Постанова № 4456770, 21.04.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 р. Справа № 22-а-570/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів:                                                   Кононенко З.О.

                                                             Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М., Лаба О.П.

представник позивача: Бойко Л.М.

представника відповідача: Бібік В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської МДПІ Сумської області на постанову господарського суду Сумської області від 28.07.2008 року по справі № АС 3/292-08

за позовом           ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»

до           Конотопської міжрайонної Державної податкової інспекції Сумської області

про           визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп» (далі ТОВ «Мотордедаль Конотоп»), звернувся до суду з позовом до Конотопської міжрайонної Державної податкової інспекції Сумської області (далі Конотопської МДПІ), в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ Сумської області від 21.03.2008 р. № 0000442311/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 145 991,00 грн.

Постановою господарського суду Сумської області від 28.07.2008 року у справі № АС 3/292-08 адміністративний позов ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» задоволено в повному обсязі.

Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 21.03.2008 р. № 0000442311/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 145 991,00 грн.

Відповідач, Конотопська МДПІ Сумської області, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Сумської області від 28.07.2008 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач, ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об’єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.03.2008 р. Конотопською МДПІ відповідно до п.1 ст.11 Закону „Про державну податкову службу" проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Мотордеталь-Конотоп".

За результатами перевірки складено акт № 129/23-5/30573983 від 18.03.2008 р. з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за вересень 2007 р., жовтень 2007 р., листопад 2007 р. та грудень 2007 р.(т.1, а.с.8-10).

Позивач вважає проведення перевірки незаконним з тих підстав, що відповідно до

п.1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Тобто, мають право здійснювати перевірки у випадках, встановлених законом.

Проведення перевірок з податку на додану вартість регламентовано Законом України „Про податок на додану вартість". П.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 цього Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

На підставі зазначеної норми Конотопською МДПІ по деклараціях за вересень, жовтень, листопад та грудень 2007 р. були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування. За результатами цих перевірок складено довідки № 496/23-5/30573983 від 30.11.2007 р., № 17/23-5/30573983 від 15.01.2008 р., № 53/23-5/30573983 від 11.02.2008 р., № 121/23-5/30573983 від 17.03.2008 р., якими податковий орган підтвердив відповідність заявлених ТОВ „Мотордеталь-Конотоп" сум бюджетного відшкодування сумам, заявленим у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п.7.7.7 Закону про ПДВ, тільки за наслідками цих перевірок у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування податковий орган надсилає платнику повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки 18.03.2008 р. суперечить п.7.7.5 Закону про ПДВ, оскільки 30 денний термін після подачі зазначених декларацій минув. Також минув термін для проведення позапланової виїзної (документальної) перевірки. До того ж ці перевірки проведені податковим органом, тому підстави для її проведення відсутні.

Крім цього, суд зазначив, що порядок проведення камеральної перевірки визначений у пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого «камеральною» вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Однак, у акті зазначено, що перевірка проведена на підставі одержаної інформації від різних Державних податкових інспекцій, до яких зроблені відповідні запити. Проте, відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», камеральна перевірка проводиться на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях. При цьому забороняються будь-які інші види перевірок (у тому числі зустрічних). Тобто, суд дійшов висновку, що проведення Конотопською МДПІ 18.03.2008 р. документальної невиїзної перевірки ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» є незаконним, оскільки суперечить Конституції та чинному законодавству.

Суд вважав правомірним та обґрунтованим твердження ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000442311/0 від 21 березня 2008 року є таким, що суперечить чинному законодавству України, посилаючись на те, що відповідно до п.1.3, 1.7 "Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового законодавства", затвердженого наказом ДПА від 10.08.2005 р. № 327, за результатами проведення перевірок оформляється акт. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки. У разі виявлення розбіжностей - чітко викласти зміст порушення, з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків.

Суд дійшов висновку, що Конотопською МДПІ у акті перевірки не висвітлені показники, які відображені ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" у деклараціях з ПДВ за вересень, жовтень, листопад та грудень 2007 р., та не вказано фактичні показники, що виявлені в ході перевірки та які мало б задекларувати ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" у зазначених деклараціях і на якій підставі.В Акті перевірки Відповідач не зазначає, яким чином підприємством порушені п.1.3,п.1.8. ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.7.5. ст.7 Закону. Зокрема, не зазначено, чим саме порушено п.7.4.1 Закону про ПДВ, який регламентує порядок формування податкового кредиту, оскільки, позивачем до податкового кредиту включались суми податку на додану вартість відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону та які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Відповідач не обґрунтував порушення пункту 7.4.1, допущені позивачем, з посиланням на нормативно-правові акти.

Суд дійшов висновку, що покладення відповідальності за невнесення податку до бюджету продавцями у ланцюгу до виробника на покупця цих товарів ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" у вигляді зменшення заявленої до відшкодування суми ПДВ є абсолютно неправомірним та не підтверджується жодною нормою законодавства. Враховуючи вимоги пунктів 1.3, 1.6, 1.8. статті 1, підпункту 6.1.1. статті 6, пунктів 7.1, 7.2. статті 7 Закону, ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" сплатило ПДВ при оплаті придбаного ним товару (робіт, послуг) від продавця таких товарів (робіт, послуг), і факт сплати ПДВ продавцю підтверджується виданими останнім податковими накладними, які оформлені у відповідності до вимог Закону.

Суд при цьому посилався на те, що договір на поставку товарів позивачем було укладено із ПП „Арон-Трейд", яке зареєстроване як платник ПДВ і якому були сплачені позивачем суми податку на додану вартість у ціні придбаного товару, що підтверджується податковими накладними, вказаними у Акті перевірки від 18.03.2008 р. та не заперечується Конотопською МДШ. Ні укладений договір, ні податкові накладні не визнавались недійсними. До того ж у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для такого контрагента. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Суд мотивував своє рішення тим, що зменшення Конотопською МДПІ суми відшкодування із-за не підтвердження внесення ПДВ постачальником товару є порушенням одного із основних конституційних принципів - настання юридичної відповідальності тільки у випадку винних діянь (дій або бездіяльності).

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів )обов’язкових платежів).

Перевірка, яка була проведена відповідачем 18 березня 2008 року (т.1, а.с.8-10), здійснена на підставі п.1 ст.11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», де передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів, незалежно від способу їх подачі). Відповідно до абзацу 3 пп.1.2 п.1 Наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» № 327 від 10 серпня 2005 року визначено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів, незалежно від способу їх подачі. Матеріали справи свідчать про те, що зазначена перевірка проводилась саме у такій відповідності, тобто в приміщенні Конотопської МДПІ, з використанням виключно тих документів, що знаходились в прзпорядженні перевіряючих.

Тобто, проведення Конотопською МДПІ позапланової невиїзної перевірки діяльності ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що покладання відповідальності за невнесення податку до бюджету продавцями у ланцюгу до виробника на покупця цих товарів є неправомірним, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про плдаток на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п.7.1 ст. 1 зазначеного Закону, податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду (відповідно до пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону).

Бюджетне відшкодування (відповідно до п.1.8 ст. 1 зазначеного Закону) – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Тобто, на відміну від податкового кредиту, законодавче визначення бюджетного відшкодування пов’язано із сплаченими платником сумами податку, що відповідає загальному визначенню поняття відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків. Право на бюджетне відшкодування сум ПДВ виникає лише у разі фактичної надмірної сплати податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а нараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є факт сплати цих сум до Державного бюджету України.

Попередніми перевірками було підтверджено заявлені позивачем, ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року без врахування результатів зустрічних перевірок, про що зазначено у висновках довідок, складених на підставі перевірок (т.1, а.с.16 - 23).

Судом не прийнято до уваги дані за результатами проведених Конотопською МДПІ на підставі Наказу ДПА України № 196 від 24.06.2003 року (з подальшими змінами та доповненнями) перевірок по основних постачальниках ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», а саме по ланцюгу постачання ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» - ПП «Арон-Трейд» м.Луганськ, на які посилався відповідач в наданих до суду першої інстанції письмових заперечення (т.1, а.с.48-49, 50-51,53-54). Зокрема, відповідь Ленінської МДПІ м. Луганськ свідчить про те, що проведення зустрічної перевірки ПП «Арон-Трейд» є неможливим, оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а відносно його директора порушено кримінальну справу за ознаками, передбаченими ч.3 ст. 212 КК України. ПП «Арон-Трейд» задекларувало податкові зобов’язання в сумі, яка значно менша, ніж зазначено в запитах Конотопської МДПІ за ці періоди, а саме: в декларації за вересень 2007 року зазначено 26000,00гр., а в запиті – 558338,44 гр.; в декларації за жовтень 2007 року зазначено 31111,00 гр., в запиті – 68137,23 гр.; в декларації за листопад 2007 року зазначено 28000,00 гр., в запиті – 43680,08 гр.

Наведене вище є свідченням того, що позивач, ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», неправомірно заявило до відшкодування з державного бюджету за цей період податок на додану вартість у сумі 145991,00 гр., оскільки за цими господарськими операціями відсутні факти надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України. Однак, суд першої інстанції ці факти не врахував.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції також безпідставно не взято до уваги докази, надані відповідачем, щодо недійсності податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, а саме висновок експерта № 108 від 18 липня 2008 року (т.1, а.с.71-84), згідно якого підписи у податкових накладних, отриманих ТОВ «Мотордедаль-Конотоп» від ПП «Арон-Трейд», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у звітних періодах, виконані не директором ПП «Арон-Трейд».

Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (з подальшими змінами та доповненнями), платником податку на додану вартість вважається особа, яка зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Підпунктом 7.2.3. п.7.2. ст.. 7 цього Закону визначено, що податкова накладна складається у двох примірниках в момент виникнення податкових зобов’язань продавця . Оригінал податкової накладної надається покупцю, і вона є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету, відповідно до законодавства України.

Відповідно до пп..7.4.5 п.7.4. ст.. 7 зазначеного Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи повинні мати обов’язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», правила податкового обліку встановлюються центральним податковим органом України, яким є, зокрема, Порядок заповнення податкової декларації, що затверджений Наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року, та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року, № 233/2037 (з подальшими змінами та доповненнями).

Згідно п.2 зазначеного Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у податковому органі та які присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пункт 18 Порядку визначає, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку – продавця.

Відповідно до п.5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж визначено пунктом 2 цього Порядку.

Надані до суду апеляційної інстанції позивачем додаткові письмові докази (копії податкових накладних за період з вересня по грудень 2007 року, отриманих від продавця ПП «Арон-Трейд») не відповідають зазначеним вимогам, оскільки вони містять тільки нерозбірливий підпис і не містять прізвища особи, яка склала ці документи (т.2, а.с.27-89). Суд не прийняв до уваги заперечення відповідача на адміністративний позов і не витребував ці документи, як і не прийняв до уваги висновок зазначеної вище експертизи.

Матеріали справи та наведене вище свідчать про те, що податкові накладні, які були видані ПП «Арон – Трейд», не надають право відносити суми податку на додану вартість за даними податковими накладними до складу податкового кредиту.

Відповідно до ст.. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова суду першої інстанції від 28 липня 2008 року не відповідає вимогам ст.. 159 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ст.. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції допущено саме ті порушення, які визначено в ст.. 202 КАС України, що є підставою для скасування такого судового рішення та ухвалення нового.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 160, 195, п.3 ч.1 ст. 198, ст.. 202, ч.2 ст. 205, ст.. 207, ст.. 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області задовольнити.

Постанову господарського суду Сумської області від 28.07.2008 року по справі № АС 3/292-08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотордеталь-Конотоп» до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 21.03.2008 року № 0000442311/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 145991,00 гр. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Калиновський В.А. Кононенко З.О. Повний текст постанови виготовлений 27.04.2009 р.