Ухвала суду № 4456864, 04.03.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2009 р.м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретарі Холодній Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2008 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Агро-Трейд” до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У липні 2008 року позивач - ТОВ “Компанія “Агро-Трейд” звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, в якій, після доповнення і уточнення позовних вимог, просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова: № 0000061600/0 від 03.03.2008 р. і № 0000061600/1 від 11.04.2008 р., № 0000041600/0 від 18.02.2008 р., № 0000041600/1 від 22.04.2008 р., № 0000041600/2 від 13.06.2008 р., № 0000041600/3 від 04.09.2008 р., № 0000111600/0 від 21.03.2008 р., № 0000111600/1 від 18.04.2008 р., № 0000111600/2 від 13.06.2008 р., № 0000111600/3 від 04.09.2008 р., № 0000131600/0 від 04.04.2008 р., № 0000131600/1 від 25.04.2008 р., № 0000131600/2 від 13.06.2008 р., № 0000131600/3 від 04.09.2008 р., № 0000161600/0 від 14.04.2008 р., № 0000161600/1 від 18.06.2008 р., № 0000161600/2 від 04.08.2008 р., № 0000321600/0 від 05.08.2008 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2008 р. позовні вимоги ТОВ “Компанія “Агро-Трейд” задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись із постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2008 р. ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та прокурора, які прибули до судового засідання, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2008 року слід, відповідно до положень ст. 200 КАС України, залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням № 0000061600/0 від 03.03.2008 р. позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2007р.на 22.2707,00 грн., за вересень 2007р. на 160.731,71 грн., за жовтень 2007 р. на 371.870,14 грн., за листопад 2007 р. на 341.810,00 грн.

В акті перевірки № 211/16-011/33673050 від 21.02.2008 р. у якості підстав для такого зменшення бюджетного відшкодування зазначено неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів за другою і третьою ланкою ланцюга постачання позивача і підтвердити включення податкових накладних до податкових зобовязань та визначити надходження відповідних сум ПДВ до бюджету.

В процесі адміністративного оскарження відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000061600/1, з якого вбачається, що воно прийнято на тих же підставах, що і податкове повідомлення № 0000061600/0 від 03.03.2008 р., яке не було змінене чи скасоване за результатами розгляду скарги позивача.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000041600/0 від 18.02.2008 р. позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2007 р. на 22.330,00грн., за вересень 2007 р. на 222.776,00грн., за жовтень 2007 р. на 255.285,00 грн.

В акті перевірки № 124/16-011/33673050 від 07.02.2008 р. підставами для прийняття даного податкового повідомлення відповідачем визначено неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, залучених до схеми постачання по 2-й ланці ланцюга постачання позивача і підтвердити включення податкових накладних до податкових зобовязань та визначити надходження відповідних сум ПДВ до бюджету.

В ході розгляду скарг на дане податкове повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000041600/1 від 22.04.2008 р., № 0000041600/2 від 13.06.2008 р., № 0000041600/3 від 04.09.2008 р., зі змісту яких випливає, що вони були прийняті на тих же підставах, що і податкове повідомлення-рішення № 0000041600/0 від 18.02.2008 р., яке не було змінене чи скасоване за результатами розгляду скарг позивача.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000111600/0 від 21.03.2008 р. позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2007 р. на 178.837,52 грн., за вересень 2007 р. на 171.118,99 грн., за жовтень 2007 р. на 133.552,95 грн., за листопад 2007 р. на 193.015,59 грн.

В акті перевірки № 350/16-011/33673050 від 19.03.2008 р. підставами для прийняття такого податкового повідомлення відповідачем визначено неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, залучених до схеми постачання по 2, 3-й ланці ланцюга постачання позивача і підтвердити включення податкових накладних до податкових зобовязань та визначити надходження відповідних сум податку на додану вартість до бюджету.

В ході розгляду скарг на дане податкове повідомлення в порядку адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000111600/1 від 18.04.2008 р., № 0000111600/2 від 13.06.2008 р., № 0000111600/3 від 04.09.2008 р., зі змісту яких вбачається, що вони були прийняті на тих же підставах, що і податкове повідомлення-рішення № 0000111600/0 від 21.03.2008 р., яке не було змінене чи скасоване за результатами розгляду скарг позивача.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000131600/0 від 04.04.2008 р. позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2007 р. на 129.012,00 грн., за жовтень 2007 р. на 297.372,00 грн., за листопад 2007 р. на 376.965,00 грн.

В акті перевірки № 419/16-011/33673050 від 19.03.2008 р. підставами для прийняття такого податкового повідомлення відповідачем визначено неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, визначених в акті перевірки як 3-й ланцюг постачання.

В ході розгляду скарг на дане податкове повідомлення в порядку адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000131600/1 від 25.04.2008 р., № 0000131600/2 від 13.06.2008 р., № 0000131600/3 від 04.09.2008 р., зі змісту яких вбачається, що вони були прийняті на тих же підставах, що і податкове повідомлення-рішення № 0000131600/0 від 04.04.2008 р., яке не було змінене чи скасоване за результатами розгляду скарг позивача.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000161600/0 від 14.04.2008 р. позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2007 р. на 9821,00 грн., за вересень 2007 р. на 32.050,00грн., за жовтень 2007р. на 31.310,00 грн., за листопад 2007 р. на 113.276,00 грн.

В акті перевірки № 452/16-011/33673050 від 11.04.2008 р. підставами для прийняття такого податкового повідомлення відповідачем визначено неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, визначених в акті перевірки як 2-й і 3-й ланцюг постачання.

Також в акті перевірки № 452/16-011/33673050 від 11.04.2008 р. наявний висновок про порушення позивачем вимог підп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, внаслідок якого завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2008 р. на 6.695,00 грн.

З наданих сторонами пояснень випливає, що факт зазначеного порушення не став підставою для прийняття жодного з досліджуваних по даній справі податкових повідомлень-рішень.

На підставі зазначеного в акті № 452/16-011/33673050 від 11.04.2008 р. порушення вимог підп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР відповідачем було прийнято окреме податкове повідомлення-рішення № 0000151600/0 від 14.04.2008 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування в січні 2008 р. на 6.695,00 грн., копія якого долучена до матеріалів справи.

Позивачем не були заявлені позовні вимоги щодо цього податкового повідомлення-рішення в даній справі і як випливає з пояснень представників сторін воно не оспорюється позивачем.

В ході розгляду скарг на податкове повідомлення-рішення № 0000161600/0 від 14.04.2008 р. в порядку адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000161600/1 від 18.06.2008 р. і № 0000161600/2 від 04.08.2008 р., з яких вбачається, що вони прийняті на тих же підставах, що і оскаржуване податкове повідомлення, яке не було змінене чи скасоване за результатами розгляду скарг позивача.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000321600/0 від 05.08.2008 р. позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2007 р. на 90.275,00 грн., за жовтень 2007 р. на 881.91,00грн., за листопад 2007 р. на 12.774,00 грн.

В акті перевірки № 775/16-011/33673050 від 29.07.08 р. підставами для прийняття такого податкового повідомлення відповідачем визначено неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, визначених в акті перевірки як 2-й або 3-й ланцюг постачання.

Представники відповідача підтвердили, що єдиною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями є неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, визначених в актах перевірок як 2-га або 3-тя ланка ланцюга постачання позивача.

В актах перевірок друга ланка ланцюга постачання визначена як особи, які продавали товари субєктам господарювання, які безпосередньо постачали товари позивачу, а третя ланка ланцюга постачання - особи, які продавали товари субєктам господарювання, визначеним як друга ланка ланцюга постачання.

Відповідач визнає ті обставини, що позивач належним чином сплатив суми ПДВ, з яких в досліджуваних податкових періодах були визначені відповідні суми бюджетного відшкодування, постачальникам в ціні товару грошовими коштами, що в ході перевірок питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування не було виявлено будь-яких порушень законодавства України, які були допущені безпосередньо позивачем по справі і які призвели до завищення суми бюджетного відшкодування в податкових періодах, зазначених в спірних податкових повідомленнях.

Відповідач зазначив, що на час здійснення господарських операцій між позивачем і його постачальниками товарів (робіт, послуг) всі безпосередні постачальники позивача були зареєстровані у якості платників податку на додану вартість і мали право виписувати податкові накладні.

Тому адміністративний суд першої інстанції правильно вказав, що згідно з ч. 3 ст.72 КАС України зазначені обставини можуть не доказуватися.

Вищевикладені обставини також підтверджуються даними актів перевірок, на підставі даних яких були прийняті оспорювані податкові повідомлення.

Колегія суддів вважає, що ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова зробила помилковий висновок про не дослідження судом першої інстанції факту надходження сум податку на додану вартість до бюджету, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість", не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету.

Відповідно до п.1.8 ст. 1 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168 (із змінами та доповненнями), - бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, та це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина сама по собі не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження свого податкового кредиту.

Доказів, щодо обізнаності ТОВ “Компанія “Агро-Трейд” стосовно того, що контрагенти його постачальників не декларували та не сплачували до бюджету ПДВ відповідачем суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Також відповідачем не надано доказів, які би безумовно свідчили про наявність умислу позивача разом з іншими контрагентами по ланцюгу придбання товару щодо незаконного включення суми ПДВ, сплаченої в ціні товару, до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. “а” п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Україну, - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підп. 7.7.1 цього Закону, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що наведені відповідачем обставини не можуть бути підставою для зменшення належного позивачу бюджетного відшкодування.

Тим більше такі підстави у відповідача не виникають в тому випадку, якщо навіть не встановлено наявності порушень вимог чинного законодавства в діях зазначених осіб, а лише відсутня можливість здійснити перевірку їх діяльності.

Податкові повідомлення-рішення, які були прийняті в процесі адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень позивачем, також є неправомірними, оскільки прийняті на тих самих підставах, що і перинні податкові повідомлення-рішення, номер яких завершувався на “…/0”.

Згідно з п. 6.4 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у випадку, коли скарга платника податків залишається без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення без змін, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не вважатися відкликаним.

Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не надає відповідачеві повноважень з тих же підстав, що й оскаржене та не відкликане податкове повідомлення, приймати нові податкові повідомлення за результатами розгляду скарг платка податку.

Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” також не передбачає у якості підстави для прийняття нових податкових повідомлень мету доведення нових граничних строків сплати податкового зобовязання, на що посилається відповідач.

Граничні строки сплати податкового зобовязання, визначеного в оскаржуваному податковому повідомленні, встановлені безпосередньо цим Законом і обраховуються від моменту отримання платником податку відповідного рішення органу Державної податкової служби за результатами розгляду скарги, а не від моменту, зазначеного в спірних податкових повідомленнях.

Тому судом першої інстанції правильно відхилені посилання відповідача на п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2008 р. без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 6 березня 2009 року.

Згідно з оригіналом

Суддя