Постанова № 44548931, 28.05.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/4380/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Слободонюк М.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

28 травня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання: Александрової К.В.,

представника позивача - Гелик Р.О., представник на підставі довіреності

представника відповідача - Гаєвик Я.М., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" до Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вімексім» звернулося до суду з позовом до Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган вказав, що позивачем ні на час проведення перевірки, ні на час виплат доходів нерезиденту у вигляді відсотків за користування кредитом протягом 2012 року у даного платника не було належним чином оформленої довідки, якам б давала право на застосування правил міжнародного договору України між урядом Республіки Кіпр в частині звільнення від оподаткування або застосування зменшеної ставки податку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами податкового органу було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання ТОВ "Вімексім" вимог податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, валютного та іншого законодавства за період з 15.06.2011 року по 31.12.2013 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №1147/2200/37338260 від 18.07.2014 року (далі - Акт перевірки), у якому з поміж іншого відображено порушення ТОВ "Вімексім" п. 160.1 та п. 160.2 ст. 160 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, згідно з яким позивачем при виплаті нерезиденту доходу з джерелом їх походження з України у вигляді процентів не утримано податок з таких доходів, що привело до заниження податку з доходу нерезидента за 2012 рік на суму 173341,27 грн., в тому числі за 3 квартал 2012 року - 170062,74 грн. та за 4 квартал 2012 року - 3278,53 грн.

Не погодившись із висновками викладеними в Акті перевірки ТОВ "Вімексім" подало заперечення на Акт про результати перевірки за вх. №4068 від 31.07.2014 року.

В подальшому, на підставі виявлених порушень Крижопільською ОДПІ 11.08.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001562201, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток на загальну суму 216678,00 грн. (сума основного зобов'язання - 173342,00 грн., штрафні санкції - 43336 грн.).

Вказане податкове повідомлення рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку, однак остаточним рішенням Державної фіскальної служби України від 04.12.2014р. № 8043/6/99-99-10-01-15 скаргу ТОВ "Вімексім" залишено без розгляду, що зумовило звернення останнього до суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність з боку ТОВ "Вімексім" порушень вимог податкового законодавства при виплаті нерезиденту доходу з джерелом їх походження з України у вигляді процентів за користування кредитом згідно кредитної угоди, оскільки вказана сума підлягає звільненню від оподаткування згідно Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, яка була підписана 29.10.1982 року, а тому підстав для оподаткування таких доходів за ставкою 15 відсотків згідно п. 160.2 ст. 160 ПК України не має.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Так, 11.08.2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001562201, за порушення п. 160.1. п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу Україна, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 216678 грн., з яких 173342 грн. за основним платежем та 43336 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В акті перевірки №1147/2200/37338260 від 18.07.2014 року податковий орган дійшов висновку, що позивачем не надано довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент - "KLINGWAL LIMITED" є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, це передбачено міжнародним договором України, які би давали можливість підприємству, а саме під час виплат доходів нерезиденту у вигляді відсотків за користування кредитом на протязі 2012 року, застосувати правила міжнародного договору України між урядом Республіки Кіпр і урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік щодо уникнення подвійного оподаткування прибутку і майна, підписаного у Москві 29.10.1982 року, яка продовжує діяти поміж Республікою Кіпр і Україною, в частині звільнення від оподаткування або застосування зменшеної ставки податку.

Пунктом 160.1 ст. 160 ПК України передбачено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п. 160.2 ст. 160 ПК України).

Відповідно до вимог п. 103.1 ст. 103 ПК України (далі - ПК України) застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Пунктом 103.2 ст. 103 ПК України визначено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 ст. 103 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 103.4. ст. 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

У п. 103.5. ст. 103 ПК України зазначено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

В силу п. 103.9, п. 103.10 ст. 103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. А у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

В оскаржуваній постанові суд першої інстанції зазначив, що наданий позивачем належним чином апостильований Сертифікат підтверджує статус компанії "KLINGWAL LIMITED", яка є резидентом Кіпру у відповідності із Конвенцією між Урядом Республіки Кіпр та Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік щодо уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, з 05.12.2006 року по дату видачі відповідного Сертифікату, тобто по 02.05.2013 року. А отже, у період 2012 року статус компанії "KLINGWAL LIMITED" як податкового резидента згідно вимог пункту 103.4 ПК України є підтвердженим.

Проте суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаний сертифікат та його легалізуючи документи (апостиль), переклад датовані травнем 2013 року, в той час коли спірні податкові відносини стосуються саме оподаткування у 2012 році, тобто на час сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб вказані документи взагалі не існували. Крім того, позивач до податкового органу не подав додаток до ПН до рядка 17 Податкових декларацій з податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року та за 2012 рік, чим порушив вимоги ст. 103 Податкового кодексу України (стор. 20 акту перевірки).

Також судом першої інстанції зазначено, що 22.07.2014р. позивач надав відповідачу копію довідки Управління податків і зборів м. Нікосія, датовану 03.05.2012р., про підтвердження податкового статусу компанії «KLINGWAL LIMITED» у 2012 році. Однак враховуючи те, що оригіналу чи належним чином завіреної копії такої довідки позивач суду не надав, тому відповідний документ не може вважатися належним доказом в розумінні ст. 70 КАС України. Разом із тим матеріалами справи не спростовано тієї обставини, що компанія "KLINGWAL LIMITED" не була резидентом Кіпру у 2012 році.

Як уже зазначалось згідно з п. 103.5. та п. 103.4 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України, а підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

З 22 грудня 2003 року для України набрала чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (далі - Конвенція) (Закон України від 10 січня 2002 року № 2933-III). Згідно з положеннями Конвенції скасовується вимога легалізації документів для їх подальшого використання в державах - учасницях цієї Конвенції. Офіційні документи, які використовуються на території держав - учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом «Apostille» (далі - апостиль), проставленим компетентним органом держави, в якій було складено документ (стаття 3 Конвенції). Як передбачено ст.4 Конвенції, апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом, він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.

Відповідно до матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що засвідчення довідки про підтвердження податкового статусу компанії «KLINGWAL LIMITED» з метою легалізації у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Так, матеріали справи не містять оформлені належним чином апостилі, які засвідчують переклад відповідної довідки. А отже, вказана довідка у 2012 році не існувала, як підстава для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України в українсько-кіпрських договірних правовідносинах на підставі Угоди між урядом СРСР і урядом Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна.

Крім того, суд апеляційної інстанції зобов'язував позивача надати оригінал спірної довідки належним чином легалізованої, однак товариством не було надано довідку компетентних органів відповідних країн, які б підтверджували той факт, що контрагенти позивача - нерезиденти є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України. А копія перекладу довідки, яка додана до матеріалів справи не є належним документом на підставі якого позивач мав право проводити розрахунки з контрагентами-нерезидентами (перевізниками) без оподаткування виплачених доходів у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб, оскільки позивачем не вчинено всіх необхідних дій для належного оформлення документів, зокрема щодо засвідчення у встановленому порядку необхідних документів, що підтверджують особливий статус позивача під час оподаткування.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вімексім" до Крижопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати, прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 червня 2015 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Ватаманюк Р.В.

Сторчак В. Ю.