Ухвала суду № 4456764, 15.01.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2009 р.Справа № 22-а-567/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді –Філатова Ю.М.

Суддів Водолажської Н.С., Гуцала М.І.

при секретарі Баглаєнко Я.В.

за участю

представника позивача Марченко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову господарського суду Полтавської області від 31 липня 2008 року по справі № 9/60

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцька автобаза 3"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання протиправним та не чинним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області №0003032301/0/2960 від 18.12.2006р., за яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 1 085 232,00 грн. та штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 644 348,00 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 31 липня 2008 року по справі № 9/60 позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №0003032301/0/2960 від 18.12.2006р.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилається на норми ЗУ «Про податок на додану вартість».

Позивач з доводами та вимогами апеляційної скарги не згоден, надав суду свої письмові заперечення, в яких стверджує про законність та обґрунтованість прийнятого судового рішення..

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши зібрані докази по справі, вивчивши апеляційну скаргу, приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки № 678/23-120/01268762 від 06.12.2006 року "Про результати виїзної планової перевірки відкритого акціонерного товариства "Кременчуцька автобаза №3" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року". За висновками зазначеного акту ВАТ "Кременчуцька автобаза №3" неправомірно застосувало нульову ставку ПДВ до операцій з поставки авіапалива в серпні - вересні 2005 року по контракту № 80/01/203/05-юр від 23.08.2005 року для заправки повітряних суден СЗАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", що виконували міжнародні рейси, оскільки такі операції здійснювались безпосередньо на митній території України, про що свідчать дані вантажно-митних декларацій, де в гр.2 відправником/експортером палива визначено СП ЗАТ "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України".

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа№22-а-567/09 Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.

Категорія: 2.11.1                               Доповідач: Гуцал М.І.

У відповідності до висновків акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0003032301/0/2960 від 18.12.2006р., що є предметом спору, про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 085 232,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 644 348,00 грн. з посиланням на порушення п.п. 3.1.1. п.3.1. ст. 3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.1., 7.2.6 п.7.2, 7.4.4. п. 7.4 ст.7 Закону „Про податок на додану вартість" та неправомірне заниження ПДВ за серпень 2005 р. - в сумі 535 028 грн., за вересень 2005р. - в сумі 550 204 грн. (разом -1 085 232,00 грн.) по операціям з поставки авіаційного палива марки ТС-1 та РТ СЗАТ "Авіакомпанія „Міжнародні авіалінії України" для заправки українських повітряних суден, що виконують міжнародні рейси з перевезення пасажирів за плату.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість по операціям з поставки в серпні - вересні 2005 року по контракту №80/01/203/05-юр від 23.08.2005 р. авіаційного палива марки ТС-1 та РТ СЗАТ "Авіакомпанія „Міжнародні авіалінії України" для заправки українських повітряних суден, що виконують міжнародні рейси з перевезення пасажирів за плату, ВАТ "Кременчуцька автобаза №3" правомірно застосувало положення норм пп. 6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Позивач, згідно контракту №80/01/203/05-юр від 23.08.2005р., протягом серпня-вересня 2005 р. здійснював операції з поставки СЗАТ Авіакомпанія „Міжнародні авіалінії України" товарів: авіаційного палива ТС-1 та РТ.

Умовами контракту про поставку авіапалива було передбачено, що позивач поставляє паливо безпосередньо у паливний бак повітряного судна на території аеропорту «Бориспіль». Тобто місцем поставки палива за контрактом є митна територія України.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 ЗУ «Про податок на додану вартість»об’єктом оподаткування податку є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Ставка податку на додану вартість встановлена в п. 6.1 ст. 6 ЗУ «Про податок на додану вартість», якою передбачено, що об’єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим законом, оподатковується за ставкою 20 %.

Згідно пп. 6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»до виняткових операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, відносяться операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; при цьому товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленими вантажними митними деклараціями.

Таким чином, посилання відповідача в підтвердження правомірності своїх дій на те, що операції з заправки повітряних суден здійснювались безпосередньо на митній території України, не ґрунтуються на чинному податковому законодавстві України. П. 3.1.1. Закону України «Про податок на додану вартість», на порушення якого посилається відповідач, не встановлює ставку податку, а лише визначає об'єкти оподаткування, тому здійснення поставки на митній території України не тягне за собою оподаткування ПДВ виключно за ставкою 20%.

Для перевірки правомірності застосування нульової ставки податку на додану вартість на підставі пп. 6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»необхідно встановити наявність чітко визначених в зазначеній нормі податкового права певних умов, а саме: здійснення платником податку поставок авіапалива, підтвердження факту заправки поставленим авіапаливом повітряних суден і експорт авіапалива, що підтверджується належно оформленими вантажними митними деклараціями.

Фактичне здійснення позивачем поставки авіапалива для заправки повітряних суден, що виконують міжнародні авіарейси для перевезення пасажирів, і вивезення (експортування) авіапалива за межі митної території України, як запасів для споживання в ході експлуатації літаків підтверджено видатковими ордерами на заправку літаків, вантажними митними деклараціями та зведеними реєстрами заправок авіапаливом, актами поставки авіапалива для міжнародних рейсів згідно контракту №80/01/203/05-юр від 23.08.2005р. Зазначені докази є належними та допустимими, були повно та об’єктивно досліджені в ході судового розгляду, їх достовірність не викликає сумніву, а оцінка взаємного зв’язку совокупності таких доказів дає підстави вважати про наявність всіх умов для застосування позивачем нульової ставки ПДВ за здійсненими спірними операціями.

Також, колегія суддів враховує норми ст. 115 Митного кодексу, якою передбачено, що товари, включаючи паливно-мастильні матеріали, необхідні для експлуатації та технічного обслуговування літаків, розуміються як запаси, призначені для споживання. Запаси, призначені для споживання, що переміщуються на літаках через митний кордон України в обсягах, що визначаються на підставі встановлених Кабінетом Міністрів України норм споживання та з урахуванням тривалості рейсу, підлягають митному оформленню в безліцензійному порядку без декларування та сплати податків і зборів (крім випадків передбачених цим Кодексом), а понад зазначені норми - загальному порядку відповідно до заявленого митного режиму.

Тобто, виходячи з аналізу зазначеної норми права, вивезення авіапалива як запасів споживання повітряних суден в процесі їх міжнародних польотів є вивезенням товару у митному режимі експорту, що цілком узгоджується з нормами п.п.6.2.1. п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо оподаткування за нульовою ставкою операцій з заправки таких повітряних суден.

Декларування експорту паливно-мастильних матеріалів, які постачалися позивачем, підтверджуються відповідними вантажно-митними деклараціями, які оформлені відповідно до вимог діючого на той час законодавства України, а саме: Положення про вантажну митну декларацію, затверджене постановою КМУ від 9.06.1997 року № 574, Порядку заповнення граф ВМД відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, магазину безмитної торгівлі, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 380 від 30.06.1998р. та зареєстрованого в Мінюсті України 22.07.1998 р. за № 469/2909.

Є необґрунтованими доводи апелянта про наявність права на використання нульової ставки податку, відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», лише у СЗАТ "Авіакомпанія „Міжнародні авіалінії України", оскільки в графі 2 „Відправник" ВМД зазначається саме така юридична особа, яка і є постачальником та експортером авіапалива.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що СЗАТ „Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" не є і не може бути експортером авіапалива в розумінні Закону України „Про податок на додану вартість", а відповідно і застосувати нульову ставку ПДВ до вказаних операцій, оскільки вона лише споживає паливо в ході експлуатації літаків. Тобто відсутній продаж (поставка) товару такою особою, що свідчить про відсутність об'єкту та бази оподаткування ПДВ випадку використання СЗАТ "Авіакомпанія „Міжнародні авіалінії України" придбаного у позивача авіа палива для заправки власних повітряних суден.

           При цьому враховуються положення п. 8.2. Порядку заповнення граф ВМД, затвердженого Наказом Держмитслужби України від 30.06.1998 року №380, щодо зазначення відомостей про особу, яка передає товари власнику транспортного засобу за договором, лише у випадках здійснення їх поставки на іноземні або орендовані іноземними суб'єктами транспортні засоби. У випадку постачання палива українському власнику транспортного засобу в графі 2 ВМД „Відправник" зазначаються відомості про такого українського власника повітряного судна. Тобто, зазначення у вантажно-митній декларації СЗАТ "Авіакомпанія „Міжнародні авіалінії України", як відправника палива, не свідчить про те, що ця особа здійснила поставку авіапалива для заправки повітряного судна.

Фактично поставка авіапалива для заправки безпосередньо повітряних суден, що виконували міжнародні рейси, була здійснена ВАТ "Кременчуцька автобаза №3", що дає право позивачу на застосування нульової ставки ПДВ до вказаних операцій у відповідності до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову господарського суду Полтавської області від 31 липня 2008 року по справі № 9/60 –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Полтавської області від 31 липня 2008 року по справі № 9/60 –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Філатов Ю.М. Судді Водолажська Н.С. Гуцал М.І. Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2009 р.