Ухвала суду № 44486892, 28.05.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Копія

Справа № 127/2399/15-ц Провадження № 22-ц/772/1488/2015Головуючий в суді першої інстанції Овсюк Є. М.Категорія 27Доповідач Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від "28" травня 2015 р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: судді Медяного В.М.,

Суддів: Копаничук С.Г., Жданкіна В.В.,

При секретарі: Агеєвої Г.В.,

За участю сторін: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Злагода» про розірвання договорів та стягнення грошових коштів,

за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Злагода» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до КС «Злагода» про розірвання договорів та стягнення грошових коштів. Посилається на те, що з 2011 року між нею та КС «Злагода» було укладено 7 договорів про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок. Відповідно до квитанцій до прибуткового ордеру вона внесла грошові кошти на загальну суму 411019,79 грн. з процентною ставкою за користування внесками протягом року 28,5% річних. Строки дії договорів закінчилися 07.01.2015 р., 14.01.2015 р., 21.01.2015 р. та 31.01.2015 року. У грудні 2014 року на адресу відповідача нею було направлено листа щодо повернення суми внесків разом з сумою нарахованих за користування процентів відповідно до умов договору. Проте, відповідач не вчинив жодних дій, крім письмової відповідді-відписки.

Також в порушення інших договорів від 20.08.2014 року, 09.10.2014 р., 02.12.2014 р. термін дії яких не закінчився, відповідач не сплатив відсотки в зазначені терміни, загальна сума яких станом на 10.02.2015 року складає 3 156,74 грн., що надає їй право на розірвання зазначених договорів і вимагання повернення її вкладів по даних договорах, загальна сума, яких складає 100 000 грн. Тому вважає за необхідне накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача в межах ціни позову.

В ході розгляду справи, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2015 року за заявою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 позовну заяву ОСОБА_2 в частині позовних вимог про розірвання договору №3664 та про стягнення нарахованих та невиплачених відсотків за користування коштами на загальну суму 10340,36 грн., про стягнення суми внеску з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 7530,59 грн., 3% річних за фактичну кількість днів користування внеском від простроченої суми внеску в розмірі 1121,48 грн. з коригуванням цієї суми на дату винесення рішення суду залишено без розгляду (а.с.58).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2015 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт у межах позовних вимог в сумі 411019,75 грн. на все нерухоме майно та кошти Кредитної спілки «Злагода», ЄДРПОУ 26423413, які знаходяться на будь-яких з рахунків відкритих в банках, в тому числі, а не виключно на рахунках:

ПАТ «КБ «Хрещатик», МФО 300670, рахунок № 026509001078376;

ПАТ «Укргазпромбанк», МФО 320843, рахунок № 000026500030231;

ПАТ «Укргазпромбанк», МФО 320843, рахунок № 000026510030232;

ПАТ «Укргазпромбанк», МФО 320843, рахунок № 000026511030231;

ПАТ «Укргазпромбанк», МФО 320843, рахунок № 000026522030231;

ПАТ «Мегабанк», Харків, МФО 251629, рахунок № 026508980010002;

АТ «Златобанк», МФО 380612, рахунок № 026503300001536;

АТ «Златобанк», МФО 380612, рахунок № 026514300001536 (а.с.78-79).

В апеляційній скарзі відповідач у справі КС «Злагода» просить ухвалу суду першої інстанції від 24 березня 2015 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в забезпеченні позову. Зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с.65-67).

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_2 в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов переконання в тому, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення даного питання. Постановлена судом ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і висновки суду не спростовують.

Так, відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Так, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Забезпечення позову є процесуальною дією суду, право на вчинення якої надано суду статтями 151 - 152 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту.

Частиною 2 ст.152 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Однак, згідно з ч.3 цієї ж статті види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо необхідності в даному випадку забезпечення вказаного позову, шляхом накладення арешту в межах позовних вимог, оскільки такий спосіб забезпечення позову передбачений законом, є співмірним заявленим позовним вимогам і його невжиття дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що на час розгляду даної апеляційної скарги рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.05.2015 року у вказаній цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки «Злагода» про розірвання договорів та стягнення грошових коштів ухвалено рішення про задоволення позовних вимог .

Крім того, слід зазначити, що відповідно до частин 1, 3 статті 154 ЦПК України суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. Також заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам щодо її законності та обґрунтованості, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Злагода» відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: підпис. В.М. Медяний

Судді:підписи. С.Г. Копаничук

В.В. Жданкін

Згідно з оригіналом.

Суддя: В.М. Медяний