Ухвала суду № 4456810, 24.02.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2009 р.м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді – Бенедик А.П.

Суддів Кононенко З.О., Калиновського В.А.

за участю

секретаря Лаба О.П.

представник позивача: Мороз О.В., Горкіна М.І.

представник відповідача: Боровий О.В., Лазаренко І.В., Скрипникова М.А., Степаненко С.А.

прокурор Гопак Е.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року по справі № 2-а-6975/08

за позовом підприємства «Бенефіт»Харківської обласної ради Всеукраїнської організації інвалідів «Союзу організацій інвалідів України»

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова,

Головного управління Державного казначейства у Харківській області

про стягнення бюджетної заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Підприємство «Бенефіт»Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів «Союзу організації інвалідів України», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного бюджету на користь Підприємства «Бенефіт»Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів «Союзу організації інвалідів України»(код ЗКПО 32949551, 61176, м. Харків, Салтівське шоссе, 262-А, п/р 26007036453601 у АКІБ «УКРСИББАНК», МФО 351005) 1 666 609,00 грн. бюджетної заборгованості.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2008 року позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету на користь Підприємства «Бенефіт»Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів «Союзу організації інвалідів України»1 666 609,00 грн. бюджетної заборгованості.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова подала апеляційну скаргу, де, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач в своїх запереченнях на апеляцу скаргу посилається на законність та обґрунтованість рішення та просить залишити його без змін.

Колегія суддів,заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, підприємство «Бенефіт», надав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова декларацію з ПДВ за листопад 2007 р., заяву про бюджетне відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 666 609,00 грн. У п'ятиденний строк, відповідно до п.п.7.7.4 п.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач надав до Управління міського казначейства м. Харкова копію декларації з ПДВ за листопад 2007 р. з відміткою податкового органу про її отримання.

ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період жовтень та листопад 2007 р. За результатами перевірки складено акт від 01.02.2008 року № 180/16-024/32949551.

Актом перевірки не спростовано заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2007 р. в сумі 1 666 609,00 грн., однак зазначено, що ця сума буде підтверджена після отримання зустрічних перевірок до виробника (імпортера).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство не передбачає залежність права платника податку на додану вартість на одержання бюджетного відшкодування від проведення зустрічних перевірок податковими органами.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Порядок заповнення та надання податкової декларації визначений Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання»(Зареєстровано в Мін'юсті України від 09.07.97р. за №250/250, зі змінами та доповненнями (далі «Наказ № 166»).

Відповідно до цього Наказу, позивач в установлений законом строк надав відповідачу декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007 року, де зазначив суму бюджетного відшкодування в розмірі 1 666 609,00 грн., «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Другому відповідачу, Головному управлінню державного казначейства України в Харківській області, позивач подав копію декларації за листопад 2007 р. для ведення реєстру податкових декларацій по платникам, у відповідності з підпунктом 7.7.4 закону про ПДВ.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р №168/97 (зі змінами та доповненнями), бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді, постачальникам таких товарів (послуг). Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів, визначається у додатку 3 до декларації з ПДВ „Розрахунок суми бюджетного відшкодування" (в розрахунку при визначенні суми бюджетного відшкодування приймають участь показники рядків 24 та 17 податкової декларації з ПДВ звітного та відповідно попереднього податкових періодів та суми податку фактично сплачені грошовими коштами у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Проведеною перевіркою позивача не встановлено, що позивач не має права на бюджетне відшкодування в розмірі 1 666 609,00 грн., що у судовому засіданні підтвердив і представник 1-го відповідача.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 статті 7 Закону України «Про ПДВ», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а орган державного казначейства, у відповідності до п.п.7.7.6 п.7.7 статті 7 Закону України «Про ПДВ», надає платнику податків зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу, відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".

Однак, в порушення зазначеної норми, підтверджена актом сума бюджетного відшкодування до цього часу позивачу не перерахована.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного законом строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. № 200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за N 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Посилання державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на п.8.3 Наказу ДПА України «Відносно здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету податку на додану вартість юридичним особам» від 24.04.2003 р. № 196-ДСК, який зобов'язує податкові органи забезпечити у ході проведення документальних перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість проведення зустрічних перевірок основних постачальників (до виробника або імпортера товарів, робіт, послуг) як на підставу не визнання за позивачем права на відшкодування ПДВ, обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції до уваги, зважаючи на таке.

Відповідно до підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону, право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом. Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова, в обґрунтування своєї позиції, посилається на внутрішні документи, розроблені та затверджені державною податковою службою, які іноді позначаються як документи для службового користування. Зміст цих документів зводиться до того, що наказами та розпорядженнями Державної податкової адміністрації України (накази "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ" від 12.11.2002р. N 538/ДСК, "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичними особами" від 24.04.2003 N 196/ДСК) рекомендується не надавати довідок органам державного казначейства для проведення відшкодування без проведення зустрічних перевірок платників податків, з якими вступав у взаємовідносини суб'єкт, що вимагає відшкодування.

Такі посилання є необґрунтованими, оскільки, по-перше, зазначені накази не зареєстровані в Міністерстві юстиції України; по-друге, податковим органам надано право здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх та відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановлений Законом.

Суд зауважує, що, відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України, державні органи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів, стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").

За змістом зазначених норм, проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова –залишити без задоволення , а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року по справі № 2-а-6975/08 без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий           (підпис)                    А.П. Бенедик

                    Судді:                              (підпис)                    З.О. Кононенко                              

(підпис) В.А.Калиновський

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                   З.О.Кононенко