Ухвала суду № 4457080, 31.03.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 р.Справа № 22-а-4789/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді –Макаренко Я.М.,

суддів - Донець Л.О., Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Шимової С.О.

за участю представника відповідача Ричагової В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської області від 08.12.2008 року по справі № 22/108/5018

за позовом Закритого акціонерного товариства Концерн «Біг-М»

до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом

спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової

адміністрації України в Полтавській області

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство Концерн «Біг-М»(надалі по тексту ЗАТ Концерн «Біг-М», позивач) звернулося до суду з позовом до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області (надалі по тексту відповідач), в якому після уточнення позову просило суд:

- визнати недійсним податкове рішення про застосування фінансових санкцій Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області № 160151 від 06 листопада 2007 року, яким зобов’язано ЗАТ Концерн «Біг-М»сплатити штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20183,14 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 08.12.2008 року по справі № 22/108 задоволені позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Концерн «Біг-М»до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області про визнання недійсним рішення.

Визнано нечинним рішення № 160151 від 06 листопада 2007 року про застосування фінансових санкцій Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області.

          Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Господарського суду Полтавської області від 08.12.2008 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що згідно вимог частини 7 статті 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій. ЗАТ "Концерн «Біг-М»ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями не отримувало.

Відповідач не погоджується з твердженням суду щодо застосування ст. 250 ГК України при визначенні строків застосування фінансових санкцій до ЗАТ "Концерн "Біг-М".

Відповідач вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ГК України, правовідносини щодо застосування фінансових санкцій за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництву і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року № 481/95-ВР не є предметом регулювання Господарського кодексу України, в зв»язку з чим строки застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій, передбачені ст. 250 ГК України, не поширюються на штрафні санкції, які застосовуються органами державної податкової служби, за порушення вище вказаного Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР.

Також відповідач вважає неправомірним та таким, що не суперечить КАС України твердження суду щодо звернення позивача до суду у межах строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Відповідач посилається, що ч.6 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР передбачено, що дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Крім того, п. 13 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. №790, передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу яких просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на те, що постанова Господарського суду Полтавської області від 8 грудня 2008 р. прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області № 160151 від 06.11.2007 року до ЗАТ Концерн «Біг-М»застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 20183,14 грн. Зазначене рішення прийнято на підставі Акту Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 2119/23-8/24392909 від 25.10.07 р складеного за результатами виїзної планової перевірки ЗАТ Концерн «Біг-М».

Вказаним рішенням встановлено факт порушення позивачем ч. 10 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництву і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року № 481/95-ВП –роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було пропущено строк застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області встановлено факт вчинення порушення позивачем 01, 18, 22, 25, 29 липня 2005 року, 14,28 вересня 2005 року, 21,27,31 жовтня 2005 року, 01, 03, 07, 09, 21 листопада 2005 року, 06, 16, 30 грудня 2005 року, тоді як фінансові санкції у вигляді штрафу застосовані відповідачем 06 листопада 2007 року, тобто після закінчення строків застосування санкцій, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій з порушенням строків передбачених ст.. 250 ГК України.

Згідно ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи

інтересів.

Отже, строки звернення до адміністративного суду можуть встановлюватися Кодексом адміністративного судочинства України або законами.

Пунктом 13 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. №790, передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законом порядку.

Однак, вказаний Порядок є підзаконним нормативним актом, а не законом, тому не може встановлювати строки звернення до адміністративного суду всупереч положенням Кодексу адміністративного судочинства України, який має вищу юридичну силу над підзаконним нормативним актом.

Статтею 17 Закону України"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлений строк оскарження дій органів, що мають право контролю за реалізацією норм цього Закону.

При цьому, позивач оскаржує не дії, а рішення суб»єкту владних повноважень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановлений ст. 99 КАС України.

Отже, колегія суддів, приходить до висновку, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі відповідачем, висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської області від 08.12.2008 року –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 08.12.2008 року по справі № 22/108/5018 –залишити без змін.          

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Макаренко Я.М. Судді Донець Л.О. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.04.2009 р.