Ухвала суду № 4456907, 24.02.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2009 р.м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді – Бенедик А.П..,

суддів Кононенко З.О., Калиновського В.А.,

при секретарі Лаба О.П.,

за участю:

представника позивача Юр’єва І.М.

представника відповідача Черніченко І.Ю., Бондарь В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Державного підприємства “Завод ім.. В.О.Малишева” Пархоменка О.О. на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2008 року по справі №2-а-4643/08

за позовом Державного підприємства “Завод ім.. В.О.Малишева”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення –рішення ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство “Завод імені В.О.Малишева”, звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі - СДПІ ВПП у м. Харкові) № 0001260848/3 від 11.03.2008 року в частині застосування до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева»штрафних санкцій у розмірі 10792,55 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2008 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Позивач, Державне підприємство “Завод імені В.О.Малишева”, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухваленнянеправильного рішення, а саме: ст..2 п.п.9.10.2, 9.10.3 п.9.10 ст.9, п.п. 9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п. 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, подала заперечення на апеляційну скаргу позивача, в якому, посилаючись на додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленніоскаржуваного рішення, просить постанову від 15.09.2008 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першоїі інстанції встановлено, що, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, ДП „Завод ім.. В.О. Малишева" зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації - 03.03.1993 р., про що зроблено запис за № 14801200000008951.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень № 271 від 20.06.2007 року та № 308 від 20.07.2007 року СДПІ ВПП у м. Харкові, відповідно до плану-графіку проведення комплексних документальних перевірок на 2 квартал 2007 року, була проведена виїзна планова перевірка ДП „Завод ім. В.О. Малишева" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2007 року, за наслідками якої складено акт від 09.08.2007 року № 2269/231-019/14315629.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1 , п.п. 4.1.3., п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст.4, п. 5.1., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.. 5, п. 7.5. ст. 7 , п.п. 8.1.4. п. 8.1., п.п. 8.4.2. п. 8.4. ст.. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого було завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток на 20353626 грн., п.п. 7.2.1., 7.2.З., 7.2.4., 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" - занижено податкові зобов'язання з ПДВ за травень 2006 року на загальну суму 2100000 грн., п. 1.3., п. 1.15 ст. 1, п. 7.1. ст.. 7, п.п. 22.3. ст.. 22, п.п. 4.2.15 п. 4.2. ст. 4, п.п. 9.10.3. п. 9.10., п.п. 9.12.1. п. 9.12. ст. 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб, п. 3.1. ст.. З, п. 2.11. ст.. 2, п. 7.43 гл. 7 Постанови Правління НБУ „Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України" - порушення порядку звітування за одержані під звіт готівки кошти - відсутні документи, що підтверджували би факт отримання послуги на загальну суму 410 грн.

На підставі висновків перевірки щодо порушення позивачем п. 1.3., п. 1.15 ст. 1, п. 7.1. ст.. 7, п.п. 9.10.3. п. 9.10., п.п. 9.12.1. п. 9.12. ст.. 9, п.п. 22.3. ст. 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", п.п. 1.12. п. 1. „Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордоном" № 59 від 13.03.1998 року, п. 2.11. гл. 2 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 року № 637, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001260848/0 від 21.08.2007р.

Не погодившись з прийнятим податковим-повідомленням рішенням, позивач почав процедуру адміністративного оскарження шляхом подання первинної скарги до СДПІ ВПП у м. Харкові та повторних скарг до ДПА у Харківській області та ДПА України.

За результатами розгляду первинної скарги ДП "Завод ім. В.О.Малишева, СДПІ ВПП у м. Харкові рішенням від 25.09.2007р. №12633/10/25-006 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу підприємства - без задоволення та було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001260848/1 від 26.09.2007р. на таку ж саме суму податкового зобов'язання, що і з дріб'ю «0».

За процедурою апеляційного узгодження, рішення СДПІ ВПП у м.Харкові за результатами розгляду скарги та податкове повідомлення-рішення №0001260848/1 від 26.09.2007р. були оскаржені до ДПА у Харківській області, яка своїм рішенням від 17.12.07 №17492/7/25-103 з урахуванням рішення про внесення змін до рішення за результатами розгляду скарг від 22.02.08 року №2497/7/25-103, скасувала податкові повідомлення-рішення № 0001260848/0 від 21.08.2007р., № 0001260848/1 від 26.09.2007р. в частині визначення ДП "Завод ім. З.О.Малишева»суми у розмірі 569,28 грн. (основний платіж у розмірі 79,51 грн. та штрафні санкції у розмірі 489,77 грн.).

За результатами розгляду скарги ДПА у Харківській області, СДПІ ВПП у м. Харкові винесла податкове повідомлення-рішення № 0001260848/2 від 26.12.2007р. на загальну суму 7376,27 грн. (основний платіж 3787,29 грн. та штрафні санкції 3588,98 грн.).

Продовживши адміністративне оскарження вищезазначених рішень, позивач подав повторну скаргу до ДПА України. За результатами розгляду повторної скарги ДПА України, СДПІ ВПП у м. Харкові винесла податкове повідомлення-рішення № 0001260848/3 від 11.03.2008р. на загальну суму 14541,71 грн. (основний платіж 3749,16 грн. та штрафні санкції 10792,55 грн.).

Так, в ході перевірки ДП „Завод ім .В .О .Малишева" було встановлено порушення п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4, п.п.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", а саме до авансових звітів працівниками позивача, які були у відрядженні, не були надані відповідні документи - фіскальні касові чеки надрукованих реєстратором розрахункових операцій за проживання в готелях установленої форми.

Загальна сума проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів (суб'єкти підприємницької діяльності, які надавали послуги з проживання в готелях) платіжного документа, який підтверджував би сплату покупцями (працівники ДП „Завод ім..В.О.Малишева") готівкових коштів-розрахункових документів, фіскальних касових чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за наданні послуги установленої форми, склала 21 961,53 грн.

У зв'язку з цим позивачу було донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі З 493," 1 грн. та застосовано штрафні санкції, з посиланням на п.п.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" та п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на загальну суму 10 281,65 грн.

Також, актом перевірки встановлено порушення п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4, п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 зазначеного Закону, а саме по авансових звітах працівників ДП „Завод ім. В.О.Малишева»проводились виплати суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам без відповідних документів, що свідчать про продаж ними товарів (виконання робіт, надання послуг) у межах їх підприємницької діяльності без створення юридичної особи або про сплату ринкового збору, у зв'язку з чим підприємству було донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 255, 45 грн. і та застосовано штрафні санкції, відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків бюджетами та державними цільовими фондами»у сумі 510.9 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що СДПІ ВПП у м. Харкові при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0001260848/3 від 11.03.2008 року в частині застосування до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева»штрафних санкцій у розмірі 10792,55 грн. діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1.15 статті 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до пункту 3.4 статті 3 зазначеного Закону, при нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт, Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування. У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надмірно витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Підпунктом „г" підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 зазначеного Закону визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятком, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню, згідно із законом, за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування, згідно з цим Законом.

Виходячи зі змісту положень підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", розмір суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, та не повернутих у встановлені законодавством строки, розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.

Так, положеннями підпункту 9.10.1. пункту 9.10. статті 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме, на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій. Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу -за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.

Як вбачається з положень підпункту 9.10.2 пункту 9.10 ст.9 Закону, на підтвердження належного використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, є звіт за формою, встановленою центральним податковим органом, який надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження, завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.

Матеріалами перевірки, долученими до матеріалів справи письмовими документами (копіями звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, копіями посвідчень про відрядження, фіскальними касовими чеками), підтверджено, що до авансових звітів працівниками підприємства, які були у відрядженні не були надані відповідні документи-фіскальні касові чеки, надруковані реєстратором розрахункових операцій за проживання в готелях установленої форми.

Відповідно до висновків акту перевірки, загальна сума проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів (суб'єкти підприємницької діяльності, які надавали послуги з проживання в готелях) платіжного документа, який підтверджував би сплату покупцем (працівниками ДП „Завод ім. В.О.Малишева») готівкових коштів-розрахункових документів, фіскальних касових чеків, надрукованих реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за наданні послуги установленої форми, склала 21961, 53 грн.

Як визначено пунктом 1.2 статті 1 зазначеного Закону, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і не матеріального майна, інших активів, що мають вартість.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються платнику податку його працедавцем (само зайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Положеннями п.п.9.10.3. п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачено, що якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону ( підпункт 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб").

Згідно з пунктом 22.3 статті 22 зазначеного Закону, починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року, ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 ст.7 цього Закону, встановлюється на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.

Виходячи із вищезазначеного, при несвоєчасності повернення суми надміру сплачених коштів пізніше граничного терміну (до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження, але не пізніше звітного місяця), на який припадає останній день такого граничного терміну, такий платник податку повинен сплатити штраф у розмірі 15 % від суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку з доходів фізичних осіб, та в даному випадку саме податковий агент утримує та сплачує до бюджету штраф за порушення граничного терміну повернення надміру витрачених коштів на відрядження, які надані податковим агентом.

Оскільки ДП „Завод їм.. В.О.Малишева»не було утримано з підзвітних осіб та сплачено до бюджету штрафу, що є порушенням п.п.9.10.1, п.п.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», то в даному випадку фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону є податковий агент, тобто ДП „Завод ЇМ. В.О.Малишева»до якого і були застосовані штрафи у розмірі 15 % (за несвоєчасність звернення суми надміру сплачених коштів, наданих підзвітним особам на відрядження).

Тобто, відповідальність за вказане правопорушення в спірних правовідносинах покладається на податкового агента - ДП „Завод ім. В.О.Малишева", який не застосував штраф до платників податку за несвоєчасність звернення суми надміру сплачених коштів, наданих підзвітний особам на відрядження.

Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1. статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовимими фондами" передбачено, що у разі, коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Пунктом 2 податкового роз'яснення щодо застосування підпунктів 17.1.3 та 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 5 липня 2002 року № 310, визначено, що до підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб з числа роботодавців (далі - платники податків), на яких, згідно із законами з питань оподаткування, покладено обов'язок формувати (створювати) бюджетний фонд, а також нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету прибутковий податок з громадян, дія підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовується в усіх випадках не нарахованих або виплачених фізичним особам доходів (як в грошовій, так і в натуральній формі).

Позивач не врахував того, що ДП "Завод ім. В.О.Малишева»при виплаті грошових коштів на відрядження або під звіт перераховує не платнику податку ( в розумінні п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»), а підзвітній особі, а тому в даному випадку нарахування та сплата податку є обов'язковою передумовою лише в тому випадку, коли дані виплати носять характер доходу, одержаного платником податків, а тому нарахування та обов'язковість утримання податку з доходів фізичних осіб передбачено не при отриманні коштів підзвітною особою на відрядження або під звіт, а при отриманні платником податків доходу у вигляді неповернення у встановлені законодавством строки суми надміру витрачених коштів, отриманих на відрядження або під звіт (п.4.2.15 п.4.2 ст.4 Закону №889).

П.п. 4.2.15 п.4.2 ст. 4 Закону №889 передбачено, що до складу загально місячного оподаткованого доходу включаються сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з твердженням відповідача щодо правомірності застосування до ДП «Завод їм. В.О.Малишева»штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків бюджетами та державними цільовими фондами».

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в період дії мораторію, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 24 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХП від 14.05.1992р., із змінами та доповненнями (далі - Закону №23 43-XII), під мораторієм на задоволення вимог кредиторів слід розуміти зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів. спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію".

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону №2343-ХІІ, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів зазначає, що Закон №2343-ХІІ встановлює, що протягом дії мораторію не застосовуються штрафні санкції тільки за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Так, з приписів норм Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вбачається, що застосування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлена п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 цього Закону, у якому зазначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у встановлений цим підпунктом розмірах, а також, відповідно до ст.16 зазначеного Закону, передбачено нарахування пені.

В суді першої інстанції встановлено, що застосування до ДП «Завод їм. В.О.Малишева», згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, штрафних санкцій у розмірі 10792,55 грн. здійснено відповідачем на підставі п.п. 9.10.3 п. 9.10 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та відповідно до п.п п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Вказані штрафні санкції застосовані до позивача за виявлені під час перевірки порушення останнім п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4, п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пов'язаних з визначенням об'єкта оподаткування.

Таким чином, донараховані податкові зобов'язання та застосовані фінансові санкції визначені вищенаведеними нормами права за не оподаткування виплаченого доходу, а не за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З огляду на викладене, штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у період дії мораторію на задоволення і задоволення вимог кредиторів застосовуються на загальних підставах.

Виходячи із вищевикладеного, СДПІ ВПП у м. Харкові при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0001260848/3 від 11.03.2008 року в частині застосування до Державного підприємства „Завод імені В.О. Малишева" штрафних санкцій у розмірі 10792,55 грн., діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом з дотриманням вимог ч.З ст.2 КАС України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, яка фактично дублює письмові заперечення, надані відповідачем до суду першої інстанції, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Державного підприємства “Завод ім.. В.О.Малишева” Пархоменка О.О. - залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2008 року по справі №2-а-4643/08 –без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                     А.П. Бенедик

Судді                                                                                 З.О. Кононенко

                                                                      В.А.Калиновський