Ухвала суду № 44505813, 28.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року м. Київ К/800/48226/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді – Васильченко Н.В.,

суддів: Шведа Е.Ю., Леонтович К.Г.

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Львівхім" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі № 813/2418/13-а за позовом публічного акціонерного товариства "Львівхім" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправним та нечинним припису в частині, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ПАТ «Львівхім» звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та нечинним п. 51 «Припису про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту» від 03.10.2012 р. щодо зобов'язання ПАТ «Львівхім» встановити систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, її експлуатацію та обслуговування відповідно до вимог нормативних документів та технічного стану.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2013-2017 роках в залежності від конкретних, затверджених у встановленому порядку, відповідних територіальних планів та фінансової спроможності ПАТ «Львівхім» має створити відповідну систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, тому вимога щодо її створення у 2012 році є протиправною.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року, залишеною без змін, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ПАТ «Львівхім» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким позов задоволити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 08.06.2000, № 1809-III інформування та оповіщення у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру є основним принципом та головним і невід'ємним елементом усієї системи заходів такого захисту.

Згідно ст. 25 зазначеного Закону підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: планують і здійснюють необхідні заходи для захисту своїх працівників, об'єктів господарювання та довкілля від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; розробляють плани локалізації і ліквідації аварій (катастроф) з подальшим погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; підтримують у готовності до застосування сили і засоби із запобігання виникненню та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Стаття 8 Закону України «Про Цивільну оборону України» від 03.02.1993 р. № 2974-ХІІ, чинного на момент винесення припису передбачала, що радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами. Згідно п. 3 Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.05.2006 року № 288 локальна система виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій - спеціальні інженерно-технічні засоби, якими обладнуються території, будівлі, споруди, приміщення та устаткування потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а також можуть завдати матеріальних збитків унаслідок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру на них.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 3 вересня 2012 року проведено планову перевірку приміщень на території ПАТ «Львівхім» за адресою: 80362, Львівська обл., Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 73, за наслідками якої інспекторами Жовківського РВ ГУ Держтехногенбезпеки у Львівській області складено припис від 03.10.2012 р. про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту. У п. 51 зазначеного припису запропоновано позивачу до 28.10.2012 р. встановити систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення відповідно до ст. 8 підпункту 3.1.1, пункту 4.4 Закону України № 2974, ПТБ Правил улаштування СРВНС.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що припис Жовківського районного відділу Головного управління Держтехногенбезпеки у Львівській області щодо встановлення на ПАТ «Львівхім» системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення ґрунтується на вимогах закону. При цьому позивачем з 2008 року не забезпечено виконання вимог законодавства, приписів Жовківського РВ ГУ Держтехногенбезпеки у Львівській області та не встановлено систему виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ураження.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з того, що обов’язок встановлення системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій ПАТ «Львівхім» передбачено приписами Жовківського РВ ГУ Держтехногенбезпеки у Львівській області до виконання з 2008 року, а припис від 03.10.2012 р. про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту складено на підставі та у відповідності до вимог чинної на той час ст. статті 8 Закону України «Про Цивільну оборону України».

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Львівхім" по справі №813/2418/13-а відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 – 239-1 КАС України.

Судді: