Ухвала суду № 4456866, 24.03.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 р.м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів:                                                   Кононенко З.О.

                                                             Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представник позивача: Колісник І.І.

представника відповідача: Межирицького А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2008 року по справі № 2а-5482/08

за позовом Малого приватного підприємства «Бекар ІмпЕкс»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення –рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, МПП «Бекар ІмпЕкс», звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2008 р. № 0000111600/0 про зменшення податку на додану вартість на суму 82000,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за листопад 2007 р. у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм чинного податкового законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2008 року адміністративний позов Малого приватного підприємства «Бекар ІмпЕкс»до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 03.03.2008 р. № 0000111600/0 про зменшення податку на додану вартість на суму 82000,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за листопад 2007 р. у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2008 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема: п.п. «а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3 ст. 10, п.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач, Мале приватне підприємство „Бекар ІмпЕкс", надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 20 грудня 2007 р. МПП «Бекар ІмпЕкс» в порядку, передбаченому п.п 7.7.3. п. 7.7.

ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями, маючи у жовтні 2007 р. від'ємне значення ПДВ у сумі 82936,00 грн., а у листопаді 2007 р. - 95184,00 грн., а також маючи у жовтні 2007 р. факт сплати ним ПДВ у сумі 130727,36 грн. постачальникам товарів, подав до ДПІ у Московському районі м. Харкова податкову декларацію із зазначенням 82000,00 грн. ПДВ як таких, що підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

На підставі наказу ДПІ у Московському районі м. Харкова від 23.01.2008 р. № 50, відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», працівниками ДПІ у Московському районі м. Харкова з 25.01.2008 р. по 06.02.2008 р. проведена виїзна позапланова перевірка фінансово-господарської діяльності МПП «Бекар ІмпЕкс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за жовтень 2007 р. - листопад 20007 р.

За результатами перевірки складено акт № 619/16//30751015 від 12.02.2008 р.

Згідно зазначеного акту, в ході перевірки встановлено недотримання позивачем вимог п. 1.8 ст. 1 п.п 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. в частині визначення суми бюджетного відшкодування, як частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

На підставі акту № 619/16//30751015 від 12.02.2008 р. керівником ДПІ у

Московському районі винесено податкове повідомлення-рішення від 03.03.2008 р. №0000111600/0 про зменшення податку на додану вартість на суму 82000,00 грн., задекларованого у декларації з ПДВ за листопад 2007 р. у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

Крім того, судом також встановлено, що позивачем сплачено у жовтні 2007 р. податку на додану вартість у складі вартості товару в сумі не меншій, ніж заявлена до відшкодування за листопад 2007 р., що підтверджується наступним:

1) одержанням МПП «Бекар ІмпЕкс»від постачальників продукції на загальну суму 606187,68 грн. (у т.ч. ПДВ -101031,29 грн.) за наступними накладними:

- Видатковою і податковою накладними від 01.10.2007 р. № 140110 на суму

119369,98 грн. (у т.ч. ПДВ-19895,00 грн.);

- Накладною і податковою накладними від 02.10.2007 р. № 802 на суму 62519,82

грн. (у т.ч. ПДВ -10419,97 грн.);

- Видатковою накладною від 10.10.2007 р. № 242 і податковою накладною від

02.10.2007 р. № 238 на суму 44382,90 грн. (у т.ч. ПДВ - 7397,15 грн.);

- Видатковою накладною від 12.10.2007 р. № ТС-1000261 і податковою

накладною від 10.10.2007 р. № 262 на суму 25920,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4320,00 грн);

- Накладною і податковою накладними від 15.10.2007 р. № 847 на суму

100717,08 грн. (у т.ч. ПДВ -16786,18 грн.);

- Накладною і податковою накладними від 22.10.2007 р. № 859 на суму

146668,56 грн. (у т.ч. ПДВ - 24444,76 грн.);

- Накладною на відвантаження від 22.10.2007 р. № ТВВВ-00962 і податковою

накладною від 17.10.2007 р. № 1167 на суму 31140,00 грн. (у т.ч. ПДВ-5190,00 грн.);

- Видатковою накладною від 26.10.2007 р. № 260, податковою накладною від

19.10.2007 р. № 259 І податковою накладною від 15.10.2007 р. № 253 на загальну суму 15703,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 2617,24 грн.);

- Видатковою і податковою накладними від 29.10.2007 р. № СТС-02681 і №

000613 відповідно на суму 1205,92 грн. (у т.ч. ПДВ - 200,99 грн.);

- Видатковою накладною від 31.10.2007 р. № ТС-1000277 і податковою

накладною від 26.10.2007 р. № 275 на суму 58560,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9760,00 грн.).

2) платіжними дорученнями та банківськими виписками про сплату

постачальникам продукції грошових коштів на загальну суму 784364,15 грн.

(у т.ч. ПДВ -13072736 грн.) за наступними платіжними дорученнями:

-          № 720 від 01.10.2007 р. на суму 4003,20 грн. (ПДВ - 667,20 грн.);

-          № 721 від 02.10.2007 р. на суму 44382,90 грн. (ПДВ - 7397,15 грн.); - №727 від 05.10.2007 р. на суму 110000,00 грн. (ПДВ - 18333,33 грн.);

-          № 729 від 09.10.2007 р. на суму 12506,34 грн. (ПДВ - 2084,39 грн.);

-          № 732 від 10.10.2007 р. на суму 25920,00 грн. (ПДВ -4320,00 грн.);

-          № 733 від 11.10.2007 р. на суму 190000,00 грн. (ПДВ-31666,67 грн.);

-          № 749 від 12.10.2007 р. на суму 200000,00 грн. (ПДВ - 33333,33 грн.);

-          № 753 від 15.10.2007 р. на суму 100000,00 грн. (ПДВ -16666,67 грн.); - №758 від 15.10.2007 р. на суму 7851,71 грн. (ПДВ - 1308,62 грн.);

-          №763 від 17.10.2007 р. на суму 31140,00 грн. (ПДВ - 5190,00 грн);

-          № 782 від 26.10.2007 р. на суму 58560,00 грн. (ПДВ - 9760,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено сплату позивачем у жовтні 2007 р. податку на додану вартість у складі вартості товару в сумі не меншій, ніж заявлена до відшкодування за листопад 2007 року; висновок про зменшення бюджетного відшкодування ґрунтується на підставі того, що, на думку відповідача, МПП «Бекар ІмпЕкс»не надало регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерських рахунках та інформацію про дебіторську та кредиторську заборгованість перед постачальниками, в результаті чого не має можливості підтвердити сплату податкового кредиту по наданих до перевірки податкових накладних, отриманих від постачальників; однак, відповідно до акту перевірки, перевіркою було охоплено суцільним порядком: статутні та реєстраційні документи; договори, контракти; первинні документи (прибуткові, видаткові накладні, акти виконаних робіт та послуг, ВМД); реєстр отриманих та виданих податкових накладних; банківські документи з додатками; податкові накладні; декларації, звіти до податкового органу, а також інші документи.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо безпідставності зазначення ДПІ у Московському районі м. Харкова в акті перевірки про ненадання МПП «Бекар ІмпЕкс»бухгалтерських регістрів як на підставу порушення ним п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від І 03.04.1997 р. визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п п. 7.7.1. п 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р., сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення то:

а)          бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від»ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)          залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 цього Закону, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів".

Встановлено, що позивачем сплачено у жовтні 2007 р. податку на додану вартість у складі вартості товару в сумі не меншій, ніж заявлена до відшкодування за листопад 2007 р., що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими і податковими накладними, платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999 р. (із змінами і доповненнями, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів

можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 3 статті 9 цього Закону визначено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо безпідставності зазначення відповідачем в акті перевірки, як на підставу порушення ним п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого зменшено бюджетне відшкодування, ненадання МПП «Бекар ІмпЕкс»регістрів бухгалтерського обліку: а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам та інформацію про дебіторську та кредиторську заборгованість перед постачальниками, в результаті чого не має можливості підтвердити сплату податкового кредиту по наданим до перевірки податковим накладним, отриманим від постачальників .

Крім того, згідно п.2.9 акту перевірки № 619/16//30751015 від 12.02.2008 р., перевіркою охоплено суцільним порядком статутні та реєстраційні документи; договори, контракти; первинні документи (прибуткові, видаткові накладні, акти виконаних робіт та послуг, ВМД); реєстр отриманих та виданих податкових накладних; банківські документи з додатками; податкові накладні; декларації, звіти до податкового органу, а також інші документи.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить можливість бюджетного відшкодування сплаченого ПДВ у попередньому по відношенню до звітного податкового періоду чи віднесення такого ПДВ у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів в залежність від джерела сплати грошових коштів разом з ПДВ (на оплату товару чи на погашення заборгованості за одержаний раніше товар).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2008 року по справі № 2а-5482/08 за позовом Малого приватного підприємства «Бекар ІмпЕкс»до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення –рішення залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                               А.П. Бенедик

Судді:                                         З.О. Кононенко

В.А. Калиновський

Повний текст ухвали виготовлений 30.03.2009 р.