Постанова № 44488786, 27.05.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року м.Житомир справа № 806/1735/15

час прийняття: 16 год. 00 хв. категорія 10.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Длугаш О.В.,

за участю: представника позивача Поліщук Н.В.,

представника відповідача, ОСОБА_2, - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області до ОСОБА_2 про стягнення 3086,40 грн,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 неправомірно отримані кошти за період з 01.05.2014 по 31.08.2014 в сумі 3086 грн 40 коп. на користь Державного бюджету України в особі Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської райдержадміністрації Житомирської області. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що рішеннями Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області від 26.10.2010, 28.03.2011, 13.10.2011, 29.03.2012, 25.09.2012, 05.04.2013, 23.10.2013, 24.04.2014 ОСОБА_2 на дітей ОСОБА_6 і ОСОБА_5 призначено тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів. У період з 01.09.2010 по 31.08.2014 ОСОБА_2 виплачено тимчасової допомоги у загальній сумі 32599 грн. 25 вересня 2014 року відповідач звернулась до Управління для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Для призначення допомоги подала відповідні документи та довідку відділу державної виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 16.09.2014 № 15-623. Із цієї довідки відділу ДВС позивачем встановлено, що ОСОБА_2 отримувала від ОСОБА_4 аліменти на дітей у квітні 2014 року та з червня по серпень 2014 року. Отже, відповідно до п. 10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 189, виплата тимчасової допомоги повинна була бути припинена з травня 2014 року. Проте у десятиденний строк ОСОБА_2 орган праці та соціального захисту населення про отримання аліментів не повідомила, відтак з травня по серпень 2014 року безпідставно отримала тимчасову допомогу в розмірі 3086,40 грн. 22 жовтня 2014 року позивачем прийнято рішення № 402 про виявлення переполученої допомоги. Відповідачка у своїй заяві від 25.09.2014 зобов'язувалася повернути допомогу в розмірі 3086,40 грн, однак на час звернення до суду незаконно отримані кошти тимчасової допомоги в сумі 3086,40 грн нею не повернуто. У зв'язку з цим позивач просив стягнути з ОСОБА_2 3086 грн 40 коп. у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючи на мотиви адміністративного позову.

Представник відповідача, ОСОБА_2, у засідання позовні вимоги щодо стягнення з останньої коштів у розмірі 3086,40 грн не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, на підставі доводів наведених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, рішеннями Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про призначення допомоги сім'ям з дітьми від 26 жовтня 2010 року, 28 березня та 13 жовтня 2011 року, 29 березня і 25 вересня 2012 року, 05 квітня та 23 жовтня 2013 року, 24 квітня 2014 року на підставі заяв ОСОБА_2 про призначення усіх видів соціальної допомоги дітям: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 призначено тимчасову державну допомогу у зв'язку з ухиленням їх батька від сплати аліментів.

Беззаперечно з'ясовано, що відповідач отримала вказану допомогу за період з вересня 2010 року до серпня 2014 року в загальній сумі 32599,20 грн. З вересня 2014 року виплата такої допомоги припинена.

У свою чергу, довідки Відділу Державної Виконавчої служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 16.09.2014 № 15-623 та від 06.04.2015 № 20 свідчать, що ОСОБА_4 у квітні, червні, липні, серпні 2014 року були сплачені аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які отримані ОСОБА_2.

У відповідності до абз. 1 п. 10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 189 (далі - Порядок), який визначає механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме (далі - тимчасова допомога), виплата тимчасової допомоги припиняється у разі добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти.

Згідно зі абз. 3 п. 10 цього Порядку, виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

В силу приписів абз. 2 п. 10 Порядку про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення.

Зважаючи на викладене, виплата тимчасової допомоги дітям, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повинна була бути припинена з травня 2014 року. При цьому обставини сплати аліментів ОСОБА_4 у квітні 2014 року повинна була повідомити відповідач.

ОСОБА_2 свого обов'язку не виконала у зв'язку з чим Управлінням праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області зайво виплачено тимчасової допомоги за травень - серпень 2014 року в розмірі 3086,40 грн.

Звертаючи до суду з позовом про стягнення цих коштів позивач посилається на заяву відповідача, в якій вона зобов'язувалася повернути ці кошти у добровільному порядку та на Порядок.

Однак, із системного аналізу положень Порядку випливає, що ані повернення отримувачем, ані стягнення з нього одержаних сум тимчасової допомоги у разі припинення її виплати цим Порядком взагалі не передбачено.

Такої ж думку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12 лютого 2015 року (справа №К/800/59613/14).

Між тим, пунктом 12 Порядку визначено, що якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.

Сума наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку (ч. 10 ст. 181 Сімейного кодексу України).

Отже, суми наданої дітям тимчасової державної допомоги підлягають стягненню виключно у судовому порядку з платника аліментів.

Згідно зі частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Представником позивача під час судового розгляду даної справи обставин, які б передбачали можливість стягнення з позивача одержаних сум тимчасової допомоги дітям доведено не було.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 отриманої тимчасової допомоги за травень - серпень 2014 року в сумі 3086,40 грн і відсутності підстав для їх задоволення.

Відтак у задоволенні позов Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області необхідно відмовити.

Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 02 червня 2015 р.