Ухвала суду № 4456732, 31.03.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2009 р.Справа № 22-а-85/09 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: - Сіренко О.І., Мінаєвої О.М.

при секретарі –Касян В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Приватної фірми «Піраміда»на постанову Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2008 року по справі за адміністративним позовом Приватної фірми «Піраміда»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, за участю прокуратури Жовтневого району м. Харкова –про визнання нечинними повідомлень, -

В с т а н о в и л а:

У листопаді 2005 року позивач ПФ «Піраміда»звернулася до Господарського суду Харківської області з адміністративним позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, у якому, з урахуванням доповнення до позовної заяви, просила визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002882301/0 від 24 жовтня 2005 року про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 411035,69 грн. та санкції у сумі 411035,70 грн., а також визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002892301/0 від 24 жовтня 2005 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 250585,21 грн. та санкції в сумі 125292,61 грн., стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. та моральну шкоду в сумі 30000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за результатами позапланової документальної перевірки ПФ «Піраміда»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства був складений акт, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржувані рішення.

Донарахування податку на додану вартість в сумі 409755,69 грн. та відповідних санкцій було здійснено на підставі того, що податкові накладні, отримані підприємством від ПП «УкрДонецкТехноСтрой»та ТОВ «Водограй»оформлені з використанням факсимільного підпису, з чим позивач не погоджується, оскільки дані податкові накладні повністю відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», законом не передбачено обов’язок отримувача податкової накладної проводити перевірку засобів виконання наявного на ній підпису, також не передбачено позбавлення покупця права на податковий кредит у випадку неправильного підписання податкової накладної продавцем.

Виключення зі складу податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення як податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1280 грн. з вартості транспортних послуг, отриманих від ВАТ «Верхньодніпровський ливарно-механічний завод ім. 1 Травня», а також донарахування податку на прибуток на відповідної фінансової санкції, позивач вважає безпідставним, оскільки відсутність товарно-транспортних накладних на думку позивача не є підставою для виключення фактично понесених витрат зі складу валових витрат, оскільки дані витрати підтверджені актами надання послуг та відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів про внесення готівки в каси підприємств.

Позивач вважає, що винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень завдало підприємству матеріальних збитків та моральної шкоди.

20 листопада 2007 року Прокуратура Жовтневого району м. Харкова звернулася до суду першої інстанції із заявою про вступ у розгляд справи в інтересах держави в особі ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Постановою Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції посилається на те, що відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення», при підписанні податкових накладних використання факсимільного підпису не передбачено.

Включення позивачем до складу валових витрат за 1 півріччя 2005 року витрат, пов’язаних з придбанням транспортних послуг та товарно-матеріальних цінностей від ПП «УкрДонецкТехноСтрой»є неправомірним, оскільки за даними операціями відсутні товарно-транспортні накладні, первинні документи, видані ПП «УкрДонецкТехноСтрой», не можуть бути прийняті в якості доказів використання даних авто послуг в господарській діяльності позивача. Оскільки вони складені особою, яка не є платником податку на додану вартість, установчі документи якої визнані недійсними.

Будучи незгодним з вказаною постановою суду, позивач ПФ «Піраміда»в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою у зв’язку з порушенням норм процесуального та матеріального права, та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в постанову Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2008 року слід залишити без змін відповідно до статті 200 КАС України, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ПФ «Піраміда»зареєстрована розпорядженням виконавчого комітету Жовтневої районної Ради народних депутатів м. Харкова № 365 від 15 грудня 1992 року, знаходиться на податковому обліку у ДПІ Жовтневого району м. Харкова з 05 січня 1993 року, реєстраційний номер № 469, зареєстрована як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 29441391 від 16 липня 1997 року.

Фахівцем ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на підставі направлення № 1048 від 21 вересня 2005 року у період з 21 вересня по 07 жовтня 2005 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПФ «Піраміда»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2005 року згідно листа прокуратури Жовтневого району м. Харкова № 25050049 від 15 вересня 2005 року та постанови Прокуратури Жовтневого району м. Харкова про призначення податкової перевірки ПФ «Піраміда»від 15 вересня 2005 року, за результатами якої складений акт № 291/23-406-21225016-ДСК від 10 жовтня 2005 року.

Згідно висновків даного акту встановлено наступні порушення:

-          порушення п.п. 5.3.9 п.5.3, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, п.п. 8.1.2, 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого виявлено заниження податку на прибуток за 1 півріччя 2005 року на суму 250585,21 грн.;

-          порушення ст. 207 Цивільного кодексу України, п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення», п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого виявлено заниження податку на додану вартість за 1 півріччя 2005 року на 411035,69 грн.

Свою позицію податковий орган обґрунтовує тим, що в порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством завищені валові витрати за 1 півріччя 2005 року на суму 6400 грн. у зв’язку з віднесенням до складу їх складу витрат, пов’язаних з придбанням транспортних послуг, вартість яких не підтверджена відповідними розрахунковими документами, а саме: товарно-транспортною документацією, яка б засвідчувала факт виконання даних послуг.

Крім того, у період, що перевірявся, ПФ “Піраміда” здійснювала операції з суб’єктом господарської діяльності ПП “УкрДонецкТехноСтрой”, установчі документи якого в судовому порядку визнані недійсними з моменту реєстрації, в результаті чого підприємством до складу валових витрат безпідставно було віднесено 995940,81 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 248985,20 грн.

Також, підприємством безпідставно було включено до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) та у податковий кредит відповідних звітних періодів суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, що оформлені з використанням факсимільного підпису, в результаті чого податковий кредит завищено на суму 409755,69 грн.

Крім того, безпідставно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість по отриманих транспортних послугах від ВАТ “Верхньодніпровський ливарно-механічний завод ім. 1-го Травня”, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 1280 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено оскаржувані рішення:

-          податкове повідомлення-рішення № 0002892301/0 від 24 жовтня 2005 року про визначення ПФ «Піраміда»податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 250585,21 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 125292,61 грн. з підстав, передбачених п.п. 17.1.3, п. 17.1, ст. 17 Закону України “Про податок на додану вартість”;

-          податкове повідомлення-рішення № 0002882301/0 від 24 жовтня 2005 року про визначення ПФ «Піраміда»податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 411035,69 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 411 035,70 грн. (205.517,85 грн. - з підстав, передбачених п.п. 17.1.3, п. 17.1, ст. 17 Закону України “Про податок на додану вартість”, 205.517,85 грн. - з підстав, передбачених п.п. 17.1.6, п. 17.1, ст. 17 Закону України “Про податок на додану вартість”, в тому числі по підприємствам:

- ТОВ “Водограй” –усього 418.8840,51 грн., у тому числі: податок 210.567,54 грн., фінансові санкції –210.567,54 грн. (102.989,20 грн. + 105.283,77 грн.),

- ПП “УкрДонецкТехноСтрой” –усього 398.376,32 грн., у тому числі: податок 199.188,16 грн., фінансові санкції –199.188,16 грн. (99.594,08 грн. + 99.594,08 грн.),

- ВАТ “Верхньодніпровський ливарно-механічний завод ім. 1-го Травня” –усього 2.560 грн., у тому числі: податок 1280 грн., фінансові санкції –1280 грн. (640 грн. + 640 грн.).

Відповідно приписам ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завдання органів державної податкової служби визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, в якому вказано, що завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Статтею 10 цього Закону передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) регламентовані ст. 111 цього Закону.

Колегія суддів вважає необґрунтованими твердження позивача щодо наявності порушень вимог Законом України „Про державну податкову службу в Україні” з боку відповідача під час проведення вищезазначеної позапланової невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ПФ «Піраміда»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2005 року.

Згідно з нормами пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року N 334/94-ВР з наступними змінами та доповненнями, - платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) i охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 –5.7 цієї статті.

Водночас у пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 даного Закону зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення i зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом N 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами i відомствами України. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом N 488/346 i введено в дію з 1 січня 1996 р.

Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Пунктом 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Отже, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, у даному випадку –товарно-транспортної накладної, платник податку не має підстав віднести такі витрати до складу валових витрат.

Відповідно до вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону).

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вищезазначеного Закону передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю товару податкову накладну, яка має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену в статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену в статутних документах отримувача; ціну поставки без урахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Нормою пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону N 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Недотримання покупцем зазначеного порядку, наявність недоліків при заповненні податкових накладних, одержаних від продавця, або їх неподання до податкового органу для перевірки є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту.

Частиною 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено обов’язкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу. Як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абз. 1 п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року № 168/704, первинні документи –це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Абзац 1 п.п. 2.5 п. 2 зазначеного Положення встановлює, що документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення.

Зазначене кореспондується з нормами затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року № 233/203718 Порядку заповнення податкової накладної, відповідно до якого всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку –продавця.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України, - використання при укладені угод факсимільного відтворення підпису з допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналогу власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства або письмової згоди сторін, у якій повинні бути зразки відповідного аналогу їх власноручних підписів.

Під час проведення перевірки, судам першої та апеляційної інстанції ПФ “Піраміда” не надано письмової згоди сторін за договорами, що укладені між позивачем та ПП “УкрДонецкТехноСтрой”, в яких би містилися зразки відповідного аналогу власноручних підписів осіб.

Окрім того, рішенням місцевого суду Куйбишевського району м. Донецька від 29 липня 2002 року, що набрало законної сили (т. 1, а.с. 28-29) задоволені позовні вимоги ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька до ПП “УкрДонецкТехноСтрой” та Шубеніній О.В. про визнання недійсними статутних документів ПП “УкрДонецкТехноСтрой” і свідоцтва платника ПДВ недійсними. Судом з’ясовано, що відповідачка Шубеніна О.В. у якості директора підприємства не підписувала ніяких документів.

З довідки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька (т. 1, а.с. 57) від 25 серпня 2002 року вбачається, що ПП “УкрДонецкТехноСтрой” знято з обліку в липні 2002 року.

Договір № 7-171 від 25 вересня 2003 року, укладений між позивачем та ТОВ “Водограй”, підписаний з застосуванням факсимільного підпису від ім’я директора ТОВ “Водограй”.

Письмова згода сторін, у якій повинні бути зразки відповідного аналогу їх власноручних підписів, на застосування факсимільного підпису від ім’я директора ТОВ “Водограй” при укладенні зазначеного договору відсутня.

Колегія суддів вважає, що суб'єкти господарювання мають право використовувати при здійсненні правочинів факсимільні підписи, якщо чинним законодавством не встановлено заборони стосовно використання таких підписів, а також у разі досягнення письмової згоди між сторонами правочину щодо їх застосування.

З огляду на вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи примірники податкових накладних, виданих від ім’я керівника ТОВ “Водограй”, не є належними документами для віднесення до податкового кредиту суми ПДВ.

За висновками судово-економічної експертизи № 2323 від 17.07.2007 року (т. 5, а.с. 180-189), - в об’ємі наданих на дослідження матеріалів даної справи, висновки, викладені в акті перевірки від 10.10.2005 року документально не підтверджуються в частині заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 409.755,49 грн. Підтвердити чи спростувати факти заниження позивачем податку на прибуток у сумі 250.585,21 грн. та завищення податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 1280 грн. під час проведення дослідження судовому експерту невдалося.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дані висновки оцінює критично.

Відповідно до преамбули Закону України “Про систему оподаткування” цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій (ст. 11 даного Закону).

Відповідно до п. 6 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, на органи Державної податкової служби покладений, зокрема, обов’язок щодо забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; застосування до платників податків фінансових (штрафних) санкцій, стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України (п. 11 ст. 11 цього Закону).

Правові засади оподаткування та порядку погашення зобов'язань платників податків визначено Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-111 з наступними змінами (подалі - Законом N 2181-III), який є спеціальним i встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків i зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування i сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до таких платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Статтею 1 Закону N 2181-III визначено, що штрафна санкція (штраф) –це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платників податків у зв'язку з порушенням ними правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Нормою ст. 17 Закону N 2181-III передбачено застосування штрафних санкцій, які накладаються контролюючими органами, а у випадку, визначеному п. 17.2 ст. 17 Закону N 2181-III, –самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону N 2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.           

За допущені порушення до ПП «Піраміда»обґрунтовано застосовані штрафні санкції у сумі 102989,20 грн.

Згідно п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181-III у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За допущені порушення до ПП «Піраміда»обґрунтовано застосовані штрафні санкції у сумі 105283,77 грн.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватної фірми “Піраміда” - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 02 квітня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

Головуючий суддя -                               (підпис)                    Л.В. Мельнікова

Судді –                                        (підпис)           О.І. Сіренко

                                                            (підпис)                     О.М. Мінаєва

Повний текст виготовлений та підписаний 06 квітня 2009 року.

Згідно з оригіналом

Суддя Л.В. Мельнікова