Ухвала суду № 4456778, 13.01.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2009 р.Справа № 22-а-586/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді –Філатова Ю.М.

Суддів Водолажської Н.С., Гуцала М.І.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участі

представника позивача Мельник Н.М.

представників відповідача Петришева О.О., Позняк Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське»на постанову Господарського суду Сумської області від 12 серпня 2008 року по справі № АС 12/105-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське»

до          Сумської міжрайонної Державної податкової інспекції

про           визнання не чинним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 1504/23 від 13.12.2007 року № 0000162310/0, яким зменшено позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за серпень 2007 року на суму 53 795 грн. та за вересень 2007 року на суму 60 317 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначав про те, що не погоджується з висновками акту перевірки № 225/23/30841386/202 від 05.12.2007 року про порушення ним пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7, пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР, п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805 зі змінами та доповненнями (в редакції яка діяла на період перевірки). Стверджував, що вищезазначений Порядок стосується лише переробних підприємств, до яких він не відноситься. Також позивач зазначав, що на нього не поширюється дія п. 11.21 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки він здійснює господарські операції, оподаткування яких регулюється положеннями підпункту 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону «Про податок на додану вартість»і тому у відповідності до Порядку складення податкових декларацій з ПДВ відображає операції з поставки переробним підприємствам м»яса живою вагою у податковій декларації за загальною формою.

Постановою Господарського суду Сумської області від 12 серпня 2008 року по справі № АС 12/105-08 в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське»до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 1504/23 від 13.12.2007 року № 0000162310/0 було відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилаються на норми ЗУ «Про податок на додану вартість»та ПКМУ № 805 від 12.05.1999 року. В доповненні до апеляційної скарги позивач посилається також на лист ДПА України від 11.07.2008 року «Щодо виконання доручення Кабінету міністрів України від 20.06.2008 року № 32170/0/1-08»та на рішення ДПА України від 19.09.2008 року про задоволення скарги позивача з аналогічного питання.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа№22-а-586/09 Головуючий 1 інстанції: Костенко Л.А.

Категорія: 2.11.15                               Доповідач: Гуцал М.І.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає прийняте судове рішення законним та обґрунтованим, стверджуючи про те, що суми ПДВ від’ємного значення, які виникли у позивача в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши зібрані докази по справі, вивчивши апеляційну скаргу, приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що позивач є спеціальним підприємством з розведення свиней, продаж м»яса яких здійснювався живою вагою переробним підприємствам.

З 26.11.2007 року по 30.11.2007 року Сумською МДПІ проведена позапланова документальна виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ряснянське»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень - вересень 2007 року, за результатами якої був складений акт № 225/23/30841386/202 від 05.12.2007 року.

За висновками акту перевірки відповідач встановив порушення позивачем пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7, пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР, п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 № 805 зі змінами та доповненнями (в редакції яка діяла на період перевірки).

Відповідно до висновків акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 1504/23 від 13.12.2007 року № 0000162310/0, яким зменшив позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ за серпень 2007 року на суму 53 795 грн. та за вересень 2007 року на суму 60 317 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з того, що сума від'ємного значення податку на додану вартість, що виникла у сільськогосподарських товаровиробників в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважаючи прийняте судове рішення обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам податкового законодавства України.

Згідно пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР із змінами та доповненнями (в подальшому Закон «Про ПДВ») до 1 січня 2008 року операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, зазначеною нормою податкового законодавства встановлено лише розмір ставки податку, що не є достатнім доказом наявності права сільськогосподарських товаровиробників на формування податкового кредиту з таких операцій. Законодавством встановлено спеціальним режим здійснення господарських операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками за нульовою ставкою ПДВ з подальшою виплатою дотацій таким сільськогосподарським товаровиробникам, який регламентується іншими нормами податкового законодавства.

Так, п. 11.21 ст. 11 Закону «Про ПДВ»(в редакції на момент дії спірних правовідносин) встановлено, що до 1 січня 2008 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м»ясо та м»ясо продукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м»ясо в живій вазі.

Також, окремо зазначається, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми Закону «Про ПДВ»колегія суддів приходить до висновку про те, що законодавцем передбачені заходи підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників, які полягають у спрямування сум ПДВ переробними підприємствами від реалізації ними молока та молочної продукції, м’яса та м»ясо продуктів не до бюджету, а для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам, у яких вони придбали молоко і м’ясо у живій вазі за нульовою ставкою ПДВ. У інших випадках реалізації сільськогосподарськими товаровиробниками власної сільськогосподарської продукції (не за нульовою ставкою ПДВ) заходи підтримки вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників полягали в тому, що суми податку на додану вартість, які підлягали сплаті до бюджету, було дозволено залишити у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств з цільовим використанням на підтримку власного сільського господарського виробництва. При цьому Законом «Про ПДВ»Кабінет Міністрів України уповноважено визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів стосовно отримання дотацій за поставлену продукцію тваринництва переробним підприємствам та стосовно використання акумульованих сум податку на додану вартість за реалізовану продукцію тваринництва.

Такий порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року N 596 (надалі –Порядок № 805).

Абзацом 4 п.12 Порядку № 805 зазначено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Разом з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням з Мінагрополітики.

При цьому слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 5 Порядку № 805 перерахування сум дотацій здійснюється з не бюджетного рахунку переробного підприємства на окремий рахунок сільськогосподарського товаровиробника, який відкритий ним в обслуговуючому банку протягом звітного періоду. Також, на окремому рахунку сільськогосподарського товаровиробника п. 12 Порядку № 805 передбачено акумулювання сум податку на додану вартість за поставлену ним сільськогосподарську продукцію власного виробництва. Як суми дотацій, так і суми акумульованого податку на додану вартість використовуються сільськогосподарськими товаровиробниками виключно за цільовим призначенням –для розвитку тваринництва (п. 8 Порядку № 805), для підтримки власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва (п. 12 Порядку № 805).

Подання окремої (скороченої) податкової декларації з податку на додану вартість передбачено п. 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджений наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. з подальшими змінами. Зокрема, в зазначеній нормі податкового права прямо передбачено обов’язковість включення до такої скороченої податкової декларації з податку на додану вартість тих операцій, що стосуються спеціальних режимів, установлених пунктами 11.21, 11.29 Закону «Про ПДВ».

Як вище зазначалося в п. 11.21 Закону «Про ПДВ»прямо передбачений спеціальний режим для операцій з поставки сільськогосподарськими товаровиробниками переробним підприємствам молока та м»яса в живій вазі з подальшою виплатою дотацій таким сільськогосподарським товаровиробникам. При цьому слід зауважити, що можливість здійснення такого спеціального режиму зазначених операцій існує лише у випадку застосування нульової ставки податку на додану вартість, передбаченою пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону «Про ПДВ». Зазначений спеціальний режим направлений на виключення механізму надходження суми податку на додану вартість до бюджету з метою нарахування та виплати дотацій на підтримку сільськогосподарського товаровиробника.

Таким чином, сума від'ємного значення податку на додану вартість, що виникла у сільськогосподарських товаровиробників в результаті здійснення операцій як з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, так і з поставки цієї ж продукції власного виробництва іншим особам з відповідними сумами ПДВ, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Ствердження позивача щодо неправомірності зменшення сум бюджетного відшкодування, яке складається із сум податку на додану вартість, який було сплачено за операціями з придбання товарів, робіт та послуг, здійснених до 28.03.2007 року (тобто до набрання чинності ПКМУ № 596 від 28.03.2007 року «Про внесення змін до постанов КМУ від 26.02.1999 року № 271 та від 12.05.1999 року № 805») є необґрунтованими, з огляду на необхідність відображення таких сум ПДВ в спеціальній (скороченій) декларації з податку на додану вартість за спірний звітний період. Саме в такій спеціальній декларації позивач мав відображати спеціальний режим здійснений операцій, за якими ним отримувались відповідні дотації, а не в загальній декларації, що бере участь у бюджетному відшкодуванні.

Посилання апелянта на доручення Кабінету Міністрів України від 20.06.2008 року № 32170/0/1-08, яке не є нормативно-правовим актом, щодо включення сільськогосподарськими товаровиробниками податкового кредиту за операціями з поставки молока та м»яса у живій вазі переробним підприємствам за нульовою ставкою до податкової декларації платника податку, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, не можуть бути прийняті судом як достатній та належний доказ правомірності дій позивача щодо включення спірних сум податкового кредиту до загальної декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2007 року. Можливість включення сум податкового кредиту за звітний період до податкової декларації з податку на додану вартість платника податку, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 2.04.2008 року № 300, якою були внесені відповідні зміни до п. 2 Порядку № 805.

Апелянт також посилається на рішення ДПА України № 9041/6/25-0115 від 19.09.2008 року про задоволення скарги позивача щодо неправомірності зменшення сум бюджетного відшкодування з аналогічних підстав за листопад 2007 року та січень 2008 року. Проте, зазначене рішення податкового органу не має преюдеційної сили для вирішення справи та врегульовує спірні правовідносини сторін за інший період, що не є предметом судового розгляду по справі.

Враховуючи наведене вище колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ряснянське»на постанову Господарського суду Сумської області від 12 серпня 2008 року по справі № АС 12/105-08 –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Сумської області від 12 серпня 2008 року по справі № АС 12/105-08 –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І. Повний текст ухвали виготовлений 19.01.2009 р.