Ухвала суду № 4457124, 15.06.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 р.Справа № 22-а-6161/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді –Кононенко З.О.

суддів: Донець Л.О., Любчич Л.В.

за участю секретаря

судового засідання Лаба О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області на постанова Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2008року по справі № 2-а-634 / 08/ 2070

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Курганський бройлер”

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харків

Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

про скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

          05.07.2007 року, Товариство з обмеженою відповідальністю “Курганський бройлер” (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харків (далі - відповідач), Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі - апелянт), в якому просить визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000482303/0 від 19.07.2007року та № 0000482303/1 від 25.09.2007 року про донарахування підприємству суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 103 078,50 грн., в т.ч. 58719,00 грн. –основний платіж,3459,50 грн. –штрафні санкції, стягнути на користь позивача судові витрати.

          Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2008року позовні вимоги було задоволено.

Визнано недійсним та скасовано податкові повідомлення-рішення: № 00004823303/0 від 19.07.2007року та № 0000482303/1 від 25.09.2007року про донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ, винесені ДПІ у Київському районі м. Харкова .

Стягнуто з державного бюджету на користь позивача сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Апелянт, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2008року скасувати, ухвалити нове рішення, яким змінити постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст.2 КАС України, ч.15 ст.13 Закону України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2003року №755 (далі –Закон № 755).

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував того, відповідач не має відношення до первісного позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю “справжні кобваси”, тому є неналежним відповідачем.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем було проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Справжні ковбаси” (далі –ТОВ “Справжні ковбаси”) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.2006року по 31.03.2007року про що було складений акт перевірки №3038/23-5/31064415 від 10.07.2007року.

Порушення зафіксовані даним актом склали у тому, що ТОВ “Справжні ковбаси” не в повному обсязі було визначено базу оподаткування, внаслідок чого, база оподаткування по ПДВ була занижена на 63 871,79 грн., що призвело до заниження ПДВ на 12 774,40 грн., оскільки під час укладених з ІІ “Співдружність” (з 16.03.2007року - ТОВ „Справжні ковбаси”) та ТОВ “Транссервіс” 27.04.2006року угодами була визначена та отримана вартість двох автомобілів МАN, державні номери 39611 ХА та 39612 ХА у сумі, відповідно, - 53 155,00 грн. з ПДВ, 47 052,00 грн. з ПДВ, тоді як залишкова вартість даних автомобілів становить, відповідно, - 77 122,82 грн., та 76 748,97грн.

За результатами даної перевірки до ТОВ “Справжні ковбаси” були ухвалені податкові повідомлення-рішення № 0000482303\0 від 19.07.2007 року та № 0000482303/1 від 25.09.2007року про донарахування суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму 103 078,50 грн., в тому числі 58 719,00 грн. – основний платіж, 34 359,50 грн. –штрафні санкції.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що первісним позивачем для встановлення вартості автомобілів був залучений незалежний оцінщик –ТОВ “Респект”. Можливість використання оцінки майна прямо передбачено п.3.2 наказу ДПА України від 26.06.2002 року за №294 ”Про затвердження порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податку, які перебувають у податковій заставі”, п.3.1 наказу ДПА України від 27.05.2002року №243 “Про затвердження порядку проведення позабіржових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі”. Тому відповідач неправомірно не взяв до уваги той факт, що звіти незалежного оцінщика є підтвердженням ринкової вартості реалізованих автомобілів, яка згідно п.1.20.1 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і є звичайною ціною.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.20.1, п.1.20.5-1, п.1.20.8 ст. 1 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі –Закон № 334/94 - ВР ) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведе зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих цін.

Якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни “справедлива вартість”, ”ринкова вартість” та “чиста вартість реалізації”, які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну” звичайна ціна”, визначеного цим Законом.

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1цього пункту.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про додержання позивачем умов Закону №334/94 під час визначення ціни автомобілів, оскільки він скористався послугами незалежного оцінщика.

Доводи позивача не були спростовані відповідачем, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Між тим, доводи апелянта про те, що він є неналежним відповідачем по справі є обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Як вбачається із матеріалів справи оскаржувані податкові повідомлення - рішення були ухвалені відповідачем, тому залучення до участі у справі апелянта не було потрібним.

Але оскільки неправильне застосування процесуального закону судом першої інстанції не призвело до неправильного до суті вирішення справи, питання, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню.

Керуючись ст.160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкова інспекції у Балаклійському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2008року по справі № 2-а-634 /08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                      Кононенко З.О.

Судді                                                                                          Донець Л.О.

                                                                                          Любчич Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Донець Л.О.

Повний текст ухвали виготовлений 19.06.2009 р.