Ухвала суду № 4457068, 10.03.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2009 р.м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Житєньова Н.М.

за участю

представника позивача Кучер І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Господарський суд Полтавської областi від 11.12.2008р. по справі№9/208/08

за позовом ТОВ Агрофірма " Пустовійтове "

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про визнання нечинним повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000112301/0/392 від 28.02.2007 р., за яким товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Пустовійтове" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 36 374,00 грн.

Постановою господарського суду Полтавської областi від 11.12.2008р. по справі№9/208/08 позов задоволено, а саме: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000112301/0/392 від 28.02.2007 р., за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 36 374,00 грн.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми ЗУ «Про податок на додану вартість», ЗУ «Про державний бюджет на 2005 рік» та ЗУ «Про державний бюджет на 2006 рік».

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи прийняте судове рішення законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що за висновками акту виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Пустовійтове" з питань правових відносин з ТОВ "ТЕК "Енергоінвест" за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2006. р. № 105/23-120/25167416 від 19.02.07 р. стверджувалось про порушення позивачем ст. 9 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік ", п.п.7.2.1, п. 7.2.6, п. 7.2., ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), що спричинило завищення податкового кредиту по спеціальній декларації №2 (рослинництво) за 2005 рік в розмірі 31 067,00 грн. та 9 місяців 2006 року в сумі 5 307,00 грн.

Зазначені висновки перевірки були зроблені відповідачем на підставі того, що позивачем було придбано імпортований природній газ, операції з продажу якого відповідно до ст. 9 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, проте в податкових накладних не було зазначено належності поставленого газу, відповідно до п. З Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729 "Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом".

На підставі зазначених висновків перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000112301/0/392 від 28.02.2007 р. щодо визначення ТОВ Агрофірма "Пустовійтове" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в сумі 36 374,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів, які б свідчили про належність придбаного позивачем газу до імпортованого з застосуванням нульової ставки податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважаючи їх обґрунтованими та прийнятими у відповідності до вимог діючого податкового законодавства України.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами п.п. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

П.п. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлена єдина умова, при настанні якої забороняється включення до податкового кредиту тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно укладеного між ТОВ «Агрофірма «Пустовійтове» та ТОВ «Торгово-енергетична компанія «Енергоінвест» № 196/05т від 17.11.2004 року з додатковими угодами до нього (а.с. 34 – 47 т. 1) позивач отримував в періоді, що перевірявся відповідачем, поставки природного газу для здійснення власної господарської діяльності в галузі рослинництва. Відповідач не надав суду доказів щодо визнання угоди, укладеної між позивачем та ТОВ "ТЕК "Енергоінвест", недійсною, а тому в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) вона є правомірною.

Ні в зазначеному договорі, ні в додаткових угодах до нього не вказувалося про придбання позивачем саме імпортованого газу. Будь-яких інших належних доказів на підтвердження придбання позивачем саме імпортованого газу за нульовою ставкою податку на додану вартість відповідач не надав. При цьому зауважується про обов’язок відповідача щодо доказування правомірності своїх дій в ході розгляду справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України.

Відповідач не заперечував проти того факту, що позивач та його контрагент ТОВ "ТЕК "Енергоінвест" по купівлі-продажу природного газу в період, що був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стоять на обліку з цього податку в органах державної податкової служби. Також, не оспорювалося відповідачем право ТОВ «ТЕК «Енергоінвест» на видачу податкових накладних за наслідками здійсненого продажу товарів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач отримав від ТОВ "ТЕК "Енергоінвест" оригінали податкових накладних з визначенням ставки ПДВ в 20% - № 000037 від 31.01.2005 р., № 000090 від 01.02.2005 р., № 000157 від 31.03.2005 р., № 000214 від 30.04.2005 р., № 000418 від 31.07.2005 р., № 000535 від 30.09.2005 р., № 000585 від 31.10.2005 р., № 000645 від 30.11.2005р., № 000736 від 31.12.2005 р., № 000042 від 31.01.2006 р., № 000122 від 28.02.2006 р., № 000187 від 31.03.2006 р., № 000266 від 30.04.2006 р., № 000479 від 31.07.2006 р., № 303379 від 30.09.2006 р. (том 1, а.с. 48-62).

Здійснення позивачем фактичної оплати грошовими коштами придбаного об’єму природного газу, з врахуванням сум податку на додану вартість, підтверджується копіями банківських виписок від 05.10.2005 р., від 22.03.2006 р. та 26.04.2006 р. (том. 2 а.с. 54-57).

Таким чином, відповідно до вимог ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивач правомірно відніс до податкового кредиту по спеціальній декларації № 2 (рослинництво) за 2005 рік в сумі 31 067,00 грн. та 9 місяців 2006 року в сумі 5 307,00 грн. податку на додану вартість, які були визначені в отриманих податкових накладних.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що Законом України „Про податок на додану вартість" визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації. Інших обмежень включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.

Крім цього, Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язки покупця сплачувати податок на додану вартість до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень цього Закону сума податку на додану вартість, яка включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, тому саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Посилання апелянта на недотримання вимог п. З Постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 р. "Про забезпечення споживачів природним газом" (із змінами і доповненнями) щодо зазначення належності поставленого газу не можуть свідчити про правомірність визначення штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість, оскільки п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не визначає як дефект форми податкової накладної відсутність зазначеного реквізиту. Крім того, обов’язок складання податкової накладної покладений на продавця, тобто на ТОВ "ТЕК "Енергоінвест", яке і несе відповідальність за належне виконання такого обов’язку.

Колегія суддів вважає правомірними дії позивача щодо включення до податкового кредиту спеціальної декларації № 2 (рослинництво) сум податку на додану вартість зазначених в отриманих податкових накладних, в зв'язку з використанням даного газу у виробничій діяльності (для сушки зерна). Такі дії позивача відповідають вимогам п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 р. № 271. При цьому зауважується про відсутність заперечень відповідача проти стверджень позивача про цільове використання придбаного газу у виробничій діяльності.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для задоволення позову, що зумовлює відсутність підстав для скасування чи зміни прийнятого судового рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Полтавської областi від 11.12.2008р. по справі№9/208/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І. Повний текст ухвали виготовлений 16.03.2009 р.