Ухвала суду № 44548462, 28.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 р. Справа № 876/2533/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23лютого 2015 року у адміністративній справі №813/8036/14 за позовом Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району м. Львова до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області про визнання незаконною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Релігійна громада Свідків Єгови Сихівського району м. Львова (надалі - позивач) звернулась через свого представника - Правосудька О.М. - до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області (надалі - відповідач) про визнання незаконною та скасування вимоги № 139 від 12.11.2014 року, якою зобов'язано позивача оформити спеціальний дозвіл на користування надрами, відповідно до вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню. Суть доводів апелянта зводиться до того, що згідно чинного законодавства Релігійна громада Свідків Єгови Сихівського району м. Львова не належить до осіб, які зобов'язанні виготовляти/оформлювати спеціальні дозволи на користування надрами. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином буди повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не піддягає з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. На адресу Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району м. Львова надійшов лист №139 від 12.11.2014 року «Про необхідність оформлення спеціального дозволу на користування надрами», складений на фірмовому бланку приватного підприємства «ГЕО-ТОПО-КАДАСТР» (ЄДРПОУ 34668036), скріплений печаткою та засвідчений підписом директора даного підприємства.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що відсутнє порушене право позивача в публічно-правових відносинах, яке би підлягало захисту.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що з аналізу листа №139 від 12.11.2014 року «Про необхідність оформлення спеціального дозволу на користування надрами» випливає, що він містить рекламний характер та покликаний спонукати скористатись послугами ПП «ГЕО-ТОПО-КАДАСТР» при виготовленні пакету документів для отримання, продовження, переоформлення спеціального дозволу на користування надрами; підтриманні стану повного дотримання надрокористувачем чинного законодавства про надра; моніторингу змін до чинного законодавства про надрокористування, охорону природи, безпеки праці тощо; розробці та погодженні матеріалів робочого проекту розробки родовища корисних копалин.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 55 Конституції України, пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Аналізуючи наведені норми та висновок Конституційного Суду України, вбачається, що під час розгляду справи суд повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Таким чином, судовому захисту в адміністративних судах України підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у публічно-правовому спорі є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

Крім цього, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли стались зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто відбулось припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах.

Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

З урахуванням наведеного, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, однак оспорювані дії або бездіяльність повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно на противагу вказаному вище, не порушують права чи інтереси ті дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які не впливають на суб'єктивні права та обов'язки особи, зокрема, ті, вчинення яких особа не вправі вимагати від суб'єкта владних повноважень.

Поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вищевказаних норм випливає, що захисту підлягає лише порушене рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень право чи інтерес фізичної чи юридичної особи.

В такому випадку виникає публічно-правовий спір, тобто спір, який виникає із публічно-правових відносин між суб'єктом владних повноважень з приводу прийняття ним рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності і саме в тих правовідносинах, учасником яких є фізична або юридична особа.

Суд першої інстанції вірно зазначено та підтверджено матеріалами справи, що документ, який оскаржує позивач, складений /прийнятий/надісланий не суб'єктом владних повноважень - Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, а суб'єктом господарювання «ГЕО-ТОПО-КАДАСТР» (ЄДРПОУ 34668036).

Відповідно, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області не здійснювало щодо Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району м. Львова жодних управлінських функцій, пов'язаних з листом від №139 від 12.11.2014 року, що свідчить про відсутність порушення прав позивача в публічно-правових відносинах, яке би підлягало захисту.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Релігійної громади Свідків Єгови Сихівського району м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23лютого 2015 року у адміністративній справі №813/8036/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс