Постанова № 4456791, 19.05.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2009 р. Справа № 22-а-639/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретарі –Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційними скаргами Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області та прокуратури Полтавської області на постанову господарського суду Полтавської області від 28 березня 2008 року по справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області за участю прокуратури Полтавської області, третя особа –Кременчуцьке міське управління земельних ресурсів м. Кременчука про визнання нечинними податкових повідомлення-рішення Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 25 травня 2007 року № 00000735110/1074, від 09 серпня 2007 року № 00000735110/1/1782, від 29 жовтня 2007 року № 00000735110/2/2452, -

В с т а н о в и л а:

У січні 2008 року позивач закрите акціонерне товариство “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” (подалі –позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у місті Полтаві (подалі КОДПІ), яким, з урахуванням змін, просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від 25 травня 2007 року № 00000735110/1074, від 09 серпня 2007 року № 00000735110/1/1782, від 29 жовтня 2007 року № 00000735110/2/2452, за яким визначені податкові зобов’язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в загальній сумі 439.235,55 грн., в тому числі, основний платіж –292.823,70 грн., штрафна (фінансова) санкція –146.411,85 грн.

Позивач зазначає, що земельні ділянки, що знаходяться в його користуванні не за цільовим призначенням не використовував, а відтоді –відсутні підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду Полтавської області від 28 березня 2008 року позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі.

В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено про те, що позивач не передавав земельні ділянки (користувачем яких він є) іншим підприємствам, здійснення грошевої оцінки землі належить до виключної компетенції Державного комітету України по земельних ресурсах та позивач вказаними повноваженнями не наділений, відповідач не лдовів правомірності прийнятих рішень.

Не погоджуючись з постановою суду в апеляційних скаргах КОДПІ та прокуратура Полтавської області, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволені позовних вимог підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову господарського суду Полтавської області від 28 березня 2008 року слід відповідно правил ст. 202 ч. 1 п. 4 КАС України –скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нове судове рішення.

За матеріалами справи вбачається, що за наслідками проведення планової виїзної комплексної перевірки діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року КОДПІ складено акт перевірки № 286/23-210/00152307 від 16.05.2007 року, яким встановлено, що підприємством не були враховані сторонні користувачі та окремі частини земельних ділянок використовувались не за цільовим призначенням, що призвело до порушення розділу 6 ст. 14 Закону України “Про плату за землю”, п. “д”, ч. 1 ст. 96, ст. 195 ЗК України, що призвело у перевіряємо мук періоді до заниження позивачем земельного податку на загальну суму 292.823,7 грн.

На підставі даного акту, а також рішень щодо відхилення скарг підприємства відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 25 травня 2007 року № 00000735110/1074, за яким позивачу визначені податкові зобов’язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в загальній сумі 439.235,55 грн., в тому числі, основний платіж – 292.823,70 грн., штрафна (фінансова) санкція –146.411,85 грн.;

від 09 серпня 2007 року № 00000735110/1/1782, за яким позивачу визначені податкові зобов’язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в загальній сумі 439.235,55 грн., в тому числі, основний платіж –292.823,70 грн., штрафна (фінансова) санкція –146.411,85 грн.;

від 29 жовтня 2007 року № 00000735110/2/2452, за яким позивачу визначені податкові зобов’язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в загальній сумі 439.235,55 грн., в тому числі, основний платіж –292.823,70 грн., штрафна (фінансова) санкція –146.411,85 грн.

Відповідно до довідки № 00214293 з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України основним видом діяльності позивача є виробництво нафто перероблення (23.20.0).

Станом на 01.10.2004 року позивач є користувачем 11 земельних ділянок на території м. Кременчука, загальною площею 9.590.932 кв.м., згідно рішень Кременчуцької міської ради Полтавської області та державних актів на право постійного користування землею.

Згідно з витягом № 1194 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки в м. Кременчуці, наданого Кременчуцьким міським управлінням земельних ресурсів 07.02.2005 року за № 760 за функціональним використанням землі, що знаходяться у користуванні позивача (площа 9.609.335 кв.м.), є землями промисловості.

Згідно з витягом № 4875 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки в м. Кременчуці, наданого Кременчуцьким міським управлінням земельних ресурсів 13.02.2006 року за № 859 за функціональним використанням землі, що знаходяться у користуванні позивача (площа 199.817 кв.м.), є землями промисловості.

В даних витягах зазначено про те, що за достовірність даних щодо функціонального використання земельної ділянки несе відповідальність підприємство, що подала клопотання на отримання цієї довідки.

Виходячи з даних про нормативно грошову оцінку земельної ділянки в 2006 році позивач сплачував земельний податок.

Статтею 2 Закону України від 03.07.92 N 2535-XII “Про плату за землю” в редакції Закону від 19.09.96 року N 378/96-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535-XII) встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Земельний податок сплачується за даними державного земельного кадастру в установленому порядку, який визначено статтею 14 Закону N 2535-XII.

Частиною першою ст. 7 Закону N 2535-ХІІ визначено ставку земельного податку для земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено у розмірі 1% їх нормативної грошової оцінки, за винятком сільськогосподарських угідь, які знаходяться в межах населених пунктів i оподатковуються за ставками, встановленими ст. 6 Закону N 2535-ХІІ, та земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій –десятій ст. 7 цього Закону.

Згідно зі ст. 23 Закону 2535-ХІІ грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 23 розділу 7 Закону № 2535-XII визначено, що грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України про земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Підставою для нарахування земельного податку є дані земельного кадастру (ст. 13 розділ 6 Закону № 2535-XII).

Державний земельний кадастр згідно зі ст. 193 ЗК України є єдиною державною системою земельно-кадастрових робіт та містить сукупність відомостей та документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем укладені договори оренди, належних йому будівель, з іншими юридичними особами.

Відповідно до статті 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Але при цьому не повинно змінюватися цільове призначення земельної ділянки.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача не заперечував стосовно того, що договори оренди з іншими особами підприємством укладені з метою отримання прибутку. Доказів того, що діяльність орендарів пов’язана з нафто переробленням, позивач не навів.

Згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем., 6а-зем., 66-зем., 2-зем.), що затверджена наказом Державного комітету Статистики України від 05.11.1998 року № 377, - до земель, які використовуються в комерційних цілях (графа № 42), необхідно включати землі, вказані в додатку № 3.

Згідно з додатком № 3, - операції з нерухомістю, а саме здавання під найом власної нерухомості віднесено до видів економічної діяльності на землях, що використовуються в комерційних цілях.

Відповідно до статті 14 Закону N 2535-XII “Про плату за землю”, - платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, приймає рішення щодо задоволення апеляційних скарг, скасування оскаржуваного судового рішення, з прийняттям нового по відмову в задоволені позовних вимог позивача.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області та прокуратури Полтавської області –задовольнити.

Постанову господарського суду Полтавської області від 28 березня 2008 року скасувати, з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” - відмовити.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя (підпис)                              Л.В. Мельнікова

          Судді:                               (підпис)                                        З.Г. Подобайло

                                                   (підпис)                                        А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 травня 2009 року.

З оригіналом згідно

                                                            Суддя -