Рішення № 44533982, 26.05.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1160/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : Мазуренко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоГончар Н. І.суддівКорнієнко Н. В. , Ювшина В. І. при секретаріНаконечній М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2015 року по справі за позовом Уманського комунального підприємства «Виробничо - житлового ремонтно - експлуатаційного управління № 2» до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості по оплаті за надання житлово - комунальних послуг, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2014 року Уманське КП «ВЖ РЕУ № 2» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості по оплаті за надання житлово-комунальних послуг.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 04 грудня 2012 року позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу на стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з відповідачів.

10.12.2012 року заяву позивача було задоволено та видано судовий наказ про стягнення боргу з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

20.06.2014 року ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області заяву про скасування судового наказу ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 було задоволено та скасовано судовий наказ виданий Уманським міськрайонним судом Черкаської області від 10.12.2012 року.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідачі зареєстровані в АДРЕСА_1, який належить Уманській міській раді і перебуває у державному житловому фонді. Особовий рахунок № 22659 для оплати за квартирну плату зареєстрований на ім'я ОСОБА_6, а всі вищевказані особи є споживачами, які одержують житлово-комунальні послуги, яким позивач, як виконавець послуг, надав та надає їх у повному обсязі.

Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між сторонами не був укладений.

Позивачем додано розрахунок заборгованості за надані послуги з утримання квартири та зазначений перелік послуг, які було надано відповідачам по справі та зазначено їх вартість.

Зазначає, що відповідачам по справі за їх адресою проживання рекомендованим листом двічі було направлено два примірника договору з додатками до нього із пропозицією розглянути та підписати договори про надання житлово-комунальних послуг, однак один із листів повернувся до РЕУ-2 з відміткою у зв'язку із закінченням терміну зберігання, а інший не повернувся, тому позивач вважає, що зазначений лист отриманий.

Однак, відповідачами договір не підписаний, а його примірник не наданий до РЕУ-№2. Станом на 08.12.2014 року заборгованість відповідачів за надані їм позивачем послуги за період із 01 квітня 2011 року до 01 грудня 2014 року складає - 3773,27 грн.

Просив суд стягнути з відповідачів на користь Уманського КП «Виробничо-житлового ремонтно - експлуатаційного управління № 2» борг в сумі 3773,27 грн. солідарно.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2015 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено частково.

Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 проживаючих за адресою: АДРЕСА_1, на користь Уманського КП «Виробничо-житлового ремонтно - експлуатаційного управління № 2» кошти в сумі 3118,68 грн.

Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь Уманського КП «Виробничо-житлового ремонтно - експлуатаційного управління № 2» витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 гривень.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18.02.2015 року заява ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що суд першої інстанції при ухваленні заочного рішення порушив норми матеріального та процесуального права, просить його скасувати та направити матеріали цивільної справи для розгляду до суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст.. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема такі питання: 1/ чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2/ чи є інші фактичні дані /пропущення строку позовної давності тощо/, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3/ які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4/ яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5/ чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6/ як розподілити між сторонами судові витрати.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам в повній мірі не відповідає.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що відповідачі по справі є зареєстрованими в АДРЕСА_1 і дана обставина підтверджується довідкою виданою КП «ВЖ РЕУ № 2».

Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 згідно рішення виконавчого комітету Уманської міської ради від 27.07.2006 року за № 369 /а.с. 44/ є Уманське КП «ВЖ РЕУ № 2».

Відповідно до ч. 1 ст.. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на : комунальні послуги / централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо/; послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій /прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо/; послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків /балансоутримання, укладання договорів та виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо/; послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд /заміна і підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо/.

П.5 ч. 3 ст. 20 вказаного Закону передбачає, що споживач зобов»язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що договір про надання послуг з утримання АДРЕСА_1 відповідачами з КП «ВЖ РЕУ № 2» не укладався.

Відповідно Додатку 3.2 до рішення 35 сесії У скликання Уманської міської ради від 25.09.2008 року «Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій комунальної власності для населення та підприємств, установ і організацій» для КП «ВЖ РЕУ № 2» по будинку АДРЕСА_1 за основним мінімальним переліком робіт та послуг були встановлені тарифи вартості за 1 кв. м.

Відповідно до надано розрахунку заборгованість по АДРЕСА_1 за надані послуги з утримання квартири за період з 01.04.2011 року по 01.12.2014 року склала 3 773 гривні 27 копійок.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду про те, що оскільки відповідачем надавались житлово-комунальні послуги у вищевказаний період, їх вартість підлягає стягненню на користь відповідача і такий висновок відповідає правовій позиції викладеній в Постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 року у справі № 6-110 цс 12, на яку також посилається і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Колегія суддів також вважає правильним висновок суду про те, що до стягнення підлягають суми нараховані в межах строків позовної давності, тобто за останні три роки і сума, яка підлягає до стягнення складає 3118 гривень 68 копійок.

Однак із матеріалів справи вбачається, що АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Ст.. 322 ЦК України передбачає, що власник зобов»язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що ОСОБА_8 не є співвласником квартири АДРЕСА_1 рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову КП «ВЖ РЕУ № 2» в позові до ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та судових витрат.

Ст.. 541 ЦК України передбачає, що солідарний обов»язок або солідарна вимога виникають у випадку встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов»язання.

Колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції дану обставину не врахував та прийшов до помилкового висновку про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та судових витрат, а тому в цій частині рішення суду необхідно змінити.

Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження апелянта про відсутність будь-яких зобов»язань у відповідачів перед КП «ВЖ РЕУ № 2», оскільки ніяких договірних стосунків між ними не має, і фактично ніяких послуг останній по утриманню будинку не надає, оскільки такі твердження суперечать вимогам закону та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що саме КП «ВЖ РЕУ № 2» надає послуги з утримання квартири АДРЕСА_1. Доказів які б спростовували надані позивачем докази про надання послуг, відповідачі суду не надали.

Колегія суддів також не може прийняти до уваги твердження апелянта про те, що в АДРЕСА_1 протягом тривалого часу не проживають ОСОБА_10 та ОСОБА_9 і фактично послуги їм не надаються, оскільки дані про їх фактичне місце проживання в матеріалах справи відсутні, а із наданої позивачем довідки вбачається, що вони зареєстровані саме в АДРЕСА_1 а нарахування вартості наданих послуг розраховується виходячи із розмірів загальної площі квартири.

Колегія суддів також не може прийняти до уваги твердження апелянта про безпідставне нарахування оплати за прибирання прибудинкової території в сумі 847 гривень 77 копійок, оскільки із пояснень представника позивача вбачається, що нарахування оплати за вказані послуги проводиться за виключенням території яка перебуває в оренді та власності інших осіб. Дані, які б спростовували вказану інформацію апелянтом в матеріали справи не надавались.

Згідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції необхідно змінити, скасувавши його в частині стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг та судових витрат з ОСОБА_8 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та змінивши його в частині солідарного стягнення заборгованості та судових витрат з ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 із стягнення з останніх заборгованості за житлово-комунальні послуги та судових витрат у рівних частках з кожного, тобто відповідно по 1039 гривень 56 копійок заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг та судових витрат на користь Уманського КП «ВЖ РЕУ № 2» та на користь держави в загальній сумі по 81 гривні 20 копійок з кожного.

Керуючись ст..ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20 січня 2015 року по справі за позовом Уманського комунального підприємства «Виробничо - житлового ремонтно - експлуатаційного управління № 2» до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості по оплаті за надання житлово-комунальних послуг змінити.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь Уманського комунального підприємства «Виробничо - житлового ремонтно - експлуатаційного управління № 2» коштів в сумі 3118, 68 копійок та судових витрат в сумі 243 гривні 60 копійок, солідарно - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким Уманському комунальному підприємству «Виробничо - житлового ремонтно - експлуатаційного управління № 2» в позові до ОСОБА_8 по стягнення заборгованості по оплаті за надання житлово-комунальних послуг та судових витрат - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості та судових витрат з ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в солідарному порядку змінити.

Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на користь Уманського комунального підприємства «Виробничо - житлового ремонтно - експлуатаційного управління № 2» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в сумі по 1039 гривень 56 копійок з кожного та судові витрати на користь Уманського комунального підприємства «Виробничо - житлового ремонтно - експлуатаційного управління № 2» в сумі по 45 гривень 43 копійки з кожного та судові витрати на користь держави в сумі по 35 гривень 77 копійок з кожного.

Рішення колегії набирає законної сили одразу після його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :