Ухвала суду № 44549807, 02.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2015 року м. Київ К/800/4663/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Чалого С.Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області (Управління ПФ) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.

Зазначав, що має статус ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та працював у зоні відчуження у серпні 1986 року, у зв'язку з чим має право на пільгове зменшення пенсійного віку на 10 років. У травні 2014 року позивач звернувся до Управління ПФ з заявою про призначення пенсії, проте рішенням відповідача у задоволенні заяви відмовлено.

Посилаючись на те, що надав Управлінню ПФ усі необхідні для призначення пенсії документи, а у задоволенні заяви відмовлено безпідставно, просив визнати протиправним рішення Управління ПФ про відмову в призначенні пенсії та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком із зниженням пенсійного віку з 29 травня 2014 року.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Управління ПФ від 29 серпня 2014 року № 60/3410 та зобов'язано призначити ОСОБА_4, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2, пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 1 червня 2014 року.

У касаційній скарзі Управління ПФ, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується відповідним посвідченням.

Також встановлено, що згідно з довідкою від 22 квітня 1992 року, виданою Білоцерківським АТП-13254, позивач брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до наказу від 4 серпня 1986 року № 337 в селищі Вільча в розпорядженні в/ч 3238 в період з 4 по 14 серпня 1986 року.

Дані факти знайшли своє підтвердження при проведенні зустрічної перевірки Управлінням ПФ, про що свідчить акт від 13 червня 2014 року. В табелі обліку робочого часу за серпень 1986 року (під табельним номером 3068) зазначено, що ОСОБА_4 перебував у відрядженні з 7 по 24 серпня 1986 року і за цей період йому нарахована заробітна плата згідно відомостей.

Листом Департаменту соціального захисту населення Київської ОДА від 24 червня 2014 року Управління ПФ повідомлене, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_4 видане на підставі довідки Білоцерківського АТП-13254 від 9 листопада 1992 року № 933, яка містить інформацію про те, що він приймав участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в місті Чорнобиль з 7 по 24 серпня 1986 року.

У травні 2014 року позивач звернувся до Управління ПФ з заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, проте рішенням Управління ПФ від 29 серпня 2014 року № 60/3410 в задоволенні заяви відмовлено. Рішення мотивоване тим, що за інформацією наданою Центральним архівним відділом в документальних матеріалах військової частини 3238 перебування в службовому відрядженні ОСОБА_4 у 1986 році не відображено.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що матеріалами справи підтверджується участь позивача з 1 липня по 31 грудня 1986 року не менше 5 календарних днів у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій .

Зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії призначаються зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Таким чином, робота у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії протягом не менше 5 днів в період з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року дає безумовне право на зниження пенсійного віку.

Згідно з положеннями пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок), згідно з яким документами які засвідчують особливий статус особи є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як встановлено судами на підтвердження факту роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у серпні 1986 року позивач надав Управлінню ПФ: посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; довідку Білоцерківського АТП-13254 від 22 квітня 1992 року; довідку Трудового архіву Білоцерківської міської ради від 3 лютого 2014 року про період роботи; копії розрахунку заробітної плати по шляхових листах за серпень 1986 року; копію табелю обліку робочого часу за серпень 1986 року; відомості по розрахунку понаднормових і нічних робіт за серпень 1986 року; копію особового рахунку за серпень 1986 року, а також копії наказів від 4 серпня 1986 року № 337 та від 24 листопада 1986 року № 596.

Вказані документи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій.

Таким чином, надані позивачем документи відповідають наведеним у Порядку вимогам, а тому у відповідача не було правових підстав для відмови в призначенні пенсії.

Доводи відповідача про відсутність підтвердження перебування позивача у відрядженні в документальних матеріалах військової частини як підстави для відмови в призначенні пенсії, не приймаються до уваги, оскільки зі списку досліджених судами документів вбачається факт відрядження позивача для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у серпні 1986 року не менше 5 днів.

Крім того, неспростовним фактом є перебування позивача в період з 7 по 24 серпня 1986 року в місті Чорнобиль, про що йдеться у довідці від 9 листопада 1992 року № 933, та на підставі чого Київською облдержадміністрацією, за поданням Білоцерківського міськвиконкому, йому видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.

Таким чином, висновки судів про задоволення позову є обґрунтованими, а доводи, викладені в касаційній скарзі, їх не спростовують, повторюють аналогічні доводи заперечень на позов та апеляційної скарги, які були належним чином досліджені й оцінені судами, а тому не дають підстав вважати оскаржувані рішення такими, що ухвалені з порушеннями норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

С.Я.Чалий