Ухвала суду № 4457011, 24.03.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 р.Справа № 22-а-3607/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю: секретаря судового засідання - Лаби О.П.,

представника позивача - Федоренка О.А.,

представника відповідача - Халілова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 05.11.2008р. по справі№2-а-7148/08

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Комільфо"

про зобов’язання перейти на загальну систему оподаткування,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, (далі за текстом – позивач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий центр "Комільфо" (далі за текстом – ТОВ "Торговий центр "Комільфо", відповідач) та просила постановити рішення, згідно якого зобов’язати відповідача, у відповідності до вимог ст. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу Президента від 28.10.99 р. № 746/99, перейти на загальну систему оподаткування. Позивач мотивував свої вимоги тим, що обсяг виручки ТОВ "Торговий центр "Комільфо" від реалізації продукції у 2005, 2006, 2007 роках перевищував граничний розмір встановлений ст.1 вищезазначеного Указу Президента України, що підтверджується, наданими на запити ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, відповідями ТОВ "Проконсул-Девелопмент" та Харківської торгівельної палати.

ТОВ "Торговий центр "Комільфо" заперечувало проти позову, посилаючись на те, що позивачем у 2005-2007 роках було дотримано вимоги діючого законодавства щодо умов застосування спрощеної системи оподаткування, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою та актом перевірки, складеного позивачем.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року в задоволені позову відмовлено.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст.5 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на зазначене вище. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, як прийняту на підставі правильно встановлених обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 08.05.2008 року за вих.№ 6135/10/23-524 було направлено ТОВ "Торговий центр "Комільфо" лист, в якому позивач зазначав, що згідно, отриманої від інших джерел, інформації, вартість орендної плати нерухомого майна, що належить відповідачу, складала: у 2005 році (при мінімальної вартості за 1 кв.м. у розмірі 101 грн.) виручка від реалізації - 1032725,0 грн., у 2006 році (при мінімальній вартості за 1 кв.м. у розмірі 126, 25 грн.) - 1278218,0 грн., у 2005 році (при мінімальній вартості за 1 кв.м. у розмірі 176,75 грн.) виручка від реалізації - 1380753 грн. Отже, ставки орендної плати нерухомого майна, що належить відповідачу, розмір яких встановлено за результатами перевірки, є значно нижчими, ніж ставки орендної плати за нерухоме майно в центральній частині м.Харкова в період з 2005-2007 роках, тому ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вважає, що обсяг виручки від реалізації, наданих ТОВ "Торговий центр "Комільфо" послуг за оренду приміщення, перевищує 1,0 млн. грн., у зв'язку з чим відповідачу було запропоновано переглянути питання про перехід на загальну систему оподаткування та рівень орендних ставок (а.с.67-68).

На вищезазначений лист ТОВ «Торговий Центр Комільфо» надіслало на адресу позивача відповідь за № 35 (а.с.69-70). Згідно даної відповіді ТОВ «Торговий Центр "Комільфо", вважає, що обсяг виручки від реалізації ним послуг у 2005-2007 роках не перевищує 1 млн. грн. за кожен рік окремо, а отже, підприємством не порушено вимог, встановлених ст. 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»; воно є платником єдиного податку на законних підставах. Також у даному листі було зазначено, що у найближчий час ТОВ "Торговий Центр "Комільфо" не планує перехід на загальну систему оподаткування.

Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, оскільки вважає, що виходячи із отриманої від ТОВ «Проконсул - Девелопмент» інформації, мінімальний розмір орендних ставок за 1 кв.м. мав би складати у 2005 році - 101,0 грн. у 2006 році - 126,25 грн., у 2007 році - 176,75 грн. Таким чином, дохід ТОВ «Торговий Центр "Комільфо" має складати за 2005 рік - 1032725,0 грн., 2006 рік - 1278218,0 грн., 2007 рік - 1380753,0 грн., і, виходячи із вірогідного рівня доходів ТОВ «Торговий Центр Комільфо», вбачається перевищення доходів від реалізації продукції, які перевищують 1 млн. грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту перевищення у 2005, 2006, 2007 роках обсягу виручки від реалізації продукції ТОВ "Торговий Центр "Комільфо" граничного розміру, встановленого ст.1 Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Колегія суддів погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, ТОВ «Торговий центр «Комільфо» з 01.01.2005 р. є платником єдиного податку суб'єктом малого підприємництва по ставці 10 %, що підтверджується копіями свідоцтв про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою № 2030011134 (серія А № 888080) від 06.12.2006 року та № 2030012417 (серія А № 943509) від 26.11.2007 року (а.с.100, 101). Основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Комільфо» є здача в оренду власного нерухомого майна. Середньо облікова чисельність працюючих у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Комільфо», згідно звітів з праці за 2005 р., 2006 р., 2007 р., січень - липень 2008 р. не перевищує 50 осіб (а.с.95-98).

Розмір виручки відповідача від реалізації продукції (товарів, робот, послуг) - здачі в оренду власного нерухомого майна - у 2005, 2006, 2007 роках не перевищує 1 млн. грн. за кожний рік окремо, що підтверджується актом №2708/2305/14065138 від 18.04.2008 року про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Торговий центр «Комільфо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року (а.с.6-29). Відповідно до зазначеного акту, у 2005 році розрахунок вартості 1 кв.м. відповідачем здійснювався у розмірах від 3,07 до 168,00 грн., виручка від реалізації за 2005 рік складає 269394,00 грн.; у 2006 році розрахунок вартості 1 кв.м. відповідачем здійснювався у розмірах від 4,45 до 106,67 грн., виручка від реалізації за 2006 рік складає 307036,00 грн.; у 2007 році розрахунок вартості 1 кв.м. відповідачем здійснювався у розмірах від 8,87 до 317,30 грн., виручка від реалізації за 2007 рік складає 351845,60 грн. (п.2.15.8. акту).

При цьому, колегія суддів зазначає що, відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Посилання позивача на ймовірний рівень доходів ТОВ «Торговий центр «Комільфо», який складав би у 2005 році 1032725,0 грн., у 2006 році - 1278218,0 грн., у 2007 році -1380753,0 грн. необгрунтовані, є вірогідними і тому судом першої інстанції обгрунтовано не були прийняті до уваги.

Відповідно до абз.5 ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» 3 липня 1998 р. № 727, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Позивач, не привів доказів того, що ТОВ «Торговий центр «Комільфо» фактично одержало на розрахунковий рахунок або в касу суму більшу, ніж зазначено в бухгалтерських документах відповідача.

Відповідь ТОВ «Проконсул - Девелопмент», якою позивач обгрунтовував свої вимоги, щодо вартості орендної плати за 1 кв.м. торгівельних місць в м. Харкові за адресою: вул. Сумська 13, а також інформація отримана від Харківської торгово-промислової палати щодо вартості орендної плати за 1 кв.м. торгівельних місць в м. Харкові за адресою: вул. Сумська 13 надана у доларах США, а ні в національній валюті України.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України, ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі в гривнях. Ціни в зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «Комільфо» не є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, що підтверджується вищенаведеним актом №2708/2305/14065138 від 18.04.2008 року (п.3.2.1.)

Відповідь ТОВ «Проконсул - Девелопмент» щодо вартості орендної плати за 1 кв.м. торгівельних місць в м. Харкові по вул. Сумська, 13, не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки спеціалістами ТОВ «Проконсул - Девелопмент» не проводився детальний візуальний огляд об'єкта, зазначені ним діапазони орендних ставок відображають тільки рівень цінових показників у районі місцезнаходження об'єкта, і з погляду фахівців ТОВ «Проконсул -Девелопмент» не можуть бути висновком для визначення орендних ставок конкретного об'єкта, які визначаються шляхом здійснення оціночних процедур (а.с.72).

Посилання позивача на інформацію щодо вартості орендної плати за 1 кв.м. торгівельних місць в м. Харкові по вул. Сумська 13, отриману від Харківської торгово-промислової палати (експертний висновок № Н1-192 від 14.05.2008 року) також не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки не є висновком експерта у розумінні ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, відповідно до ч. 3. ст. 189 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Відповідно до ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 192 Господарського кодексу України, політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

Згідно ст.ст. 6, 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» № 507-1 ЇХ від 3 грудня 1990 року, в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

На ставки (ціни) договорів оренди, предметом яких є приватна власність, державні фіксовані ціни, регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін не встановлені.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

У відповідності до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до висновків акту №2708/2305/14065138 від 18.04.2008 року про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Торговий центр «Комільфо»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року, донараховано податку з доходу фізичних осіб у розмірі 636,61 грн.. Інших порушень перевіркою не виявлено.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання позивача, як на підставу формування вимоги про зобов'язання відповідача перейти на загальну систему оподаткування, на ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суд вважає не обґрунтованими, оскільки не встановлено порушення ТОВ «Торговий Центр "Комільфо" вимог, передбачених ст. 1 зазначеного Указу.

Крім того, як правильно зазначено судом першої інстанції, Повноваження та права органів державної податкової служби визначені статтями 10 та 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де не передбачено такого способу реалізації органами державної податкової служби своїх повноважень, як звернення до суду з позовними вимогами, які є предметом спору по даній справі.

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Центр "Комільфо" перейти на загальну систему оподаткування є необгрунтованими та такими, що не підлягають задовольнянню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, яка фактично дублює позовну заяву, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 05.11.2008р. по справі№2-а-7148/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Кононенко З.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 30.03.2009 р.