Ухвала суду № 4456817, 14.04.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 р.Справа № 22-а-802/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді –Мельнікова Л.В.

Суддів –Григоров А.М., Подобайло З.Г.

при секретарі судового засідання –Касян В.Ю.

за участю:

представник позивача –Макаренко О.М.

представник відповідача –Лисенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від01 вересня 2008 року по справі № 2а-4792/08

за позовом          ТОВ «Харків-автозапчастина»

до                    ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

про           визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Харків-Автозапчастина», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі в м. Харкові, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі в м. Харкові № 0000342330/0 від 06.03.08р. про визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток підприємств в розмірі 63023,30 грн., з яких за основним платежем - 43702 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19321,30 грн.. Вважає висновок відповідача відносно того, що оплата транспортних послуг не пов'язана із господарською діяльністю Товариства безпідставним. Позивач вважає, що податковий орган неправомірно, посилаючись на неправильне ведення Товариством бухгалтерського обліку, не обґрунтовуючи при цьому власний висновок порушенням закону, що регулює податковий облік, не включив до складу валових витрат виплати за договором про надання транспортних послуг. Стверджує, що ТОВ „Харків-Автозапчастина" з урахуванням пп.5.2.1 п.5.2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" правомірно відносило витрати на оплату транспортних послуг до складу валових витрат, так як такі витрати безпосередньо пов'язані з підготовкою та організацією основної діяльності, якою є продаж запасних частин до автомобілів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від01 вересня 2008 року по справі № 2а-4792/08 позов ТОВ «Харків-автозапчастина»задоволено в повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2008 року по справі № 2а-4792/08 та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на те, що в ході перевірки були встановлені порушення законодавства. Вказує, що позивач безпідставно відносив транспорті витрати на валові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції приймаючи рішення виходив з того, що у ДПІ у Ленінському районі м. Харкова під час проведення комплексної перевірки ТОВ „Харків-автозапчастина" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, не було об'єктивних підстав встановлювати порушення п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", а тому винесене податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 06.03.08р. № 0000342330/0 про визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток в розмірі 63023,30 грн., з яких: за основним платежем - 43702 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19321,30 грн. є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що суд прийшов до правильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 14.01.2008 № 6, від 01.02.2008 року № 51 та наказу про подовження терміну проведення планової перевірки від 01.02.2008 року № 58, виданих ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 11, ч. ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 № 509 -XII "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2008 року проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ „Харків-Автозапчастина" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2007 р.

За результатами виїзної планової перевірки був складений акт № 408/23-304/32337828 від 21.02.2008 р., яким встановлено порушення п. 5,1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (далі ЗУ №334), за рахунок чого занижено податок на прибуток в сумі 43702,0 грн., в т.ч. за 2005 р. на 5000 грн., за 2006 р. на 11347 грн., за 9 місяців 2007 р. на 27355 грн.

На підставі зазначеного акту, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.03.08 р. № 0000342330/0, яким за порушення п. 5.1. ст. 5 Закону Україну «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 63023,30 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 43702 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 19321,30 грн.

Виходячи зі змісту п.1.32. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" "господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Піл безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Встановлено, що позивачем здійснено витрати на автотранспортні послуги по перевезенню товарів до покупців та від постачальників, згідно до актів виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, які були надані податковому органу для перевірки.

Товарно-транспортні накладні, на підставі яких здійснено витрати на автотранспортні послуги по перевезенню товарів до покупців та від постачальників, містять усі реквізити первинного документа згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік а фінансову звітність в Україні», що також не заперечується представником відповідача, підтверджується висновками акту перевірки та копіями вказаних документів, доданих до матеріалів справи.

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Положеннями п.5.3. - 5,7. зазначеного вище Закону передбачено певні обмеження або пряма заборона щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат вартості автотранспортних послуг в даних пунктах Закону законодавцем не встановлено.

В пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Транспортні витрати, здійснені позивачем за період, що перевірявся, підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі, а тому такі витрати позивач мав право включити до складу валових витрат. Товарно-транспортні накладні, прибуткові та прибуткові накладні, акти виконаних робіт, на підставі яких позивач відображав у складі валових витрат витрати з перевезення вантажу автомобільним транспортом повністю відповідають вимогам, які передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Тобто, наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує і пункт 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, керуючись нормами п.п.5.2.1. п.5.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Харків-Автозапчастина» відносило витрати на оплату транспортних послуг до складу валових витрат, тому що такі витрати безпосередньо пов'язані з підготовкою та організацією основної діяльності підприємства, якою є продаж запасних частин до автомобілів.

Щодо підстав нікчемності угоди позивача з ПП «Ай-Петрі», то згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідач не зазначив у власних поясненнях жодних обставин, фактів та норм законодавства, які вказували б на недійсність угод позивача з постачальниками та продавцями та не надав до суду доказів недійсності угод, укладених позивачем.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень не надав доказів та не вказав жодних документів, на підставі яких він дійшов висновку про заниження позивачем суми спірного податкового зобов'язання.

В суді апеляційної інстанції було встановлено, що по частині договорів, по яких транспортування здійснював позивач, перевезення було обов’язком іншої сторони договору. Позивачем була надана переписка щодо змін відповідних положень договорів. ДПІ не спростувало цих даних, не надало доказів не здійснення таких перевезень, матеріалів зустрічних перевірок які б спростовували твердження позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на правомірність прийнятого рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 160, 165, 195, 198, 200, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2008 року по справі № 2а-4792/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Мельнікова Л.В.

                    Суддів                     Григоров А.М.

                                                                      Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 21.04.2009 р.