Ухвала суду № 4457051, 21.05.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2009 р.Справа № 22-а-3726/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

при секретарі - Верман А.М.,

за участю:

з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Сумський рафінадний завод»на постанову Господарського суду Сумської області від 26.11.2008 року по справі №АС 10/493-08

за позовом          ВАТ «Сумський рафінадний завод»

до          ДПІ в м. Суми

про                    визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ВАТ «Сумський рафінадний завод», звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до ДПІ в м. Суми, в якому просив визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення від 23.04.2008 р. № 0012051502/0/30800 ДПІ в м. Суми про зобов’язання сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 3585,29 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб; визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення від 23.04.2008 р. № 0012041502/0/30801 ДПІ в м. Суми про зобов’язання сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 3785,59 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Постановою Господарського суду Сумської області від 26.11.2008 року в задоволенні адміністративного позову ВАТ «Сумський рафінадний завод»було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та на обставини і обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що

_____________

Справа №22-а-3726/09                               Головуючий 1 інстанції: Малафеєва І.В.                     Доповідач: Калиновський В.А.

оспорюване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства від 18.04.2008 року № 4290/152/00372925. Даною перевіркою було встановлено, що позивач подав податковий розрахунок земельного податку на 2008 рік від 31.01.2008р. за № 2718, яким було узгоджено податкове зобов'язання по земельному податку за січень 2008 року в сумі 54780,82 грн.

Позивачем було подано уточнений податковий розрахунок земельного податку на 2008 рік від 20.02.2008р. №9615, яким було зменшено податкове зобов'язання по земельному податку на за січень 2008р. в сумі 2003,62 грн.

Як зазначив позивач в адміністративному позові, не зважаючи на уточнений розрахунок земельного податку, податковим органом було застосовано штрафні санкції, виходячи із суми 54780,82 грн., тобто на 2003,62 грн. більше, ніж сума податкового зобов'язання самостійно узгоджена ВАТ «Сумський рафінадний завод»на дату сплати такого податкового зобов'язання.

Відповідно до наказу ДПА України від 22.10.2002 р. № 503 «Про затвердження податкового роз'яснення щодо граничних строків сплати податкового зобов'язання, визначеного платником у новій (уточненій) податковій декларації, що містить виправлені показники», якщо у новій (уточненій) податковій декларації платником податків заявляється зменшення попередньо визначеного ним податкового зобов'язання, то сума такого зменшення податкового зобов'язання проводиться в обліку за датою фактичного подання такої нової (уточненої) податкової декларації. На думку позивача, на дату настання граничного строку податкового зобов'язання узгоджена сума податкового зобов'язання становила 52777,20 грн.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не погодився з такими висновками позивача, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилась на підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХII «Про державну податкову службу в Україні" із змінами та доповненнями, де передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

В ході перевірки було встановлено порушення суб'єктом господарювання граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку за лютий 2008 р., а саме позивачем було порушено п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III зі змінами та доповненнями, де зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; а також порушення позивачем абз.1 ст.17 Закону України "Про плату за землю" від 03.06.1992р. №2535-ХII із змінами та доповненнями де зазначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За вищевказані порушення п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачена відповідальність, в т.ч. у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового борг; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу, а платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що ДПІ в м. Суми, на підставі виявлених порушень, були правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2008 року № 0012051502/0/30800, № 0012041502/0/30801, якими до позивача застосовано штрафні санкції по земельному податку в сумі 35852,88 грн. та в сумі 18927,94 грн., а саме за порушення позивачем граничного строку, визначеного законодавством, для сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував посилання позивача на те, що ДПІ в м. Суми при нарахуванні штрафних санкцій за порушення граничного терміну, визначеного законодавством, для сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку за січень 2008 року не врахувала уточнений податковий розрахунок земельного податку на 2008 рік від 20.02.08р. № 9615, яким суб'єкт господарської діяльності зменшив податкове зобов'язання по земельному податку за січень 2008 року на суму 2003,62 грн., виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2008р. ВАТ «Сумський рафінадний завод»подав до ДПІ в м. Суми уточнений податковий розрахунок земельного податку на 2008 рік за № 9615, яким зменшив податкове зобов'язання по земельному податку на січень 2008р. на суму 2003,62грн., але станом на 20.02.2008р., тобто, на день проведення уточненого податкового розрахунку по земельному податку, в особовій картці по земельному податку за позивачем обліковувався податковий борг в сумі 23421,55 грн.          го Заявлене в уточненому розрахунку по земельному податку зменшення податкового зобов'язання по земельному податку на січень 2008 року в сумі 2003,62грн. погасило борг попередніх періодів, оскільки, відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. В картці особового рахунку позивача по земельному податку сума зменшення зарахувалась, як сплата податкового боргу по земельному податку за січень 2008р.

Таким чином, уточнений розрахунок земельного податку на 2008р. від 20.02.2008р. № 9615, поданий ВАТ «Сумський рафінадний завод»до податкового органу, був врахований податковим органом при обрахуванні штрафних санкцій, які, відповідно до п.п. 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», були застосовані ДПІ в м. Суми до позивача за порушення граничного терміну, визначеного законодавством, для сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку за січень 2008 року.

Пункт 5.3.ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлює обов'язок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання та терміни її погашення. Таким чином, кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати, а черговість погашення стосується як самостійно розрахованих платником додатків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Таким чином колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідач діяв в межах чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є неправомірними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку стосовно того, що постанова Господарського суду Сумської області від 26.11.2008 року по справі №АС 10/493-08 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ «Сумський рафінадний завод»на постанову Господарського суду Сумської області від 26.11.2008 року по справі №АС 10/493-08 – залишити без задоволення.

          Постанову Господарського суду Сумської області від 26.11.2008 року по справі №АС 10/493-08 за позовом ВАТ «Сумський рафінадний завод»до ДПІ в м. Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення –залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді(підпис)

(підпис) Калиновський В.А. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 26.05.2009 р.