Ухвала суду № 4457063, 19.06.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2009 р.Справа № 22-а-4837/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді –Кононенко З.О.

суддів: Донець Л.О., Калиновський В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008року по справі №2-а- 14539/08

за позовом Науково-виробничої фірми „Сінтал”Д” –Товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

13.10.2008року, Науково-виробнича фірма “Сінтал”Д “(далі - позивач) звернувся до з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі - ДПІ),в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 30.09.2008року №0000722303/0, скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 30.09.2008року №0000732303/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2008року позовні вимоги було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.09.2008року №00007722303/0 ДПІ, а також податкове повідомлення-рішення від 30.09.2008 року № 0000732303/0 ДПІ.

ДПІ, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі –Закон №334/94-ВР), ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 року № 2343-ХП (далі –Закон №2343-ХП), п.7.2.8,п.7.2ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі –Закон № 168/97 -ВР) .

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував того, що директор ПП “Боженко і К” не підписував ніяких документів. ПП “Боженко і К” та ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” уклоняються від оподаткування. Крім цього, ПП “Луганськ-Слеш-Інвест” відсутнє за фактичним місцезнаходженням, ТОВ “Кіровоградагронафторанс” визнано банкрутом, але до позивача претензій про стягнення заборгованості надано не було.

Позивач надав заперечення в яких просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівники відповідача здійснили виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2007року по 31.03.2008 року, про був складений акт від 19.09.2008 року №4969/23-5/14073681.

Порушення зазначене в акті складає у порушені п.1.25,ст.1 та п.п.4.1.6п.4.1 ст.4, п.5.1п.5.2.1п.5.2 ст.5 Закону №№334/94-ВР позивачем було занижено податок на прибуток у сумі 4920 836 грн., та порушенні п.п.7.2.8.п.п.7.4.1.,п.п.7.4.4.,п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР внаслідок якого позивач занизив податок на додану вартість на 3 960 912 грн.

За результатами проведеної перевірки були ухвалені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.09.2008року №0000722303/0, яким визначено податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних(фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість всього на суму –5944557 грн., за основним платежем –3960912 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - 1 983645 грн., та від 30.09.2008 року за № 0000732303/0, яким визначено податкове зобов’язання (урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ) всього на суму –9151613 грн., за основним платежем –4920836 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) –4230777 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі умови передбачені Законами №334/94-ВР, № 2343-ХП, №168/97-ВР, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно до п.п.5.3.9.п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР зазначено, що господарською діяльністю визнається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається із матеріалів справи, у своїй господарський діяльності позивач мав взаємовідносини з ПП „Боженко і К” (договір №20/04-2007 купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 20.04.2007року, договір №21/04/2007 купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 20.04.2007року та договір №69/2007-К купівлі-продажу від 24.05.2007року )та ТОВ „Кіровограднафтотранс”, перед яким позивач має кредиторську заборгованість, та з ПП „Луганськ-Слеш-Інвест”(договір порядку №1512/2006 від 15.12.2006р, договір підряду №1701/2007 від 17.01.2007 р. та договір підряду №0902/2007 від 09.02.2007р. )

Відповідно до пп..7.2.8п.7.2ст.7 Закону №168/97-ВР, платник податку зобов’язаний вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів(послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об’єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна та такі товари (послуги) відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів(послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач обґрунтовано відніс до валових витрат зазначені кошти від господарської діяльності в даному періоді. Оскільки це підтверджується наданими до матеріалів справи документами.

Крім цього, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про неправильне застосування ДПІ до вищенаведених договорів між позивачем та ПП „Боженко і К”, та ПП ”Луганськ-Слеш” положень Цивільного кодексу про нікчемність угод, оскільки якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Доводи апеляційної скарги щодо цих питань є хибними.

Щодо доводів апеляційної скарги, про те, що згідно до звітності контрагентів позивача на підприємствах працювало по 1 людині, тому неможливо було виконати обсяг робіт, передбачених договорами, то колегія суддів, вважає, їх хибними, оскільки відповідно до копій актів приймання виконаних робіт, копій видаткових накладних, копій податкових накладних, копій прибуткових ордерів, копій ухвал Господарського суду Харківської області, Господарського суду Луганської області , зазначені роботи фактично були виконані, сільськогосподарська продукція отримана, а кошти надлишково сплачені позивачем стягнути у судовому порядку.

Крім цього, хибними слід вважати й посилання апелянта на відсутність контрагентів позивача за місцем реєстрації, та ув’язнення засновника та директора ПП „Боженко і К”, як ознаки нікчемності укладених з ними угод, та неправомірності дій позивача під час формування податкового кредиту, та валових витрат, оскільки від імені ПП „Боженкоі К”за дорученням угоди укладав інший директор, а частинами 1 та 2 статті 18 Закону України „ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважають достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього , то третя особа може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Щодо кредиторської заборгованості перед ТОВ „Кіровоградагронафторанс”, то до суду апеляційної інстанції були надані претензія арбітражного керуючого останнього про необхідність розрахунку та ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2008 року про призначення арбітражного керуючого вказаного підприємства.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, оскаржувані рішення відповідача не відповідають наведеним критеріям тому, їх слід скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1ч.1 ст.198КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга –задоволенню.

Керуючись ст.160,ч.1ст.195,п.1ч.1ст.198,п.1ч.1ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

          Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2008року по справі №2-а-14539/08 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Кононенко З.О. Судді Донець Л.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2009 р.