на прибуток за 9 місяців 2006року у сумі 247 710 грн.

Дане порушення сталось під час укладання відповідачем-1 з Закритим акціонерним товариством “Алатау” договору купівлі-продажу цінних паперів від 25.11.2004року №КЗ/04 Закритого акціонерного товариства “Шишацький сирзавод” у кількості 990 842 шт. номінальною вартістю 1 грн., сума договору склала – 99 842,00 грн.

29.11.2004року між учасниками угоди був підписаний акт прийомки-передачі цінних паперів.

ЗАТ “Шишацький сирзавод” припинено державну реєстрацію - 27.11.2006року.

23.04.2007року розпорядженням Державної комісії цінних паперів та фондового ринку 9/07-ПО-С було скасовано реєстрацію випуску акцій ЗАТ „Шишацький сирзавод”.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним правочину (угоду) від 25.11.2004року №КЗ/04,укладеного між ТОВ “Алга” та ЗАТ “Алатау” на загальну суму 990 842грн., визнання недійсним господарського зобов”язання ТОВ “Алга” та ЗАТ “Алатау” на загальну суму 990 842 грн. , та відмовляючи в частині позовних вимог про застосування наслідків визнання господарського зобов”язання недійсним у відповідності до ст. 208 Господарського Кодексу України, суд першої інстанції, виходив із того, що вимоги про визнання недійсним господарського зобов”язання не можуть бути предметом спору, а позовна вимога про застосування санкцій, встановлених ст. 208 ГК України, була заявлена за межами річного строку від вчинення правопорушення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов”язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін – у разі виконання зобов”язання обома сторонами – в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов”язанням, а в разі виконання зобов”язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останнього або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Згідно до ст. 228 ЦК України правочин, укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Частиною 2 ст.215 ЦК України зазначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).В даному випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що не може предметом позову частина позовних вимог про визнання недійсним правочину (угоди) від 25.11.2004року №КЗ/04,укладеного між ТОВ “Алга” та ЗАТ “Алатау” на загальну суму 990 842грн., визнання недійсним господарського зобов”язання ТОВ “Алга” та ЗАТ “Алатау” на загальну суму 990 842 грн.

Доводи апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими, оскільки з 01.01.2004року почав діяти новий ЦК України, який не вимагає визнання вказаних угод недійсними в судовому порядку.

Щодо висновків суду першої інстанції про пропуск річного строку для зверенення до суду позивачем під час надання позовних вимог про застосування наслідків визнання господарського зобов”язання недійсним у відповідності до ст. 208 Господарського Кодексу України, то їх колегія суддів теж вважає обґрунтованими, з наступних підстав.

Відповідно ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб”єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш чим через один рік з дня порушення цим суб”єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, в даному випадку позивач просить застосувати наслідки визнання недійсним правочину, передбачені ч.1 ст. 208 ГК України, які є конфіскаційними, є адміністративно-господарськими, тому підлягають застосуванню в межах строків, визначених ст. 250 ГК України.

Так, матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся до суду з даним позовом 09.07.2007року, про те, як просить застосувати наслідки визнання господарського зобов’язання недійсним, вчиненого – 25.11.2004року.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межідоводів апеляційної скаргив разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Зігдно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку про залишення постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги – без задоволення.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 16.12.2008р. по справі№2-а-107/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді(підпис)

(підпис) Донець Л.О. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлений 10.07.2009 р.