Постанова № 4456816, 03.03.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2009 р. м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів:                                                   Кононенко З.О.

                                                             Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М.

представника відповідача: Лісняк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Сенчанське ремонтно –транспортне підприємство», на постанову Господарського суду Полтавської області від 18 серпня 2008 року по справі № 22/76

за позовом Прокурора Лохвицького району Полтавської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області

до Відкритого акціонерного товариства «Сенчанське ремонтно – транспортне підприємство»

про стягнення 13697,89 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Лохвицького району Полтавської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Сенчанське

ремонтно –транспортне підприємство», в якому просив стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.04.2006 р. по 01.04.2008 р. в сумі 6749 грн. 59 коп., штрафних санкцій в сумі 5051 грн. 64 коп. та пені в сумі 1896 грн. 66 коп.

Постановою господарського суду Полтавської області від 26.08.2008 року задоволено позовні вимоги прокурора Лохвицького району Полтавської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Сенчанське ремонтно –транспортне підприємство»на користь Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сумі 6749 грн. 59 коп., штрафні санкції в сумі 5051 грн. 64 коп. та пеню в сумі 1896 грн. 66 коп.

Відповідач, ВАТ «Сенчанське ремонтно –транспортне підприємство», не погодившись з судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 26.08.2008 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, а саме: ст. ст. 241, 242, 250 ГК України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об’єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, про дату, час та місце розгляду апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності від 23.01.1996 р., та є юридичною особою; відповідно до довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №25/33 від 30.01.2006 року, є платником (збору) страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Працівникам ВАТ «Сенчанського РТП»заробітна плата нараховувалася, але страхові внески (збір) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.04.2006 по 01.04.2008 підприємством до Пенсійного фонду перераховувались не в повному обсязі, у зв’язку з чим станом на 10.04.2008р. виникла заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмка) на суму 6749,59 грн., що підтверджується розрахунком боргу від 10.04.2008р. (ф. №8).

Крім того, за несвоєчасну сплату страхових внесків, відповідно до ст. 106 Закону України №1058-ІУ та п. 9 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, до Пенсійного фонду України" до ВАТ «Сенчанське РТП»застосовані штрафні санкції в сумі 5051,64 грн. та нарахована пеня в сумі 1896,66 грн. Тобто, загальна сума боргу ВАТ «Сенчанське РТП»перед Пенсійним фондом становить 13697,89 грн.

Статтею 18 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 року передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а також не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Згідно ст. 17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 1 ст. 14, п. 1 ст. 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та п. 2 пп. 2.1.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", платниками страхових внесків є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХП від 05.11.91р. та ст.ст. 14, 15, 19 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 р., п. 4 пп. 4.1 Інструкції № 64/8663 від 16.01.2004р., суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, сплачують до Пенсійного фонду України страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 32% за 2005 рік, 31,8% за 2006 рік, 33,2% за 2007 рік від фактичних витрат на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи із тарифних ставок у вигляді премій, заохочень, у тому числі в натуральній формі оплати, які підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно п. 6 ст. 19, п. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", страхові внески нараховуються на суми, незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати і підлягають сплаті, незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо обов’язку відповідача сплати до Пенсійного фонду України страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі, встановленому чинним законодавством.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що полягає в наступному.

Статтею 129 Конституції України визначено основними конституційними засадами судочинства –гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

Згідно приписів ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Одночасно із технічним записом судового засідання ведеться журнал судового засідання, в якому відображається хід судового розгляду справи.

Частиною 7 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, встановленому цим кодексом.

Колегією суддів встановлено, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, про що свідчить відсутність в матеріалах справи журналу судового засідання та диску.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив конституційні засади судочинства та вимоги ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що суд першої інстанції не здійснив фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, встановленому цим кодексом, колегія суддів вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо розгляду справи судом першої інстанції.

Відповідно до положень п. 1 та п. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. При цьому законним визнається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Суд першої інстанції порушив основні конституційні засади судочинства та норми процесуального права, передбачені ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому постанова суду не є законною та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, враховуючи, що суд першої інстанції правильно і повно встановив всі обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, але допустив порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, колегія суддів скасовує постанову суду з прийняттям нового рішення, яким задовольняє позов.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.3 ст. 198, п.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сенчанське ремонтно –транспортне підприємство»задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 18 серпня 2008 року по справі № 22/76 за позовом Прокурора Лохвицького району Полтавської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області до Відкритого акціонерного товариства «Сенчанське ремонтно –транспортне підприємство»про стягнення 13697,89 грн. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги прокурора Лохвицького району Полтавської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до Відкритого акціонерного товариства «Сенчанське ремонтно –транспортне підприємство»задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Сенчанське ремонтно-транспортне підприємство", вул. Перемоги, 1, с. Сенча, Лохвицький район, Полтавська область, р/р в АБ Полтава-банк, МФО 331489, код 24562429 на користь Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі, вул. Перемоги, 15, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200, р/р 25609312286 в ОПЕРВ Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код 22532217 - заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6749 грн. 59 коп., штрафні санкції в сумі 5051 грн. 64 коп. та пеню в сумі 1896 грн. 66 коп.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                   А.П. Бенедик

                    Судді:                                                                      З.О. Кононенко          

В.А. Калиновський

Повний текст постанови виготовлений 10.03.2009 р.