Постанова № 44544790, 02.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2015 р. Справа№ 910/4467/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: Яців О.Р. - за дов.

від відповідача: Каплуненко А.С. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015

у справі № 910/4467/14

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»

до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

про стягнення страхової виплати в сумі 273 087,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі, позивач або Банк) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі, відповідач) 273 087,11 грн. страхової виплати за Договором добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН №027/000/802968 від 08.04.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Кредитного договору № 5-Ф/28-12 від 12.04.2012, укладеного між Банком та Шевченко Світланою Григорівною (позичальник), між Шевченко Світланою Григорівною (позичальником/застрахована особа) та Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (страхувальник, відповідач) було укладено договір Добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН № 027/000/802968 від 08.04.2013 (договір страхування). Вигодонабувачем за вказаним договором страхування є позивач.

06.07.2013 застрахована особа померла внаслідок механічної асфікції в результаті утоплення.

Як зазначає позивач, смерть застрахованої особи згідно умов укладеного договору страхування є страховим випадком, а тому він має право на отримання страхової виплати в сумі 273 087,11 грн., стягнення якої і є предметом позову у даній справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» 273 087,11 грн. страхової виплати та 5 461,74 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 у справі № 910/4467/14 скасовано з передачею справи на новий розгляд.

Як зазначив Вищий господарський суд України у вказаній постанові, суди попередніх інстанцій не встановили належним чином, чи дійсно подія, яка сталася 06.07.2013, а саме - смерть Шевченко Світлани Григорівни, має ознаки нещасного випадку та являється страховим випадком у розумінні законодавства України про страхування, Правил Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» добровільного страхування від нещасних випадків, а також зазначеного договору страхування.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про наявність належних правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» 273 087, 11 грн. страхової виплати за договором добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН № 027/000/802968 від 08.04.2013.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 910/4467/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 910/4467/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими та при невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню.

Як зазначає скаржник, висновки суду з приводу того, що згідно пунктів 5.3.5. та 15.3.5. Договору добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН № 027/000/802968 від 08.04.2013 на визначення події як не страхового випадку впливає не міра і оцінка алкогольного сп'яніння (легке, середнє, тяжке), а сам факт наявності у крові застрахованої особи етилового спирту, не відповідає обставинам справи.

Також, апелянт наголошує на тому, що ні чинним законодавством, ні умовами договору страхування чітко не передбачено руслових шлюзів (шлюзу № 5, де трапився нещасний випадок), місцями, що являються небезпечними для життя, а тому застосування відповідачем пункту 15.3.10 Договору страхування, як підстави для відмови у здійсненні страхової виплати є необгрнутованим.

Крім того, апелянт зазначає, що інформація про русловий шлюз № 5 (місце, де трапився страховий випадок) у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів відсутня, що свідчить, на думку позивача, про те, що русловий шлюз не було визначено небезпечним об'єктом (небезпечним місцем).

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну позивача було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 02.06.2015. Представник позивача у судових засіданнях підтримав доводи, викладені ним у апеляцій скарзі, просив її задовольнити, рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог позивача та вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 12.04.2012 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (позивач) та Шевченко Світланою Григорівною (позичальник) було укладено Кредитний договір № 5-Ф/28-12 (далі, Кредитний договір), відповідно до пункту 1.1. якого Банк надає позичальнику кредит на загальну суму 300 000,00 грн.

У відповідності до підпунктів 1.3.1, 1.4.1 Кредитного договору, строк кредитування з 12.04.2012 по 09.04.2027, із встановленою процентною ставкою за користування кредитними коштами в межах строку користування кредитними коштами - 16,8% річних.

Факт видачі кредиту підтверджується заявою на видачу готівки № 5430_5 від 12.04.2012 та випискою банку з особового рахунку з 12.04.2012 по 05.07.2013.

При цьому, пунктом 4.3.6. Кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов'язується одночасно з укладанням кредитного договору надати до банку укладені у відповідності до вимог банку, у т.ч. внутрішніх нормативних актів, договір страхування власного життя позичальника/страхування позичальника від нещасного випадку та договір страхування майна, яке береться в іпотеку, визначеного пунктом 1.2. цього договору, а також надати банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію страхового покриття за вказаними договорами страхування на строк, не менший, ніж один рік.

На виконання умов Кредитного договору, між позичальником (застрахована особа) та Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (страхувальник, відповідач) було укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН № 027/000/802968 від 08.04.2013 (далі, Договір страхування).

Оплата застрахованою особою страхового платежу, за умовами договору страхування за перший період страхування, який визначено з 12.04.2013 по 11.04.2014, підтверджується квитанцією № 2964281 від 08.04.2013.

За умовами пункту 4 Договору страхування вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк».

Відповідно до підпункту 4.2.1. Договору страхування страхова виплата, що має бути здійснена, виплачується вигодонабувачу в розмірі заборгованості на дату настання страхового випадку за кредитним договором, зазначеним в пункті 4.1. договору.

Пунктом 6.1. Договору страхування передбачено, що смерть внаслідок нещасного випадку відноситься до переліку страхових випадків.

Відповідно до пункту 6.6. Договору страхування нещасний випадок - випадкова, раптова, короткочасна, непередбачувана, не спричинена навмисно та незалежна від волі Застрахованої особи подія, що сталась протягом строку дії цього Договору внаслідок впливу зовнішніх чинників та незалежно від будь-яких обставин і призвела до тимчасового або постійного розладу здоров'я застрахованої особи та/або її смерті.

Підпунктом 14.1.2. договору страхування визначено, що при настанні страхового випадку вказаного в пункті 6.1. договору страхова виплата здійснюється у розмірі 100% страхової суми.

За пунктом 7.2. Договору страхування страхова сума становить 278 044, 65 грн.

Згідно з підпунктом 14.4.1. страховик приймає рішення про здійснення страхової виплати або відмови у здійсненні страхової виплати на підставі письмової заяви страхувальника, застрахованої особи, вигодонабувача або інших осіб які мають право на отримання страхових виплат згідно з договором за встановленою страховою формою.

Підпунктом 14.4.8. Договору страхування передбачено, що страховик приймає рішення про здійснення страхової виплати або відмову у здійсненні страхової виплати на підставі оригіналу акту про нещасний випадок та/або документу від компетентних органів, який підтверджує факт настання нещасного випадку (довідка з міліції, довідка з ДАІ, тощо в залежності від характеру події), що передбачені чинним законодавством України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до свідоцтва серії І-ОК № 284404 від 08.07.2013 Шевченко Світлана Григорівна (застрахована особа, позичальник) 06.07.2013 померла.

Відповідно до висновку експерта № 194тр.-2013 смерть Шевченко Світлани Григорівни наступила від механічної асфіксії в результаті утоплення.

Згідно Постанови слідчого СВ Вишгородського РВ ГУМВС України в Київській області від 08.07.2013 кримінальне провадження, що було відкрито у зв'язку зі смертю Шевченко Світлани Григорівни, було закрито на підставі частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (встановлена відсутність події кримінального правопорушення).

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» листом № 4979 від 26.12.2013, посилаючись на підпункт 15.3.5. Договору добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН № 027/000/802968 від 08.04.2013 та зазначаючи, що смерть Шевченко Світлани Григорівни настала внаслідок купання в не відведеному для цього місці та за наявності алкогольного сп'яніння, повідомило Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (вигодонабувача) та чоловіка застрахованої особи Шевченка Ю.О. (спадкоємця) про відсутність підстав для проведення страхової виплати.

У зв'язку з відмовою Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» у страховій виплаті, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось з позовом до суду про стягнення з останнього 273 087, 11 грн. страхової виплати на підставі підпункту 4.2.1. Договору страхування та розрахунку, відповідно до якого загальна сума заборгованості застрахованої особи за Кредитним договором № 5-Ф/28-12 від 12.04.2012 станом на 05.07.2013 складає 273 087, 11 грн., з яких: заборгованість по кредиту строкова - 272 460, 08 грн., заборгованість по процентах прострочена - 627, 03 грн.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з приписами статті 6 Закону України «Про страхування» загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно.

Відповідно до підпункту 5.3.5 пункту 5.3. Правил Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» добровільного страхування від нещасних випадків, а також підпункту 15.3.5. Договору добровільного страхування від нещасних випадків серії ГН № 027/000/802968 від 08.04.2013, не визнаються страховими випадками, якщо інше не передбачено умовами договору страхування, події, що сталися внаслідок/за наявності алкогольного сп'яніння чи алкогольного отруєння або токсичного чи наркотичного сп'яніння застрахованої особи та/або тілесних ушкоджень застрахованої особи внаслідок споживання нею наркотичних, сильнодіючих та психотропних речовин без рецепту, прописаного лікарем.

Встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється шляхом проведення відповідного дослідження.

Цифровим показником наявності стану алкогольного сп'яніння свідчить існування більше 0,2 проміле згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України від 09.09.2009 № 400/666 «Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», та більше 0,3 проміле згідно Методичних вказівок Міністерства охорони здоров'я СРСР від 03.07.1974 «Про судово-медичній діагностиці смертельних отруєнь етиловим алкоголем».

Згідно підпункту 14.4.10 Договору страхування страховик приймає рішення про здійснення страхової виплати або відмову у здійсненні страхової виплати, зокрема на підставі довідки медичного закладу з результатами дослідження крові та сечі застрахованої особи на вміст на момент настання нещасного випадку алкоголю, наркотичних чи токсичних речовин, складеної згідно з законодавством України.

Згідно підпункту 2.2.14. Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17.01.1995, при утопленні для судово-токсикологічного дослідження надсилаються кров і сеча для визначення наявності і концентрації спиртів (будь-яка концентрація етилового спирту в крові трупа при даному виді смерті не повинна підлягати оцінюванню ступеня алкогольного сп'яніння потерпілого).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до висновку експерта № 194mp.-2013 згідно даних судово-токсикологічного дослідження, в крові трупа Шевченко Світлани Григорівни виявлено наявність етилового спирту в концентрації 0,57 % , що, як вказано у висновку, не підлягає судово-медичній оцінці ступеню алкогольного сп'яніння з огляду на гнильні зміни об'єкта дослідження (крові).

Таким чином, факт наявності етилового спирту в крові застрахованої особи залишається беззаперечним.

З таким висновком погодився суд касаційної інстанції, зазначивши у постанові від 10.12.2014 у справі № 910/4467, що факт наявності етилового спирту в крові застрахованої особи - Шевченко Світлани Григорівни підтверджено документально і є беззаперечним.

Таким чином, виходячи з аналізу підпункту 5.3.5. пункту 5.3. Правил страхування, та пункту 15.3.5. Договору страхування вбачається, що на визначення події як не страхового випадку впливає не міра і оцінка алкогольного сп'яніння (легке, середнє, тяжке), а сам факт наявності у крові застрахованої особи етилового спирту.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач, керуючись підпунктом 15.3.5. Договору страхування, правомірно відмовив позивачу у здійсненні страхової виплати.

Як зазначено вище та підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи, причиною смерті Шевченко Світлани Григорівни стала механічна асфіксія внаслідок потоплення у русловому шлюзі № 5 в с. Дудки, до якого, згідно письмових пояснень свідків та у відповідності до заяви № 122 від 12.07.2013, застрахована особа разом з чоловіком та друзями прибули з метою купання та відпочинку.

Відповідно до підпункту 5.3.10 пункту 5.3 Правил Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» добровільного страхування від нещасних випадків та підпункту 15.3.10. Договору, не визнаються страховими випадками, якщо інше не передбачено умовами договору страхування, свідоме знаходження в місцях, заздалегідь відомих як такі, що небезпечні для життя (місця проведення вибухових робіт, військові полігони, стрільбища тощо), якщо це не пов'язане з виробничою необхідністю (що зазначається в договорі страхування) або спробою врятування людського життя.

Пунктом 5.1. Правил охорони життя людей на водних об'єктах України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 272 від 03.12.2001 передбачено, що купання та масовий відпочинок людей дозволяється тільки у місцях масового відпочинку на водних об'єктах, визначених місцевими органами самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, згідно з Порядком обліку місць масового відпочинку на водних об'єктах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2002 № 264, за наявності паспорта пляжу та розгорнутого рятувального поста.

Відповідно до пункту 2.3. Правил охорони життя людей на водних об'єктах України у місцях, заборонених для купання повинні бути встановлені щити з написами «КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!».

У пункті 1 Порядку обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 264 від 06.03.2002, зазначено, що цим порядком визначено механізм обліку місць масового відпочинку населення на водних об'єктах як територій, що підлягають постійному обслуговуванню аварійно-рятувальними службами.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку місця масового відпочинку визначаються органами місцевого самоврядування за проектами відведення земельних ділянок для цієї мети та узгоджуються з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

З матеріалів справи вбачається, що на запити Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» № 4224 від 04.11.2013, № 4307 від 11.11.2013 та № 83 від 05.02.2014, Абрамівська сільська рада Вишгородського району Київської області листом № 02-22/193 від 19.11.2013 повідомила, що рішення стосовно руслового шлюзу № 5, що знаходиться в с. Дудки для відпочинку та купання органом місцевого самоврядування не приймалось.

Більш того, згідно з додатком до пункту 13 Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 98 від 23.02.2006, одним з основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам, являються гідротехнічні споруди (дамби, греблі, шлюзи) для накопичення і зберігання значних об'ємів води і рідких речовин.

На підтвердження викладеного свідчить наданий Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» лист Абрамівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 14.08.2014 № 02-22/146, відповідно до якого вбачається, що русловий шлюз № 5, де 06.07.2013 сталась трагічна подія, є небезпечним для життя.

Так, Абрамівська сільська рада Вишгородського району Київської області у вказаному листі повідомила, що по русловому шлюзу № 5 рішення щодо масового відпочинку станом на 06.07.2013 не приймалось; вимоги наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 272 від 03.12.2001 стосовно попередження громадян щодо наявності небезпеки купання в русловому шлюзі № 5 є написи «КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!»; шлюз № 5 є технічною інженерною спорудою для забезпечення стабільного рівня води у водоймі та являється місцем підвищеної небезпеки для купання, про що свідчать відповідні написи «КУПАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО!».

Отже, і матеріалами, і обставинами справи підтверджено, що застрахована особа - Шевченко Світлана Григорівна свідомо знаходилась в місці заздалегідь відомому як таке, що небезпечне для життя, враховуючи, що русловий шлюз № 5 (де потонула застрахована особа) не визначено у законному порядку місцем для відпочинку та купання, та більш того, являється місцем підвищеної небезпеки.

Водночас, відсутність у Державному реєстрі потенційно небезпечних об'єктів руслового шлюзу № 5, де потонула застрахована особа, не спростовує того факту, що гідротехнічна споруда (шлюз) є місцем підвищеної небезпеки, про що зазначалося вище.

Таким чином, відповідач, керуючись пунктом 15.3.10. Договору страхування, правомірно відмовив позивачу у здійсненні страхової виплати. Позивач належними та допустимими доказами не довів, що згаданий русловий шлюз придатний та безпечний для купання та перебування на ньому.

Отже, з огляду на те, що смерть Шевченко Світлани Григорівни настала внаслідок купання в небезпечному для життя місці у стані алкогольного сп'яніння, керуючись положеннями Договору страхування та Правил страхування відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що не має правових підстав визнавати смерть застрахованої особи страховим випадком та, відповідно, здійснювати страхову виплату.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 910/4467/14 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 910/4467/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4467/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Б.В. Отрюх