Ухвала суду № 4456922, 22.04.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 р.Справа № 22-а-2542/09

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участю:

представника позивача –Єфім’євої М.О.

представника відповідача –Юр’євої І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2008 року по справі № 2-а-366/08

за позовом СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

до           Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

про           зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив суд зобов'язати Державне підприємство «Завод ім. В.О.Малишева»здійснити певні дії шляхом надання до СДПІ ВПП у м. Харкові документів, які свідчать про заниження податкових зобов'язань за травень 2006 р. на загальну суму 2100000,0 грн.: копію договору доручення № К-79 від 29.09.06 р.; копію акту прийому виконаних робіт за договором доручення № К-79 від 29.09.06 р. на купівлю цінних паперів; копія додаткової угоди № К-79/Д до договору доручення на купівлю цінних паперів № К-79 від 29.09.06 р.; копію договору № К-68/01 купівлі-продаж цінних паперів від 01.12.05 р. між Центром Екстра Нових Технологій і ДП «Завод ім. В.О.Малишева»; копію додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № К-68/01 від 01.12.05 р., від 05.12.05 р.; копію специфікації № 1 до додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № К-68/01 від 01.12.05 р.; акт прийому передачі цінних паперів за договором № К-68/01 від 01.12.05 р., від 05.12.05 р., договір купівлі-продажу № 1/11-49дп від 12.12.05 р.; додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №1/11-49дп від 12.12.05 р.; акт прийому-передачі до договору № 1/11 від 12.12.05 р.; листи від 07.08.06 р. та від 18.01.06 р. ТОВ «Центр Екстра Нових Технологій»; договір доручення № К-92 від 20.10.06 р.; акт прийому виконаних робіт за договором доручення № К-92 від 20.10.06 р.; довіреність від 20.10.06 р. ТОВ «Індекс-Стокс»; договір про переведення боргу від 25.10.05 р.; додаткову угоду № 1 від 23.05.06 р. до договору купівлі-продажу № 1/11-49дп від 12.12.05 р.; договір поруки № 14/07 від 14.07.06 р.; копії платіжних доручень № 7216 від 08.09.06 р.; № 5193 від 07.07.06 р., № 6776 від 20.08.06 р., № 6147 від 07.08.06 р., № 2403 від 05.04.06 р., № 1077 від 16.02.06 р., № 1311 від 27.02.06 р., № 1925 від 20.03.06 р.; податкові накладні, видані ТОВ «Будівельна країна», № 266 від 23.05.06 р. та № 152 від 30.12.05 р.; копії бухгалтерських довідок та інші документи підтверджуючи проведення даних операцій.          

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.08 р. по справі № 2а-366/08 в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції і звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.08 р. по справі № 2а-366/08 та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у наданих до суду запереченнях проти апеляційної скарги наполягає на законності та обґрунтованості судового рішення, а тому просить залишити апеляційну без задоволення, а судове рішення –без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем була проведена виїзна планова перевірка підприємства відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05 р. по 31.03.07 р., за результатами якої був складений акт № 2269/231-019/14315629 від 09.08.07 р., яким встановлено заниження відповідачем податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2006 р. на загальну суму 2100000,0 грн.

За результатами проведеної перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001250848/0 від 22.08.07 р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 2100000,0 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1050000,0 грн.

При проведенні перевірки перевіряючими було встановлено віднесення відповідачем у травні 2006 р. до складу податкового кредиту по ПДВ суму 2100000,0 грн. по податковій накладній № 266 від 23.05.06 р., яка була видана підприємству ТОВ «Будівельна країна»за операцією із придбання відповідачем майнових прав на суму 12600000,0 грн., у тому числі ПДВ 20% -у розмірі 2100000,0 грн., за додатковою угодою від 23.05.06 р. до договору купівлі-продажу № 1/11 від 12.12.05 р., укладеному між відповідачем та ТОВ «Будівельна країна».

За висновками перевіряючих підприємством при здійсненні вказаної операції були порушені вимоги п. 7.2.1, п. 7.2.3, п. 7.2.6, п. 7.4.1, п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»та п. 18 наказу ДПА України № 165 від 30.05.97 р. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку їх заповнення», що обумовило прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення № 0001250848/0.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення була предметом розгляду в судовому засіданні за адміністративним позовом ДП «Завод ім. В.О.Малишева» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Судом було винесено рішення від 20.11.07 р. по справі № 2а-3156/07, яким задоволено адміністративний позов та визнано недійсним прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові податкове повідомлення-рішення № 0001250848/0 від 22.08.07 р. Законність та обґрунтованість зазначеного рішення підтверджені ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.04.08 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.07 р. у справі № 2а-3156/07 встановлено, що як визнання недійсними установчих документів юридичної особи, так і подальше припинення юридичної особи внаслідок її банкрутства, само по собі не тягне недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавило правового значення виданих за попередніми господарськими операціями податкових накладних. Судом встановлено також, що у СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові відсутні підстави нараховувати ПДВ та накладати штрафні санкції на позивача при несплаті цього податку ТОВ «Будівельна країна», оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Крім того, суд зазначає, що постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.07 р. по справі № 2а-35/06, скасована ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.07 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами, а ухвалою суду від 02.10.07 р. провадження у цій справі закрито. Таким чином, посилання позивача на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.07 р. по справі № 2а-35/06 як на доказ у справі є безпідставним.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду встановлено, що оскільки предметом договору купівлі-продажу № 1/11-49дп від 12.12.05 р. є фактично придбання ТМЦ, то посилання СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові на договір про купівлю-продаж цінних паперів, укладений між ТОВ «Центр Екстра Нових Технологій»та ТОВ «Будівельна країна», операція за яким не є об'єктом оподаткування ПДВ, є безпідставним, оскільки ДП «Завод ім. В.О.Малишева»не був покупцем цінних паперів і до нього перейшло тільки право отримати товари виробничого призначення. Тому обмежувати право ДП «Завод ім. В.О.Малишева»на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту відповідного періоду на тих підставах, що іншим договором, стороною якого ДП «Завод ім. В.О.Малишева»не був, передбачена купівля-продаж цінних паперів є безпідставним, а тому твердження про порушення ДП «Завод ім. В.О.Малишева»вимог п. 7.4.1 ст.7 Закону України «Про ПДВ»є помилковим.

Таким чином, рішеннями адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій встановлено факт відсутності у діяльності відповідача порушень пп.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 та пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже, встановлено факт відсутності приховування (заниження) ДП «Завод ім. В.О.Малишева»об'єктів оподаткування, несплату податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, суд першої інстанції послався на те, що відповідно до п. 9 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду - вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків.

Цією ж нормою передбачена заборона вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування.

З урахуванням наведених обставин суд першої інстанції зробив висновок про те, що оскільки відсутній факт порушень, то і відсутні обставини для задоволення вимог про надання відповідачем документів, що підтверджують порушення.

Погоджуючись з доводами суду першої інстанції, колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено ст. 17 КАС. Зокрема, згідно з п. 4 ч. 1 цієї статті компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 104 КАС суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом. Вказані положення КАС кореспондуються із п. 5 ч. 4 ст. 50 цього ж Кодексу про те, що відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Проте, ні вказаним Законом, ні іншими законами України не встановлено право органів державної податкової служби на пред’явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об’єднань, юридичних осіб, які не є суб’єктами владних повноважень про зобов’язання вчинити певні дії, зокрема надати документи.

Неврахування зазначених обставин судом першої інстанції призвело до помилкового відкриття провадження у адміністративній справі та вирішення спору, а тому ухвалена в адміністративній справі судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у ній відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС.

Керуючись ст.ст. 160, 195, ч.4 ст. 198, ст. 202, ч.4 ст. 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2008 року по справі № 2-а-366/08 –задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2008 року по справі № 2-а-366/08 –скасувати.

Провадження по справі № 2-а-366/08 за позовом СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»про зобов’язання вчинити певні дії –закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий                                         Ю.М. Філатов

Судді                                                                                           Н.С. Водолажська

                                                                                                     М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений 27.04.2009 р.