Ухвала суду № 44486893, 02.06.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 127/2276/15-ц Провадження № 22-ц/772/1741/2015Головуючий в суді першої інстанції Бойко В. М.Категорія 50Доповідач Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

02 червня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Міхасішина І.В., Голоти Л.О.,

при секретарі Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановила:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 квітня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено. Постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 (п'ятсот) гривень, та на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 500(п'ятсот) гривень, щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.02.2015 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішення в частині стягнення платежу за один місяць суд допустив до негайного виконання. Вирішено питання про стягнення з відповідача судового збору в доход держави в сумі 243,60 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення суду змінити в частині розміру стягуваних аліментів, визначивши їх суму 700 грн. на обох дітей.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскільки він ніде не працює, не має можливості сплачувати аліменти на утримання двох дітей в сумі 1000 грн. на місяць.

В судовому засіданні апелянт - відповідач ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній. Позивач ОСОБА_3 проти вимог апеляційної скарги заперечує. Просить залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом першої інстанції і не заперечується сторонами, від спільного подружнього життя у сторін по справі народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких є відповідач ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.4,5).

Діти проживають із матір'ю та перебувають на її утриманні, а батько в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

Відповідно до статей 180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 184 СК України та роз'яснень викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», якщо платних аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Оцінивши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази та врахувавши обставини справи, позиції сторін та правовідносини, які виникли між ними, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач зобов'язаний та може надавати на утримання дитини щомісячно аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 500 грн. на кожну дитину, до досягнення ними повноліття і саме такий розмір аліментів не суперечитиме їх інтересам.

Твердження відповідача ОСОБА_2 про неможливість сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей у присудженому судом розмірі є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Так, відповідач молодого віку, здоровий, працездатний, не має інших дітей чи осіб, яких зобов'язаний утримувати. В суді апеляційної інстанції пояснив, що має вищу освіту, проте за спеціальністю не працював, а періодично працює офіціантом. В центрі зайнятості як такий, що шукає роботу, не зареєстрований, допомогу по безробіттю не отримує.

Водночас діти проживають з матір'ю, яка має обмежені можливості їх утримувати, а забезпечення потреб дітей вимагає значних витрат.

Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від 05.10.2000 року №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2015 року» встановлений в розмірі 1286 грн., починаючи з 1 січня 2015 року та 1455 грн., починаючи з 1 грудня 2015 року.

Із системного аналізу статті 180 СК України вбачається, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.

Отже позивач просила, а суд визначив розмір аліментів на утримання дітей навіть меншим за половину прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Водночас розмір аліментів, про визначення якого просить позивач, є меншим за 30% встановленого законом прожиткового мінімуму.

Згідно із стат тею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Стадник І.М.Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Міхасішин І.В. /підпис/ Голота Л.О. Стадник І.М.