Ухвала суду № 44541088, 12.02.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 623/211/15-к Головуючий 1 інстанції: Винниченка П.П.

Провадження № 11сс/790/198/15 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Чопенко Я.В.,

суддів - Виноградової О.П., Яковлевої В.С.

секретаря - Серпухової О.В.,

за участю прокурора - Орлова І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 січня 2015 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, -

В С Т А Н О В И Л А :

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1, 13 січня 2015 року, близько о 20.00 год., за попередньою змовою і спільно з ОСОБА_2, знаходячись в автомобілі «Оpel Vectpa», під керуванням ОСОБА_3, який стояв в гаражному кооперативі «Рубін», по вул. Спортивній в м. Ізюмі Харківської області, накинув на шию останнього білизняну мотузку та почав душити його, в той час як ОСОБА_2 наніс декілька ударів ножем в ділянку живота та шиї потерпілого, після чого заволодів грошовими коштами НБУ в сумі 1 500 гривень, мобільним телефоном «Asus», чорною шкіряною сумкою, шкіряним гаманцем з чіп-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», печаткою із золота 583 проби та браслетом із золота 583 проби.

14 січня 2015 року ОСОБА_1. було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

16 січня 2015 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Ізюмського ВМ ГУМВС України в Харківській області, яке погоджене прокурором Ізюмської міжрайонної прокуратури Харківської області, в рамках кримінального провадження № 12015220320000048, про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

16 січня 2015 року клопотання слідчого було задоволено та застосовано у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 60 900 гривень. У разі внесення застави, покладено обов'язки на підозрюваного, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Задовольняючи клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_1. міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, слідчим суддею враховані вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким, існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, наявність достатніх підстав вважати, що існує загроза що підозрюваний може вчинити інший злочин та продовжити злочинну діяльність, може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого, свідків, а тому вважав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим. Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив суму застави, достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 50 мінімальних заробітних плат.

На дане рішення підозрюваний ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді змынити, обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або підписку про невиїзд. Посилається на те, що слідчий суддя безпідставно задовольнив клопотання не врахував визнання ним вини, наявності малолітньої дитини, матері-інваліда та постійного місця роботи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачається; перевіривши судові матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст.ст.177,178 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою запобігти спробам переховування від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Крім того, враховуються вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання; данні, які характеризують особу, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди.

При розгляді клопотання слідчий суддя, згідно з вимогами ст.ст.177,178, 182,183 КПК України, в повному обсязі врахував, передбачені законом обставини та обґрунтовано дійшов до висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_1. міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею враховано вагомість доказів про вчинення кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1. в разі визнання його винним у скоєні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 S 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Матеріали кримінального провадження, на які посилався слідчий у клопотанні, свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1. кримінального правопорушення, що визнано особисто ним.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про застосування застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України з урахуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України, його майновий стан.

За таких обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу або зменшення суми застави до підозрюваного, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачається.

Крім того, слід звернути увагу апелянта на те, що при викладенні апеляційних вимог необхідно враховувати які процесуальні рішення має право винести апеляційний суд у відповідності до ч.3 ст.407 КПК України.

Вважаючи наведене, керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 січня 2015 року щодо застосування у відношенні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді -