Рішення № 44471164, 26.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/4071/14-ц Головуючий у І інстанції Зінченко О.М.Провадження № 22-ц/780/797/15 Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Л. І.Категорія 47 26.05.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2015 рокуколегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Антоненко В.І., Гуля В.В.,

При секретарі: Франюк Т.В.,

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -

встановила:

У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про зміну розміру аліментів, та уточнивши позовні вимоги, зазначав, що згідно рішення Обухівського районного суду він сплачує відповідачці з 12.02.2014 року аліменти у розмірі 1250 грн., оскільки на час подачі заяви до суду він офіційно працював на ТОВ «Золотий мандарин», але в даний час він звільнився з роботи та не має заробітку. Крім того в нього на утриманні, перебуває дружина та син - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином змінився його матеріальний стан, тому він просить змінити розмір стягнутих аліментів, зменшивши його до 400 грн.

Відповідачка подала до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача неустойки за прострочення сплати аліментів, яку в подальшому в судовому засіданні уточнила, та вказала, що згідно рішення Обухівського районного суду з позивача стягуються аліменти на утримання їх спільної дитини, які останній не сплачує, тому виникла заборгованість по сплаті аліментів, обґрунтовуючи вказаними в зустрічній позовній заяві доводами відповідачка просила стягнути з позивача за первинним позовом неустойку (пеню) за несплату аліментів у розмірі 47931 грн.07 коп.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2014 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3. про зміну розміру аліментів відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_3. до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, зустрічні позовні вимоги задовольнити частково - стягнути з нього на користь відповідачки неустойку (пеню) у розмірі 5 103 грн.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що визнається сторонами та не потребує доказуванню в судовому засіданні.

Згідно рішення суду від 21.11.2007 року з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3. на утримання сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 350 грн. щомісячно, в подальшому відповідно до рішення Обухівського районного суду від 12.03.2014 року розмір аліментів було збільшено до 1250 грн.

Згідно виконавчого листа № 2-1247/07 виданого Обухівським районним судом від 21.11.2007 року відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивачки ОСОБА_3. на утримання сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження у розмірі 350 грн. щомісячно починаючи з 10.10.2007 року до повноліття дитини.

Згідно виконавчого листа № 2-471/14 виданого Обухівським районним судом від 12.03.2014 року відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивачки ОСОБА_3. на утримання сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження у розмірі 1250 грн. щомісячно починаючи з 12.02.2014 року до повноліття дитини.

Виконавчі листи перебувають на примусовому виконанні у ВДВС Обухівського міськрайонного управління юстиції, боржник аліменти не сплачував, заборгованість станом на 01.11.2014 року, становить 15708 грн. 92 коп., що підтверджується довідкою-розрахунком ВДВС.

Суд І інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, керувався положеннями ст. ст. 192 ч. 1, 182 ч.1 п.2 СК України та ст. ст. 10,11,60 ЦПК України, та виходив з того, що будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про необхідність зміни розміру аліментів, які позивач сплачував нерегулярно, суду останнім надано не було.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду І інстанції з наступних підстав.

Зі змісту уточненої позовної заяви вбачається, що позивач не працює, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 60).

27 червня 2008 року позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_4., від шлюбу в них ІНФОРМАЦІЯ_5 року народився син ОСОБА_9 (а.с. 59), який перебуває на утриманні позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно п. 17 постанови ПВС України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік», прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1218 грн.

Згідно ст. 7 вищевказаного закону прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить 1 286 грн.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Враховуючи вищевказане, та положення ст. 141, 184, СК України, колегія вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнути з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання дитини у розмірі 643 грн. щомісячно, починаючи з 13 серпня 2014 року і до досягнення повноліття.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, на підставі ст. 196 ч. 1 СК України, суд виходив з наявної заборгованості по сплаті аліментів та розрахунку неустойки (пені) по аліментам за період з 01.06.2012 по 01.11.2014 роки.

З такими висновками суду І інстанції колегія не погоджується.

Зокрема, в порушення вимог ст. ст. 212-213 ЦПК України суд першої інстанції, стягнувши з позивача на користь відповідачки неустойку (пеню) за несплату аліментів у розмірі 47 931 грн. 07 коп., виходив з розрахунку такої пені, наданим відповідачкою, при цьому не перевіривши достовірність такого розрахунку.

ВСУ у справі № 6-149цс14 зробив правовий висновок про те, що, оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Таким чином, розмір пені за прострочення сплати аліментів слід розраховувати наступним чином: сума заборгованості х 0.01 процент пені х на кількість днів прострочення.

Так, розрахувавши пеню за несплату аліментів за кожен період (місяць) окремо, колегія суддів дійшла висновку, що розмір пені в даному випадку становить 5 103 грн.

Колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права та процесуального, а тому згідно з ст. 309 ч. 1 ЦПК України колегія скасовує рішення суду першої інстанції, та ухвалює нове про часткове задоволення позовних та зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст. 309, 316 ЦПК України колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 09 грудня 2014 рокускасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Синиця Богуславського району Київської області на користь ОСОБА_3аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 643 гривні щомісячно починаючи з 13 серпня 2014 року і до повноліття дитини.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Синиця Богуславського району Київської області на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за несплату аліментів у розмірі 5 103 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 121 грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: