Ухвала суду № 44541108, 26.02.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 646/2319/15-к Головуючий 1 інстанції: Блага І.С.

Провадження № 11сс/790/309/15 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Чопенко Я.В.,

суддів - Яковлевої В.С., Виноградової О.П.

секретаря - Черкасова А.О.,

за участю прокурора - Ільченко Д.А.

захисника - ОСОБА_1

підозрюваного - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_1 та старшого прокурора відділу прокуратури Харківської області Ільченка Д.А. на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2015 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42015220000000007, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2015 року клопотання старшого слідчого 2-го слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Осадчого О.В. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42015220000000007 - задоволено.

Слідчий звернувся до слідчого судді з вищевказаним клопотанням, яким просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у сумі 1000000 гривень.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням кримінального провадження №42015220000000007 від 05.01.2015р. за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 368 КК України, яке проводиться другим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Харківської області встановлено, що ОСОБА_2 в період з 30.07.2013 р. по теперішній час перебуває на посаді заступника начальника СДІМ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, має спеціальне звання майора міліції, відповідно до ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу.

В процесі виконання своїх службових обов'язків, зокрема, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, у випадках, передбачених законом, складання протоколів про адміністративні правопорушення стосовно осіб, які здійснюють господарську діяльність без належних документів, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення протиправним шляхом, спільно за попередньою змовою із заступником начальника СДІМ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції ОСОБА_3, 18.02.2015р. приблизно о 12 годині 00 хвилин, знаходячись поблизу будинку №15 по вул. Маяковського в м. Харкові, отримав від гр. ОСОБА_4. грошові кошти в сумі 5000 грн. у якості неправомірної вигоди, за не здійснення перевірки та не вжиття заходів правового реагування стосовно ОСОБА_4. при здійсненні ним підприємницької діяльності, пов'язаної із роздрібним продажем продуктів харчування та алкогольних напоїв без дозвільних документів.

Після одержання неправомірної вигоди 18.02.2015р. злочинна діяльність ОСОБА_2 припинена працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, саме перебування ОСОБА_2 на посаді заступника начальника СДІМ . Київського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області сприяло вчиненню зазначеного кримінального правопорушення.

18.02.2015р. орган досудового розслідування повідомив ОСОБА_2. про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час допиту останній вину свою не визнав та відмовився надавати будь - які пояснення.

Слідчий вважає, що причетність ОСОБА_2 до вказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема протоколом огляду місця події в ході якого вилучені заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 2500 гривень; протоколом допиту свідка ОСОБА_4. тощо.

На переконання слідчого, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2. інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КГІК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно використовуючи свої професійні здібності, службове становище, впливати на свідків у вказаному провадженні, іншими способами, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження при встановленні обставин, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Ці обставини, на думку слідчого, підтверджуються також тим, що підозрюваному ОСОБА_2. інкримінується вчинення тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Крім того, на думку слідчого, настання кожного окремо та усіх у сукупності ризиків можливе і з урахуванням змін до КК України щодо невідворотності призначення реального покарання особам, які вчинили кримінальне правопорушення з ознаками корупції. При цьому за вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України передбачено покарання від 5 років позбавлення волі.

Слідчий вважає, що за наявності можливості настання встановлених ризиків, розмір застави, який може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваним, - це сума в розмірі 1 млн.грн., що унеможливить порушення підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні також підтримав клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, який він вчинив, перебуваючи на посаді заступника начальника СДІМ Київського РВ, тобто будучи працівником правоохоронного органу, на якого законом покладено обов'язок запобігати та припиняти злочини, але вчинив тяжкий корупційний злочин саме з використанням своїх владних повноважень працівника міліції; крім того, після скоєння злочину підозрюваний намагався втекти, але був затриманий працівниками спецпідрозділу міліції. Також прокурор просив врахувати при визначенні розміру застави, яку суд відповідно до закону має встановити у випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ту обставину, що за даними ДАІ ГУМВСУ в Харківській області за підозрюваним зареєстрований автомобіль ДЕУ СЕНС, 2005 року випуску.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти клопотання, посилаючись на те, що у даному випадку немає підстав для обрання найбільш суворого запобіжного заходу, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а його винуватість не встановлена судом; крім того, у клопотанні не наведено обставин на підтвердження наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України та органом судового розслідування не доведено наявність таких процесуальних ризиків, зазначених у клопотанні: крім того, запропонований слідчим розмір застави є неспіврозмірним з матеріальним становищем підозрюваного. Захисник вважає, що у даному випадку відносно підозрюваного може бути обраний більш м'який запобіжний захід - домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні також заперечував проти клопотання слідчого підтримав доводи свого захисника, додатково пояснивши, що у нього на утриманні дітей, і він є єдиним годувальником у сім'ї.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного.

Другим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Харківської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015220000000007, внесене до ЄРДР 05.01.2015р. за заявою ОСОБА_4 про те, що працівники міліції вимагають грошові кошти за безперешкодне здійснення торгівельної діяльності, за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за ч.1 ст.368 КК України затих обставин, як вони викладені вище.

18.02.2015 р. о 12 годині 25 хвилин ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

18.02.2015 р. орган досудового розслідування повідомив ОСОБА_2. про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчим та прокурором доведена доказами, доданими до клопотання, у тому числі: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, прийнятої 05.01.2015р. від гр. ОСОБА_4. про те, що двоє працівників Київського районного відділу міліції на прізвища ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вимагають у нього сплачувати їм грошові кошти у сумі 2000 гривень щомісячно за безперешкодне здійснення торгівельної діяльності у приміщенні, розташованому на автостанції по вул. Бєлгородське шосе у м. Харкові; протоколом допиту свідка ОСОБА_4., який пояснив, що працівники Київського райвідділу міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вимагають у нього віддавати їм грошові кошти у сумі 2000 грн. щомісячно за те, щоб вони не вчиняли на нього тиск та не притягали до відповідальності у зв'язку зі здійсненням діяльності з продажу продуктів харчування без дозвільних документів; протоколом затримання ОСОБА_2 18.02.2015р. на підставі ст.208 КПК України, згідно з яким останній був затриманий у м. Харкові біля будинку №15 по вул. Маяковського безпосередньо після вчинення злочину; протоколом огляду місця події, в ході якого у підозрюваного були вилучені заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 2500 гривень.

Окрім обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2. інкримінованого йому злочину, при обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі доведеності його вини, а саме: від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також дані про особу підозрюваного та з урахуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідки.

Так, що стосується особистої ситуації підозрюваного, то він є громадянином України, має вищу освіту, на підставі наказу №294 о/с від 30.07.2013р. працює заступником начальника СДІМ Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, має спеціальне звання майора міліції, позитивно характеризується за місцем роботи, одружений, має на своєму утриманні малолітніх дітей, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого.

Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_2 є працівником правоохоронного органу та підозрюється у вчиненні злочину саме за цих обставин. Злочин, вчинення якого йому інкримінується, є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.

Ці обставини свідчать про наявність ризику незаконного впливу на свідків та знищення, спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Що стосується доводів сторони захисту на користь підозрюваного, то ці доводи, у тому числі, позитивні характеристики по роботі та міцність соціальних зв'язків, не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст.177 КПК України.

Тому слідчий суддя вважав правильним обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В той же час, суд погоджується з доводами захисника щодо не співмірності запропонованого органом досудового розслідування розміру застави у сумі 1000000 грн.

Так, законом не надано такого права органу досудового розслідування при зверненні до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За правилами ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, звинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі,який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної обітної плати відповідно.

Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено таких обставин з урахуванням даних про "новий стан підозрюваного, наданого сторонами.

В той же час, враховуючи обставини інкримінованого підозрюваному злочину, слідчий суддя вважає необхідним визначити йому заставу в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, тобто 97 440, 00 гривень X 1218,00 гривень = 97 440, 00 гривень), а також відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти нього в рамках даного кримінального провадження визначені законом обов'язки.

На дану ухвалу слідчого судді захисником ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій міститься прохання ухвалу слідчого судді скасувати, відмовити в задоволенні клопотання слідчого та винести рішення щодо повернення суми застави.

Обґрунтовує апеляцію тим, що ухвала слідчого судді винесена із порушенням норм кримінально-процесуального законодавства України, не відповідає ст.ст.177,178,194,370 КПК України. Апеляцію обгрунтовує тим, що слідчим суддею при розгляді клопотання та обгрунтовуючі його документи розглядались поверхово, формально та необ'єктивно. Крім того, захисник вважає невірною кваліфікацію скоєного ОСОБА_2. кримінальних правопорушення та фактичні обставини справи.

Прокурор також подав апеляцію і просить також скасувати ухвалу суду і постановити нову якою обрати у відношенні ОСОБА_2. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, але визначити розмір застави для підозрюваного, який перевищуватиме триста розмірів мінімальної заробітної плати у розмірі 1000000 грн.

Заслухавши суддю доповідача, захисника та підозрюваного що просили задовольнити апеляцію, прокурора що просив відмовити в задоволенні апеляції захисника та наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягають задоволенню з наступних причин.

При розгляді клопотання слідчого суд дійшов до висновків, які колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя вказав, що при вирішенні питання про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою враховано наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2. кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень і що суд вважає, що застосування відносно ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином в задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст.ст.177,178 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив всі обставини, передбачені ст.177,178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу, належним чином мотивував своє рішення, вказавши в ухвалі про наявність ризиків вказаних в клопотанні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Прокурор же в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 - скасувати, і тут же ставить апеляційну вимогу щодо постановлення ухвали знову ж таки про задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2

Таким чином апеляція прокурора містить суттєві протиріччя

По суті ж прокурор в апеляції оскаржує саме розмір застави.

Однак, відповідно до ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом, а не прокурором, і межі розміру застави чітко регламентовані ч.5 ст.182 КПК України.

Більш того, ч.3 ст.183 КПК України чітко регламентує, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість застосування до ОСОБА_2 ч.3 ст.183 КПК України та п.2 ч.5 ст.182 КПК України слідчим суддею.

Як вказано в ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За таких обставин, обрання слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів ОСОБА_2 проведено без порушень ч.1 ст.197 КПК України.

Щодо доводів апеляції захисника слід зазначити, що ст. 198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.

Всі ж інші питання, в тому числі винності чи не винності ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів і вірності кваліфікації скоєного, вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

За таких обставин, ухвала слідчого судді є обґрунтованою, належним чином мотивованою, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляції після закінчення досудового розслідування колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2015 року щодо обрання у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -