Постанова № 44446322, 26.05.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2015 р. Справа № 903/206/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Демидюк О.О. ,

суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Яцюку В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа капітал" на рішення господарського суду Волинської області від 18.03.2015 року у справі № 903/206/15 (суддя Слободян П.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" у справі № 903/1524/13 про банкрутство ТзОВ "Камертон"

до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон"

до Товарної біржі "Ресурс - Інформ"

про визнання недійсним договору № 1 про проведення відкритих торгів у формі аукціону від 03.11.2014 року

за участю представників сторін:

позивача - Кушнаренко О.О., за довіреністю

відповідача 1 - не з'явився,

відповідача 2 - не з'явився,

ТзОВ "Динеро - Капітал" - Губар В.Є, за довіреністю

В судовому засіданні від 26.05.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 18.03.2015 року в позові ТзОВ "Фінансова компанія "Ідеа Капітал" у справі № 903/1524/13 про банкрутство ТзОВ "Камертон" до ліквідатора ТзОВ "Камертон" про визнання недійсним договору № 1 про проведення відкритих торгів у формі аукціону від 03.11.2014 року, укладеного між ліквідатором ТзОВ "Камертон" та товарною біржею "Ресурс - Інформ" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач по справі звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати останнє та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки вважає останнє незаконним та прийнятим із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник ТзОВ "Динеро-Капітал" у судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги з підстав, викладених у письмовому відзиві. Вважає скаргу безпідставною, необґрунтованою та просить залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач 1 та відповідач 2 в судове засідання не з'явились, проте надіслали на адресу суду письмові відзиви, відповідно до яких останні вважають, що апеляційну скаргу подано безпідставно, мотиви її подачі необґрунтовані, а судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було дотримано вимоги як матеріального, так і процесуального права.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, наявність письмових відзивів, надісланих на адресу суду від відповідачів та враховуючи обмежені строки, встановлені ст. 102 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів.

Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 13.01.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Камертон", призначено справу до розгляду в судовому засіданні, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТзОВ "Камертон", заборонено зазначеному підприємству та власнику його майна відчужувати основні засоби та предмети застави, а також зобов'язано голову ліквідаційної комісії ТзОВ "Камертон" Королюка М.Г. повідомити органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника та знаходженням його майна про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Волинської області від 28.01.2014 року ТзОВ "Камертон" визнано банкрутом та відкрито відносно останнього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором підприємства призначено Королюка М.Г.

Ухвалою від 13.05.2014 року у справі № 903/1524/13 про банкрутство ТзОВ "Камертон" визнано вимоги ПАТ "Кредобанк" до ТзОВ "Камертон" в сумі 12543767,97 грн., які підлягають включенню окремо до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника згідно договору іпотеки № 3850 від 28.10.2010 року. Предметом зазначеного договору є приміщення палацу культури загальною площею 8184,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, 124.

Ухвалою суду першої інстанції від 22.09.2014 року замінено кредитора у справі про банкрутство ТзОВ "Камертон" ПАТ "Кредобанк" на ТзОВ "Фінансова компанія "Ідеа капітал".

Ухвалою господарського суду Волинської області від 14.10.2014 року визнано учасником провадження у справі № 903/1524/13 про банкрутство ТзОВ "Камертон" та організатором аукціону - товарну біржу "Ресурс - Інформ".

03.11.2014 року між банкрутом в особі ліквідатора Королюка М.Г. та товарною біржею "Ресурс - Інформ" укладено договір № 1 на виконання послуг щодо організації проведення аукціону з продажу майна.

25.12.2014 року ліквідатором отримано від заставного кредитора ТзОВ "ФК "Ідеа капітал" лист - згоду № 2014/12/24-1 на реалізацію заставного майна: будівлі палацу культури за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська 124, що є предметом застави, шляхом реалізації на аукціоні із початковою вартістю не меншою вимог ТзОВ "ФК "Ідеа-Капітал".

ТзОВ "ФК "Ідеа-Капітал" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом про визнання недійсним договору № 1 про проведення відкритих торгів у формі аукціону від 03.11.2014 року.

Як на підставу звернення з позовом до суду позивач послався на порушення ліквідатором вимог законодавства щодо продажу заставного майна позивача, оскільки відповідно до чинного законодавства продаж останнього здійснюється виключно за згодою заставного кредитора, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство.

Рішенням суду першої інстанції від 18.03.2015 року у задоволенні позовних вимог ТзОВ "ФК "Ідеа-Капітал" відмовлено повністю.

Апеляційний господарський суд, перевіривши дотримання судом першої інстанції вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення, дійшов висновку про те, що останнє винесене законно, із повним та всебічним дослідженням матеріалів справи, а тому доводи апеляційної скарги не можуть братись до уваги апеляційним судом з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство, в редакції чинній з 19.01.2013 року, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Майно банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 44 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги.

Основні засади продажу майна на аукціоні визначені ст. 49 Закону про банкрутство. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4-7 зазначеної статті, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

В даному випадку, організатором аукціону було визначено товарну біржу "Ресурс - Інформ".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про товарну біржу", товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Як вищезазначено, 03.11.2014 року між банкрутом в особі ліквідатора Королюка М.Г. та товарною біржею "Ресурс - Інформ" укладено договір № 1 на виконання послуг щодо організації проведення аукціону з продажу майна.

Представником (підписантом) з боку товарної біржі виступив в.о. директора Шульга І.В., повноваження якого підтверджуються доданою до відзиву на апеляційну скаргу копією наказу № 2-к від 03.02.2014 року. Зазначений факт спростовує твердження скаржника в частині вимог стосовно того, що єдиною особою, яка має право вчиняти дії від імені товарної біржі "Ресурс - Інформ" є Єлісюченко О.О.

Так, як вбачається з матеріалів справи, організатором торгів, відповідно до чинного законодавства, здійснювались заходи із продажу майна банкрута, а саме: розміщувались оголошення про проведення 16.12.2014 року аукціону, 27.01.2015 року першого повторного аукціону та 20.03.2015 року другого повторного аукціону із продажу майна боржника, у вигляді цілісного майнового комплексу із початковою вартістю у розмірі 13132504, 94 грн. Зазначена початкова вартість встановлювалась за домовленістю із замовником, у зв'язку із відповідною вимогою ТзОВ "ФК "Ідеа-Капітал", щодо об'єкту нерухомості, що є предметом застави, із заставною вартістю не меншою ніж сума вимог зазначеного кредитора.

Аукціони 16.12.2014 року та 27.01.2015 року не відбулись, у зв'язку із відсутністю бажаючих взяти у них участь.

Крім того, на дату оголошення про проведення повторного аукціону, 27.01.2015 року, який також не відбувся у зв'язку із відсутністю пропозицій, ТОВ "ФК "Ідеа Капітал" вже була надана згода на продаж заставного майна саме шляхом проведення аукціону із визначенням початкової вартості майна не менш, ніж сума вимог кредитора.

Щодо тверджень скаржника про відсутність інформації про початкову вартість майна в оскаржуваному договорі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно п. 4.1 договору, замовник зобов'язаний в тому числі брати участь у підготовці тексту інформаційного повідомлення про продаж об'єкта та визначити початкову вартість останнього. Так, додатками 1, 2 до відповідного договору, між сторонами було погоджено текст оголошення про проведення відкритих торгів у формі аукціону та погоджено початкову вартість, що у свою чергу спростовує твердження скаржника про порушення з боку замовника та організатора торгів норм Закону про банкрутство.

Крім того, заставним кредитором можуть оспорюватися дії ліквідатора, пов'язані із реалізацією укладеного договору, а саме, дії, безпосередньо пов'язані із проведенням аукціону на підставі укладеного договору, проте сам договір про проведення аукціону був укладений в межах компетенції ліквідатора ТзОВ "Камертон", визначеної, зокрема ст. 44 Закону про банкрутство.

Таким чином, обрання ліквідатором загального шляху продажу майна банкрута, ніяким чином не залежить від погодження продажу частини майна банкрута, яке є предметом забезпечення вимог окремих кредиторів, у зв'язку із чим також ніяким чином не залежить від погодження продажу частини майна банкрута із заставним кредитором, можливість або неможливість укладання між ліквідатором та організатором торгів договору про проведення аукціону.

Отже, організацію для проведення аукціону обрано в порядку передбаченому чинним законодавством, а згода забезпеченого кредитора, передбачена ст. 42 Закону про банкрутство, не пов'язана з наданням заставному кредитору права обирати порядок та умови реалізації майна, а тим більше надання згоди ліквідатору на укладення органом договору на проведення торгів.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого господарського суду України від 20.01.2015 року № Б11/009-12.

Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявні в матеріалах справи докази повністю спростовують твердження скаржника викладені ним у апеляційні скарзі.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави скасування останнього та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ідеа капітал" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 18.03.2015 року у справі № 903/206/15 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Коломис В.В.