Ухвала суду № 4456818, 07.04.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2009 р.Справа № 22-а-790/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів:                                                   Кононенко З.О.

                                                             Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника позивача: Павловського Р.О.

представника відповідача: Сазонова Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року по справі № 2а-1922/2008

за позовом Відкритого акціонерного товариства «АВТРАМАТ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення № 00001208262/0 від 03.12.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року у розмірі 1470,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ВАТ "Автрамат", звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 00001208262/0 від 03.12.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2007 року на 1470,00 грн.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача, підтримуючи заявлені позовні вимоги, зазначив, що аналіз пункту 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" дає підстави вважати, що розрахунок частки використання товарів в оподаткованих операціях звітного періоду відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 цього Закону застосовується в момент придбання таких товарів у тому випадку, коли товари придбаються платником частково з метою використання в оподаткованих операціях, а частково - ні. Також представник позивача зазначив, що виходячи зі змісту пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит складається з сум ПДВ, сплачених платником при придбанні товару з метою подальшого використання його в оподаткованих операціях. Тобто, обчислення податкового кредиту законодавець ставить в залежність від мети придбання товару. Посилання відповідача в акті перевірки та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на п.7.4.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" представник позивача вважає помилковим з огляду на те, що при проведенні перевірки податковим органом обчислено лише коефіцієнт оподатковуваних операцій певного звітного періоду без встановлення чи існувала умова, для застосування п.п. 7.4.3 (часткове використання придбаного товару), без визначення суми податкового кредиту, сформованого при придбанні цього товару, та з помилковим обрахуванням частки використання цього товару в оподаткованих операціях. Представник позивача вважає, що податковий орган за власними міркуваннями розрахував коєфіцент оподаткованих операцій в звітному періоді та пропорційно зменшив суму податкового кредиту цього ж періоду, що не передбачено законодавством.

Представники відповідача, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з велика платниками податків у місті Харкові, в судовому засіданні в суді першої інстанції, заперечували проти позову, посилаючись на п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), відповідно до якого у разі, коли товар, (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Визначення частки сум податку на додану вартість, сплачених за поставлені товари (роботи, послуги), які частково використовувались в оподатковуваних операціях, визначається як відношення обсягів операції! оподатковуваних за ставкою 20% і нульовою ставкою, у загальному обсязі поставки товарів (робіт, послуг) у поточному звітному періоді (без урахування ПДВ). Такий розрахунок випливає з змісту п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями). Також представник відповідача зазначив, що ВАТ «Автрамат», відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), повинен був при здійсненні операції з поставки брухту чорних металів, одержаного як відходи виробництва (але який може бути предметом поставки, тобто використовуватись в межах господарської діяльності), визначити частку використання таких товарів в операціях, що звільнені від оподаткування у відповідному звітному періоді та виключити відповідну суму податку на додану вартість зі складу податкового кредиту у відповідному податковому періоді.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2008 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства „АВТРАМАТ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

№ 00001208262/0 від 03.12.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року у розмірі 1470,00 грн. задоволено.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові № 00001208262/0 від 03.12.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року у розмірі 1470,00 грн.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2008 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення при неповному з’ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема: п.п.7.4.1, п.п. 7.4.3 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем письмових заперечень на апеляційну скаргу не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просили її задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Відкрите акціонерне товариство „АВТРАМАТ" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради, дата проведення державної реєстрації - 17.07.1998 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР

1 480 120 0000 002069.

Відповідно довідки № 642 від 18.05.2005 року, ВАТ „АВТРАМАТ" як платник податків, зборів та обов'язкових платежів перебуває на податковому обліку в СДПІ ВПП у м. Харкові з 01.09.2000 року, № 131.

Згідно свідоцтва № 30007058 про реєстрацію платника податку на додану вартість, ВАТ „АВТРАМАТ" з 14.09.2000 року є платником податку на додану вартість.

21.11.2007 року СДПІ ВПП у м. Харкові проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ВАТ "АВТРАМАТ" з питання достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2007 року.

За результатами перевірки складено акт №3459/40-018/00236027 від 21.11.2007 року.

Згідно зазначеного акту, в ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищення ВАТ "АВТРАМАТ" суму податкового кредиту у вересні 2007 року на суму 16242 грн. за рахунок визначення обсягів реалізації по операціям, які звільнені від оподаткування.

На підставі акту перевірки СДПІ ВПП у м. Харкові винесено податкове повідомлення-рішення № 00001208262/0 від 03.12.2007 року, яким відповідно до п.п. 7.7.7 "б" п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з посиланням на порушення позивачем пп.7.4.3 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування за вересень 2007 року ВАТ "АВТРАМАТ" зменшено на 1470,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)          бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б)          залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Виходячи зі змісту п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення право платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) —в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, колегія суддів вважає, що при настанні першої з наведених подій у позивача виникає право на податковий кредит.

Враховуючи наведене, а також норми п. 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит обчислюється платником в податковому періоді, на який припадає придбання (виготовлення) товарів (послуг), в залежності від мети його придбання.

Відповідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно копії наказу про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику ВАТ «АВТРАМАТ»№1 від 04.01.2005 року, який діяв в 2007 році, згідно п. 2.11 наказу №1 від 09.01.2007 року, розрахунок браку здійснюється на ВАТ "Автрамат" по фактичним витратам, тобто оприбуткування металобрухту, що утворився внаслідок списання зношеного обладнання, інструменту або як відходи виробництва, здійснюється в момент його фактичного утворення, а не в момент придбання товарів (послуг).

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що під час обчислення податкового кредиту при придбанні товарів ВАТ "АВТРАМАТ" не володіє інформацією щодо частки утворюваного в подальшому металобрухту.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, не надав суду доказів того, що позивач в момент обчислення податкового кредиту за звітний період придбання товарів (послуг), частково використаних в подальшому в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, допустив порушення норм законодавства та завищення сум податкового кредиту та не навів норму Закону, якою б встановлювався порядок та спосіб здійсненого СДПІ ВПП у м. Харкові у спірних правовідносинах розрахунку обчислення коефіцієнту частки оподатковуваних операцій в загальному обсязі продажу в звітному періоді.

Колегія судів вважає, що відповідач, як в судовому засіданні суду першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду справи, ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятих ним спірних рішень.

Отже, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, що запропонований відповідачем в акті перевірки та в поясненнях розрахунок обчислення коефіцієнту частки оподатковуваних операцій в загальному обсязі продажу в звітному періоді, на який припадає реалізація металобрухту ВАТ "Автрамат", згідно якого коригується податковий кредит в поточному періоді, виходячи з ціни реалізації металобрухту, не ґрунтується на законодавчих актах і є таким, що не підлягає застосуванню.

З огляду на те, що при проведенні перевірки податковим органом обчислено лише коефіцієнт оподатковуваних операцій певного звітного періоду без з’ясування, чи існувала умова для застосування п.п. 7.4.3 (часткове використання придбаного товару), без визначення суми податкового кредиту, сформованого при придбанні цього товару, та з помилковим обрахуванням частки використання цього товару в оподаткованих операціях, колегія суддів погоджується з висновком суду, що посилання відповідача в акті перевірки та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на порушення ВАТ "АВТРАМАТ" на п.7.4.3 ст.7, підпункту 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є помилковими та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи та дослідженими письмовими доказами.

Крім того, в податковому роз'ясненні від 05.06.2008 року, лист №5658/6/16-1515-20 ДПА України надає роз'яснення щодо розподілу податкового кредиту по придбаному металу. Так, у разі, якщо в результаті виробництва утворюється металобрухт, який реалізується, згідно якого в даному випадку слід застосовувати п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість, а саме: якщо в подальшому товари починають використовуватись в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то з метою оподаткування такі товари вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання, але не нижче ціни їх придбання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позиція податкових органів в

даному випадку є неоднозначною.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року по справі № 2а-1922/2008 за позовом Відкритого акціонерного товариства «АВТРАМАТ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення № 00001208262/0 від 03.12.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року у розмірі 1470,00 грн. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Кононенко З.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 13.04.2009 р.