| Справа № 22-а-890/09 Колегія суддів Харківського апеляційного
адміністративного суду у складі Головуючого судді - Мельнікової Л.В. Суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М. за участю секретаря судового
засідання -Холодній Д.С. розглянувши у
відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі
м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16
вересня 2008 року по справі № 2а-6372/08 за
позовом ТОВ «Аттіка» до ДПІ у Ленінському районі м.
Харкова про визнання нечинним рішення,- встановила : Постановою
Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2008 року по справі № 2а-6372/08 за позовом ТОВ
«Аттіка»до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про визнання нечинним рішення,
позов задоволено. Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у
Ленінському районі м. Харкова № 0000252330/0 від 26.02.2008р.Стягнути з
державного бюджету на користь ТОВ «Аттіка»спла чений судовий збір в розмірі 3,4
0 грн. ДПІ у Ленінському
районі м. Харкова, не погодившись з постановою суду першої інстанції , подало
апеляційну скаргу , вважає висновки суду зробленими при неповному дослідженні
обставин справи та з порушенням норм матеріального права, а саме Закону України
від 03.04.97р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" та
процесуального права, а саме п.3 ст.163 КАС України, та просить суд апеляційної
інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від
16.09.08р. , ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову
повністю. ТОВ «Аттіка»не
погоджується з доводами викладеними у апеляційній скарзі, вважає , що вони не
відповідають вимогам діючого законодавства і фактичним обставинам справи та
просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а
постанову суду без змін. Представник
позивача в судовому засіданні підтримав свої заперечення проти задоволення
вимог апеляційної скарги. Представник
відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав вимоги та
обґрунтування апеляційної скарги та наполягав на їх задоволенні. Представник
прокуратури у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському
районі м. Харкова. Заслухавши
доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступного. Судом першої
інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 03
березня 2008 року підприємством позивача поштою було отримано податкове
повідомлення - рішення № 0000252330/0 від 26 лютого 2008 року прийняте
Начальником ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на підставі акту перевірки №
00319/2330/30986759 від 13 лютого 2008 року, згідно з яким підприємству
нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1 882
640 гривень та застосовано фінансові санкції в розмірі 941320 грн. в наслідок порушення з боку підприємства
абз. 2 п. 4.7 Справа № 22-а-890/09 Доповідач 2
інстанції: суддя Подобайло З.Г. ст .4 Закону
України «Про ПДВ». В акті
перевірки зазначено (арк. 47 ), що ТОВ «Аттіка»занизило податкові зобов'язання
по податку на додану вартість за: липень 2006 року на 839 167 гривень; вересень
2006 року на 280 000 гривень; грудень 2006 року на 443 473 гривні; лютий 2007
року на 320 000 гривень. Підставами для
встановлення з боку ТОВ «Аттіка»порушень відповідачем було зазначено те, що
станом на 01 липня 2006 року ТОВ «Аттіка»мало кредиторську заборгова ність у
сумі 12 795 838.73 гривні перед ТОВ фірма «Тетра», яка виникла за підставі
укладеного сторонами договору комісії. У свою чергу ТОВ Аттіка»уклала договори
переводу боргу від 03.07.06 на суму 1 435 000 гривень, від 10.07.2006 року на
суму 1 800 000 гривень, від 17.07.2006 року на суму 1 800 000 гри вень, від 24
липня 2006 року на суму 1 680 000 гривень, від 31 липня 2006 року на суму 1 920
000 гривень, від 07.08.2006 року на суму 1 500 000 гривень, від 14.08.2006 року
на суму 1 160 838.73 гривень між ТОВ фірма «Тетра»(кредитор) , та ПП «Тетра -
2005»(новий боржник). Також в акті
перевірки вказано, що ТОВ фірма «Тетра»на дало ТОВ «Аттіка»податкові накладні:
№03072 від 03.07.2006 року на суму 1 435 000грн., № 03172 від 10.07.2006 року
на суму 1 800 000 гривень; № 0337 7 від 17.07.2006 року на суму 1 8 00 000
гривень: № 2407 від 24.07.2006 року на суму 1 680 000 гривень; № 03107 від
31.07.2006 року на суму 1920 000 гривень; № 0708 від 07.08.2006р. на суму 1 500
000 гривень; № 1408 від 14.08.2006 року на суму 1 160 838,73 грн. ТОВ «Аттіка»,
відповідно до вимог укладеного договору пе реводу боргу,компенсувало ПП «Тетра
- 2005»витрати пов'язані з прийняттям останнім на себе зобов'язань по цьому
договору та пе рераховувало грошові кошти. Відповідачем
зроблено висновок про те, що оскільки абз. 2 п. 4.7. статті 4 Закону України
«Про податок на додану вартість»не передбачено заміну боржника у зобов'язанні
щодо здійснення перерахування коштів або поставки інших видів компенсації
вартості товарів на адресу комітента за договором комісії то цього підприємства
не мали права робити. Також в акті
перевірки зазначено, що дати виписки податко вих накладних, наданих ТОВ фірма
«Тетра»- це дати складанні договорів переводу боргу на відповідні суми. На
підставі вище вказаних доводів зроблено висновок про порушення з доку підпри
ємства абз. 2 п7 4.7. статті 4 Закону України «Про податок на до дану
вартість», внаслідок чого проведено донарахування податко вих зобов'язань по
податку на додану вартість за липень 2006 ро ку на 839 167 гривень, за вересень
2006 року на 280 000 гривень, за грудень 2006 року на 443 473 гривні, за лютий
2007 року на 320 000 гривень. Не погодившись
з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням,
позивач 12 бе резня 2008 року звернувся до ДПІ У Ленінському районі м. Харко ва
зі скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване податкове по відомлення -
рішення, на що йому було відмовлено. Колегія суддів
погоджується з думкою суду першої інстанції, що відповідно до ст. , ст. 3,6,
520 Цивільного кодексу України, якими встановлено вільний вибір суб'єктами
господарсь ких відносин видів господарських відносин, ТОВ «Аттіка»уклало
договори переводу боргу між ТОВ фірма «Тетра», ТОВ «Аттіка»та ПП «Тетра-2005».
Згідно умов договорів первісний боржник пере дав, а Новий боржник прийняв на
себе зобов'язання Первісного боржника та став боржником по зобов'язанням що
виникли на під ставі договору комісії № ЗО - КС від 30.11.2004 року. Жодних
законодавчих заборон щодо можливості укладання відповідних договорів не
передбачено. Також Цивільним кодексом України статтею 520 прямо передбачена
можливість заміни боржника у зобов'язанні, при умови згоди на це кредитора,
ніяких інших обмежень що до укладання відповідних угод законодавство не пе
редбачає. Крім цього преамбула Закону України «Про податок на додану
вартість»вказує, що цей закон визначає платників податку на додану вартість,
об'єкти, базу та ставки оподаткування, пере лік неоподатковуваних та звільнених
від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних
операцій, по няття податкової накладної, порядок обліку, звітування та вне
сення податку до бюджету. Таким чином
законодавцем чітко передбачено коло правових відносин які регулює зазначений
Закон. Відносини на підставі яких виникають або припиняються господарські та
цивільно-правові відносини цей закон не регулює. Отже твердження
посадових осіб ДПІ що абз. 2 п. 4.7. стат ті 4 Закону України «Про податок на
додану вартість», не перед бачено можливість заміни сторони в зобов'язанні по
договору ко місії не відповідають вимогам закону. Крім того абз. 2 п. 4.7.
статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»взагалі не регулює
правові відноси між суб'єктами господарювання що до виникнення або зміни
цивільно-правових відносин. Абзац другий регулює питання обліку податкового
кредиту та податкових зо бов'язань між суб'єктами господарювання під час
здійснення гос подарських операцій на підставі договорів комісії. Щодо
безпідставного, на думку відповідача, завищення пода ткового кредиту з податку
на додану вартість, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до вимог
договору переводу боргу, ТОВ «Аттіка»перерахувала грошові кошти на адресу ПП
«Тетра - 2005»на суму 11295 838.73 гривень. Документи які підтверджують таку
операцію перелічені у акті перевірки, але ці гроші перераховувались не на
підставі договору переводу боргу де ТОВ фірма «Тетра»(кредитор), ТОВ
«Аттіка»(первинний боржник), ПП «Тетра - 2005»(новий боржник) по договору
комісії № 30-11/КС від 30 листопада 2004 року, а на підставі договору
переведення боргу де ТОВ «Аттіка»(первинний боржник в наслідок отримання цього
боргу від ТОВ «Нікта») перед ТОВ фірма «Тетра»(кредитор) передало свій
отриманий борг ПП «Тетра - 2005»( новий боржник) (договори переводу боргу б/н
від 30.06.2006; 14.08.06; 07.08.06; 31.07.06; 24.07.06; 17 07 06- 10 07 06;
03.07.06,). Тобто ТОВ «Аттіка»була боржником ТОВ фірма «Тетра»не на підставі
договору комісії від № 30-11/КС від 30 листопада 2004 року між ТОВ «Аттіка»та
ТОВ фірма «Тетра», а на підставі боргу який вона отримала від ТОВ «Нікта»на
підставі договорів комісії між ТОВ «Нікта»та ТОВ фірма «Тетра»№ 30-11. КС від
30 листопада 2004 року. Тобто,
співробітниками ДПІ було не правильно визначено під стави виникнення
господарських зобов'язань з огляду на наступне: Між ТОВ «Тетра» (комітент) та ТОВ «Аттіка» (комісіонер) було укладено договір комісії № 30-11/кс від
30 листопада 2004 року, відповідно до якого ТОВ «Аттіка»є боржником ТОВ
«Тетра»за реалізований товар на загальну суму 11 295 838.73 гривні. Тобто,
податковий кредит відсутній у зв'язку з здійсненням комісійної торгівлі. ТОВ «Тетра»є
боржником перед ПП «Тетра - 2005»відповідно до умов договору поставки №
03/01/01 від 03 січня 2006 року на загальну суму 11 295 838,73 грн. Між ТОВ
«Аттіка»та ТОВ «Тетра»укладено договір переводу боргу відповідно до якого ТОВ
«Аттіка»приймає на себе зобов'язання ТОВ «Тетра»перед ПП «Тетра - 2005»за
договором поставки. В наслідок
проведених господарських операцій між ТОВ «Аттіка»та ТОВ «Тетра»утворилась обоюдна заборгованість яка була закрита шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог. Внаслідок
заліку зустрічних вимог у ТОВ «Аттіка»виник податковий кредит відповідно до
податкових накладних отриманих від ТОВ «Тетра». Між ТОВ
«Нікта»та ТОВ «Тетра»було укладено договір комісії №30-11КС від 30 листопада
2004 року. Відповідно до умов договору ТОВ «Нікта»(комісіонер) є боржником
перед ТОВ «Тетра»(комітент) на загальну суму 11 295 838,73 гривень. Між ТОВ
«Нікта»та ТОВ «Аттіка»було укладено договір переводу боргу від 30.06.06 року.
Внаслідок чого ТОВ «Аттіка»стало боржником перед ТОВ «Тетра». ТОВ
«Аттіка»передало свій борг по договору комісії який отримала від ТОВ «Нікта»-
ПП «Тетра - 2005», при цьому ТОВ «Аттіка»зобов'язана сплатити ПП
«Тетра-2005»компенсацію за отримання останнім на себе зобов'язань перед ТОВ
«Тетра». ПП «Тетра - 2005»у свою чергу стало боржником перед ТОВ «Тетра». ТОВ
«Аттіка»розрахувалась грошовими коштами з ПП «Тетра - 2005»згідно з умовами
договору переводу боргу. Колегією суддів
встановлено , що між ТОВ «Аттіка»та ПП «Тетра - 2005»було укладено договір
переводу боргу не власного боргу, а боргу отриманого також на підставі договору
переводу боргу з ТОВ «Нікта», і грошові кошти в розмірі вказано у акті
перевірки було перераховано ТОВ «Аттіка»на користь ПП «Тетра - 2005»саме на
виконання договору переводу боргу отриманого від ТОВ «Нікта», а не переводу
власного боргу, як вказано у акті перевірки Стосовно
правильності формування спірного податкового кредиту судом першої інстанції
встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що між ТОВ фірма
«Тетра»та ТОВ «Аттіка»було укладено договори переводи боргу де ТОВ
«Аттіка»(новий боржник) отримало від ТОВ фірма «Тетра»(первинний боржник) борг
перед ПП «Тетра - 2005»(кредитор) на загальну суму 11 295 838, 73 грн. Відповідно до
вимог цього договору ТОВ фірма «Тетра»повинна була сплатити ТОВ
«Аттіка»компенсацію за прийняття останньої боргу в розмірі боргу. Таким чином ,
між сторонами ТОВ «Аттіка»та ТОВ фірма «Тетра»виникла взаємна заборгованість, а
саме - ТОВ «Аттіка»заборгувало ТОВ фірма «Тетра»по договору комісії № 30-11/КС
від ЗО листопада 2004 року 11 295 838.73 гривні, а ТОВ фірма «Тетра»заборгувало
ТОВ «Аттіка»відповідно до вимог договору переводу боргу також 11 295 838.73
гривні. З метою
закриття взаємної заборгованості, відповідно до вимог Цивільного кодексу
України, між сторонами було укладено протоколи заліку взаємних однорідних
вимог. Пунктом 4.7.
статті 4 Закону України «Про податок на дода ну вартість»встановлено, що у
випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих
у межах дого ворів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управ
ління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують та кого платника
податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за
дорученням іншої особи (далі - комі тента) без передання права власності на
такі товари, оазою опо даткування є продажна вартість цих товарів, визначена у
порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зо бов'язань
комісіонера є дата, визначена за правилами, встановле ними пунктом 7. З цього
Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата
перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів
компенсації варто сті зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових
зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації
вартості товарів від комісіонера. Заліком
зустрічних однорідних вимог між ТОВ «Аттіка», яка мала заборгованість перед ТОВ
фірма «Тетра»за договором комі сії, та ТОВ фірма «Тетра», яка мала
заборгованість перед ТОВ «Аттіка»за договором переводу боргу, ТОВ
«Аттіка»компенсувало вартість отриманих за договором комісії товарів. Колегія суддів
погоджується з висновком суду першої інстанції , що правомірно на підстави
проведеної господарської операції щодо заліку взає мних вимог ТОВ «Аттіка»і
було сформовано податковий кредит (який є предметом спору) у відповідні періоди.
Всі здійсненні господарські операції було виконано відповідно до вимог
Цивільного кодексу України. Визначення роз міру податкового кредиту та
податкових зобов'язань по податку на додану вартість ТОВ «Аттіка»проводило
відповідно до вимог Зако ну України «Про даток на додану вартість». Колегія суддів
зазначає , що фактично в даному випадку ТОВ «Аттіка», сплативши кошти
підприємству ТОВ фірма «Тетра», виконала умови договору комісії з ТОВ фірма
«Тетра». Таким чином,
колегія суддів вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки
00319/2330/30986759 від 13 лютого 2008 року щодо порушень з боку позивача абз.
2 п. 4 7 ст . 4 Закону України «Про ПДВ»є безпідставними, оскільки суперечать
приписам зазначених норм Закону України Закону України «Про податок на додану
вартість». ДПІ ,
встановлюючи наявні на її думку порушення, невірно встановила фактичні
обставини господарської діяльності підприємства позивача. Відповідно до
ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних
справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних
повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи
бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти
адміністративного позову. Таким чином, особливістю
адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається
на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали,
які свідчать про його правомірні дії. Колегія суддів
зазначає, що відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення -
рішення належним чином у суді апеляційної інстанції не довів. Враховуючи
вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції ,
що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення - рішення ДПІ
безпідставно встановила порушення підприємством абз. 2 п. 4 7 ст . 4 Закону
України «Про податок на додану вартість», що є підставою для його скасування та
задоволення позовних вимог позивача. За таких
обставин, колегія суддів дійшла висновку , що доводи апеляційної скарги є
помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції. Враховуючи
вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком
суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази
досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального
і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому
судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає
задоволенню. Керуючись ст.
ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ухвалила : Апеляційну
скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення. Постанову
Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2008 року по справі № 2а-6372/08 залишити без змін. Ухвала набирає
чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку
протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого
адміністративного суду України. Повний текст
виготовлено та підписано 27 квітня 2009р. Головуючий Мельнікова Л.В. Судді Подобайло
З.Г. Григоров А.М.
Часті запитання
Який тип судового документу № 4445705 ?
Документ № 4445705 це Ухвала суду
Яка дата ухвалення судового документу № 4445705 ?
Дата ухвалення - 22.04.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4445705 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4445705 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 4445705, Харківський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4445705, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.04.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Ухвала суду.
На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Судове рішення № 4445705 відноситься до справи № 22-а-890/09
Це рішення відноситься до справи № 22-а-890/09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
| 
