Постанова № 44446143, 13.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа№ 925/327/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 13.05.2015 року,

розглянувши апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Лідер» на рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 року

у справі № 925/327/14 (головуючий суддя - Спаських Н.М.,

судді Дорошенко М.В., Гура І.І.)

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Лідер»

до Головного управління Держземагенства у Черкаській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача:1) Тальнівська райдержадміністрація Черкаської області

2) Коротков Юрій Григорович

3) Фермерське господарство «Зерно життя»

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання

недійсними договорів та про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.05.2014 року по справі № 925/327/14 позов приватного сільськогосподарського підприємства «Лідер» до Головного управління Держземагенства у Черкаській області, треті особи Тальнівська райдержадміністрація Черкаської області, Коротков Юрій Григорович про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів та про зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Так, визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 року про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та від 31.12.2013 року про затвердження документації із землеустрою і надання земельної ділянки в оренду; визнано недійсними укладені між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та громадянином Коротковим Ю.Г. договори оренди землі від 31.12.2013 року; зобов'язано Головне управління Держземагентсва у Черкаській області розглянути питання щодо видачі наказів про надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою на 197,3 га землі в адмінмежах Майданецької сільської ради Тальнівського району. В частині позовних вимог щодо поновлення терміном на 10 років договору оренди землі № 26 від 28.02.2014 року - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 року рішення суду першої інстанції скасовано частково. Відмовлено у позовних вимогах що були задоволені місцевим господарським судом, в частині позовних вимог щодо поновлення терміном на 10 років договору оренди землі № 26 від 28.02.2014 року - рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2014 року, рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, при новому розгляді даної справи, рішенням господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 року, провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними укладених між громадянином Коротковим Юрієм Григоровичем та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області договорів оренди землі від 31.12.2013 року на земельні ділянки за кадастровими номерами: №7124086600:02:001:0360 - 65,9000 га; №7124086600:02:001:0359 - 42,2000 га; №7124086600:02:001:0355 - 7,0723 га; №7124086600:02:001:0357 - 21,1913 га; №7124086600:02:001:0358 - 24,3531 га; №7124086600:02:001:0356 - припинено. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 02.02.2015 року, приватне сільськогосподарське підприємство «Лідер» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 року по справі № 925/327/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Лідер» на рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 року у справі № 925/327/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу, Тальнівська райдержадміністрація Черкаської області підтримала подану позивачем апеляційну скаргу у повному обсязі та просила апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Крім того, Тальнівська райдержадміністрація Черкаської області просила суд апеляційної інстанції справу розглядати за відсутності їх представника.

Головне управління Держземагенства у Черкаській області у своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу заперечило проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. При цьому, відповідач просив апеляційний господарський суд розглядати справу без участі представника Головного управління Держземагенства у Черкаській області.

У судових засіданнях 08.04.2015 року та 13.05.2015 року, представники ПСП «Лідер» надали суду свої пояснення по справі в яких підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Представник ФГ «Зерно життя» та Короткова Ю.Г. у судових засіданнях 08.04.2015 року та 13.05.2015 року також надав суду свої пояснення, щодо поданої апеляційної скарги в яких, заперечив про доводів викладених в скарзі. Представник вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 року законним та обгрунтованим. Просили апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники Головного управління Держземагенства у Черкаській області та Тальнівської райдержадміністрації Черкаської області у судові засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином про що, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення. Як зазначалося вище, відповідач та третя особа надали суду апеляційної інстанції свої відзив та заперечення на апеляційну скаргу та просили суд апеляційної інстанції розглядати справу за відсутності їх представників з урахуванням поданих пояснень.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представників сторін що з'явилися у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки Головне управління Держземагенства у Черкаській області та Тальнівська райдержадміністрація Черкаської області про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, участь представників відповідача та третьої особи у судовому засіданні 13.05.2015 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що Головне управління Держземагенства у Черкаській області та Тальнівська райдержадміністрація Черкаської області надали суду апеляційної інстанції свої письмові пояснення викладені у відзиві та запереченні на апеляційну скаргу.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, та у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду справи вже продовжувався.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга ПСП «Лідер» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 року у справі № 925/327/14 скасуванню з прийняттям нового рішення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Тальнівською райдержадміністрацією Черкаської області було укладено договір оренди землі від 17.07.2002 року №151/2, за умовами якого Тальнівська райдержадміністрація надала, а ПСП «Лідер» прийняло в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 197,3 га, в тому числі землі резервного фонду - 171,1 га, історико-культурного призначення - 26,2 га, які знаходяться за межами населеного пункту Майданецької сільської ради.

Вказаний договір був зареєстрований у Тальнівському районному відділі Черкаської філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам» (запис №040779300014 від 12.03.2007 року).

Договір оренди землі від 17.07.2002 року №151/2 було продовжено терміном до 31.12.2011 року договором оренди землі №26 від 28.02.2007 року.

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2011 року №262, 07.12.2011 року №438, 05.01.2012 року №11 та 01.02.2012 року №46 позивач звертався з листами до голови Тальнівської райдержадміністрації про продовження терміну дії договору оренди землі №26 від 28.02.2007 року.

Тальнівська райдержадміністрація Черкаської області листом від 07.03.2012 року №01-13/575 надала дозвіл ПСП «Лідер» на виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою площею 197,3 га на умовах оренди, за межами населеного пункту в адмінмежах Майданецької сільської ради Тальнівського району Черкаської області.

06.08.2012 року позивач звернувся із заявою до ТОВ «Земельно-кадастрове бюро» про виготовлення технічної документації, але отримав відмову від 15.08.2012 року за вих. №69 з підстав закінчення 31.12.2011 року терміну дії договору оренди землі №26 від 28.02.2007 року та відсутністю розпорядження про поновлення договору оренди.

06.08.2012 року Тальнівська райдержадміністрація прийняла розпорядження №331 «Про припинення права користування земельними ділянками ПСП «Лідер»».

Натомість, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року розпорядження Тальнівської райдержадміністрації №331 від 06.08.2012 року скасоване, зобов'язано Тальнівську райдержадміністрацію розглянути питання щодо поновлення договору оренди землі ПСП «Лідер». Так, вказаною постановою адміністративного суду встановлено, що Тальнівська райдержадміністрація порушила місячний термін розгляду листів-повідомлень орендаря про наміри поновити договір оренди землі, узгодження істотних умов договору та надання при необхідності своїх заперечень. Також встановлено, що орендар після закінчення терміну дії договору оренди землі продовжував користуватися земельними ділянками, проте протягом одного місяця після закінчення строку договору лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди був відсутній, а тому у цьому випадку такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у випадку, коли договір оренди визнано поновленим, укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як встановлено судом, листом від 22.10.2012 року за №452 ПСП «Лідер» просив голову Тальнівської райдержадміністрації підписати додаткову угоду №1 від 22.10.2012 року «Про поновлення договору оренди землі №26 від 28.02.2007 року».

Проте, листом №01-13/3210 від 05.11.2012 року ПСП «Лідер» було відмовлено у підписанні додаткової угоди №1 від 22.10.2012 року з підстав необхідності проведення конкурсу на набуття права оренди земельної ділянки.

На підставі Закону України від 06.09.2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», з 01.01.2013 року повноваження передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування інших осіб, перейшли до органів Держземагенства України.

21.06.2013 року за №328 (а.с.37) позивач звертався із клопотанням до Головного управління Держземагенства у Черкаські області про надання дозволу на розробку проекту відведення 197,3 га землі, та 01.07.2013 року за №855 із заявою про поновлення договору оренди землі, у задоволенні якого було відмовлено листом-повідомленням від 05.07.2013 року у зв'язку із тим, що позивачем не дотримано вимоги статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо поновлення договору оренди землі №26 від 28.02.2007 року.

Повторно, 11.12.2013 року вх.2626/03-01-06 позивач звертався до Головного управління Держземагенства у Черкаські області із заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок площею 197,3 га, на яку Головне управління повідомило про обтяження земельних ділянок і неможливість у зв'язку із цим вирішити порушене питання.

Також, судом встановлено, що громадянин Коротков Юрій Григорович звертався до Головного управління Держземагенства у Черкаські області із клопотаннями від 18.06.2013 року про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, які зареєстровані Держземагенством 19.06.2013 року.

Наказами Управління Держземагенства від 21.06.2013 року «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою»: №ЧК/7124086600:02:001/00000076, №ЧК/7124086600:02:001/00000075, №ЧК/7124086600:02:001/00000077, №ЧК/7124086600:02:001/00000079, №ЧК/7124086600:02:001/00000071, №ЧК/7124086600:02:001/00000072, надані дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності.

В подальшому, на виконання даних наказів була замовлена та виготовлена документація із землеустрою, яка затверджена наказами Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду»: №ЧК/124086600:02:001/00001798, №ЧК/124086600:02:001/00001799, №ЧК/124086600:02:001/00001800, №ЧК/124086600:02:001/00001801, №ЧК/124086600:02:001/00001796, №ЧК/124086600:02:001/00001797.

На підставі останніх громадянин Коротков Юрій Григорович уклав із Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області договори оренди землі від 31 грудня 2013 року.

Згідно статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі можлива лише за наявності сукупності певних умов: повідомлення орендаря про намір продовжити дію договору, відсутність заперечень зі сторони орендодавця та укладення додаткової угоди.

З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2013 року ПСП «Лідер» зверталося із клопотанням за №328 до Головного управління Держземагенства у Черкаські області про надання дозволу на розробку проекту відведення 197,3 га землі, та 01.07.2013 року із заявою за №855 про поновлення договору оренди землі, тобто Головне управління Держземагенства у Черкаській області знало про існування особи - ПСП «Лідер», яка має намір продовжити дію договору оренди землі. Крім того, Головному управлінню Держземагенства у Черкаські області було відомо про постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року, якою встановлено факт поновлення договору оренди землі №26 від 28.02.2007 року на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Проте Головне управління Держземагенства у Черкаській області не вжило заходів щодо узгодження із ПСП «Лідер» істотних умов додаткової угоди до договору оренди землі №26 від 28.02.2007 року, не надало обґрунтованих заперечень обмежившись листом-повідомленням від 05.07.2013 року, не призупинило процедуру оформлення спірних земельних ділянок в оренду до узгодження із ПСП «Лідер» істотних умов договору.

Згідно частини 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі» при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що переважне право орендаря - ПСП «Лідер» на укладення договору оренди землі не припинилося. Однак, Головне управління Держземагенства у Черкаській області видало спірні накази від 21.06.2013 року «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», від 31.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду», що на переконання колегії є порушенням статті 33 Закону України «Про оренду землі», та підставою для визнання незаконними та скасування наказів від 21.06.2013 року: №ЧК/7124086600:02:001/00000076, №ЧК/7124086600:02:001/00000075, №ЧК/7124086600:02:001/00000077, №ЧК/7124086600:02:001/00000079, №ЧК/7124086600:02:001/00000071, №ЧК/7124086600:02:001/00000072, та наказів від 31.12.2013 року: №ЧК/124086600:02:001/00001798, №ЧК/124086600:02:001/00001799, №ЧК/124086600:02:001/00001800, ЧК/124086600:02:001/00001801, №ЧК/124086600:02:001/00001796, ЧК/124086600:02:001/00001797.

Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що приймаючи спірні накази від 21.06.2013 року «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», та від 31.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» Головне управління Держземагенства у Черкаській області не було враховано, що на спірній земельній ділянці знаходиться майно позивача - водонапірна башта та свердловини.

Тобто, Головне управління Держземагенства у Черкаській області передало в оренду земельну ділянку із спорудою (водонапірна башта) що належить ПСП «Лідер», при цьому, як зазначалося вище без вилучення вказаної земельної ділянки у позивача (фактичного користувача).

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову про скасування вказаних наказів, місцевий господарський суд, зокрема виходив з того, що земельна ділянка була передана в оренду без проведення аукціону правомірно, оскільки, надана громадянину Короткову Ю.Г. для ведення фермерського господарства. При цьому, судом першої інстанції залишено поза увагою норми статей 1, 7, 8 Закон України «Про фермерське господарство».

Відповідно до ч.1 ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Аналізуючи приписи зазначених вище норм можна зробити висновок, що загальний порядок передачі в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), який полягає у прийнятті рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та продажу окремими лотами саме на конкурентних засадах (земельних торгах), які не є обов'язковими лише у окремих випадках, передбачених ч. ч. 2, 3 ст.134 Земельного кодексу України.

Обґрунтовуючи правомірність прийнятого Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області спірних наказів, місцевий господарський суд зазначив про безпідставність посилання позивача на необхідність проведення земельних торгів для передачі земельної ділянки в оренду, внаслідок поширення на спірні правовідносини приписів ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, якою визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство» після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Отже, саме після одержання державного акта на право власності або укладення договору оренди земельної ділянки, фермерське господарство реєструється у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб, і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи, незалежно від того, що уособлює її один громадян.

Тобто, отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної чи комунальної власності з метою ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів, можливо, зокрема, у випадку звернення саме громадянина до компетентних органів, якому така ділянка надається для створення цього господарства внаслідок проходження визначеної законодавством процедури, а не для розширення вже існуючого фермерського господарства, яке згідно з наявною в матеріалах справи копією статуту фермерського господарства «Зерно Життя» зареєстроване як юридична особа ще 02.12.2013 року, тоді як наказ Головного управління Держземагенства у Черкаській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» та самі договори оренди землі оформлені 31.12.2013 року, тобто, до того як було прийнято наказ про надання земельної ділянки в оренду.

Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема у своїй постанові від 07.10.2014 року по справі № 906/172/14.

За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що оскільки на час вирішення питання Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області щодо надання земельних ділянок в оренду громадянину Короткову Ю.Г. для ведення фермерського господарства який одночасно є головою фермерського господарства та одним із засновників фермерського господарства «Зерно Життя», та яке вже було зареєстроване як юридична особа до прийняття оскаржуваних наказів Держземагенства, необхідно було б проведення земельних торгів для передачі земельної ділянки в оренду.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про підстави для відмови в позові зроблені без врахування вищевказаних обставин та без належного спростування доводів ПСП «Лідер» про незаконність прийнятих Головним управління Держземагенства у Черкаській області наказів від 21.06.2013 року «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», та від 31.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду», а тому в цій частині позов про визнання незаконними та скасування наказів від 21.06.2013 року та від 31.12.2013 року підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню.

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсними укладених між громадянином Коротковим Юрієм Григоровичем та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області договорів оренди землі від 31.12.2013 року на земельні ділянки за кадастровими номерами: №7124086600:02:001:0360 - 65,9000 га; №7124086600:02:001:0359 - 42,2000 га; №7124086600:02:001:0355 - 7,0723 га; №7124086600:02:001:0357 - 21,1913 га; №7124086600:02:001:0358 - 24,3531га; №7124086600:02:001:0356, виходячи з наступного.

Як вірно зазначив суд першої інстанції та вбачається з текстів спірних договорів, його стороною є фізична особа громадянин Коротков Ю.Г. Сторони, ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надали суду доказів, що Коротков Ю.Г. має статус суб'єкта підприємницької діяльності. Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Місцевим господарським судом було вірно встановлено, що на орендовані земельні ділянки громадянин Коротков Ю.Г. уклав договори суборенди від 01.04.2014 року із фермерським господарством «Зерно життя».

Однак як вірно вказав суд першої інстанції, обставина, що фактичним користувачем спірних земельних ділянок в даний час є ФГ «Зерно життя», сама по собі не дозволяє залучити до участі у справі це фермерське господарство в якості відповідача за вимогами про визнання недійсними договорів оренди землі від 31.12.2013 року із громадянином Коротковим Ю.Г., тому в цій частині місцевий господарський суд правомірно відхилив клопотання позивача про зміну складу відповідачів у справі.

Крім того, позивач, вказуючи, що договори суборенди за змістом договорів оренди заборонені до укладення з боку громадянина Короткова Ю.Г. без згоди ГУ Держземагенства України у Черкаській області, не ставить у позові питання про визнання їх недійсними, а оскаржує лише договори оренди від 31.12.2013 року, сторонами у яких є громадянин Коротков Ю.Г. і відповідач у даній справі.

За змістом роз'яснення постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», до участі у справі за вимогами про визнання договорів недійсними в якості відповідачів залучаються всі учасники договору, тим більше якщо договір оскаржується особою, яка не є стороною договору. Однак при залученні до участі у справі в якості відповідачів всіх сторін договору суд повинен пересвідчитися, що склад сторін узгоджуватиметься із вимогами ст. 1 ГПК України.

У відповідності до ст. 1, 21 ГПК України відповідачами у господарському процесі можуть бути юридичні особи та фізичні особи, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

У відповідності до роз'яснення п. 41 листа ВГСУ від 29.09.2009 року № 01-8/530 «Про деякі питання порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм ГПК України» зі змінами і доповненнями - за змістом частин першої і другої статті 1 та частини першої статті 21 ГПК громадяни (фізичні особи) можуть бути відповідачами у господарських справах тільки, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, та у випадках, передбачених законодавчими актами України (зокрема, пунктом 4 частини першої статті 12 названого Кодексу - це корпоративні відносини).

В іншому разі фізичні особи (громадяни) не можуть залучатися господарським судом до участі в розгляді справ саме як відповідачі, а судове рішення, прийняте з порушенням відповідних норм процесуального права, підлягає скасуванню або зміні на підставі пункту 4 частини першої статті 104 ГПК.

Оскільки, для розгляду позовної вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі від 31.12.2013 року, укладених за участі фізичної особи-громадянина Короткова Ю.Г., цю особу слід залучити до участі у справі в обов'язковому порядку, однак це виключає можливість вирішення спору господарськими судами України, так як склад сторін не відповідатиме вимогам ГПК України, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення в цій частині провадження у даній справі.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держземагенства у Черкаській області розглянути питання щодо видання наказів про надання дозволу приватному сільськогосподарському підприємству «Лідер» на розроблення проекту землеустрою на 197,3 га землі в адмінмежах Майданецької сільської ради Тальнівського району судова колегія зазначає наступне.

За наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Заявлена позовна вимога ПСП «Лідер» про зобов'язання Головного управління Держземагенства у Черкаській області розглянути питання щодо видання наказів про надання дозволу приватному сільськогосподарському підприємству «Лідер» на розроблення проекту землеустрою на 197,3 га землі в адмінмежах Майданецької сільської ради Тальнівського району задоволенню не підлягає, оскільки, укладені між громадянином Коротковим Юрієм Григоровичем та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області договори оренди землі від 31.12.2013 року на земельні ділянки за кадастровими номерами: №7124086600:02:001:0360 - 65,9000 га; №7124086600:02:001:0359 - 42,2000 га; №7124086600:02:001:0355 - 7,0723 га; №7124086600:02:001:0357 - 21,1913 га; №7124086600:02:001:0358 - 24,3531 га; №7124086600:02:001:0356 є чинні та не скасовані.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 року, прийняте після не повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Лідер» слід задовольнити частково. Рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 року у справі № 925/327/14 скасувати частково, в частині відмови приватному сільськогосподарському підприємству «Лідер» у скасуванні наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 року «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», та від 31.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду». В цій частині прийняти нове рішення суду, яким визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 року «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою»:

№ЧК/7124086600:02:001/00000076,

№ЧК/7124086600:02:001/00000075,

№ЧК/7124086600:02:001/00000077,

№ЧК/7124086600:02:001/00000079,

№ЧК/7124086600:02:001/00000071,

№ЧК/7124086600:02:001/00000072.

Визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду»: №ЧК/124086600:02:001/00001798,

№ЧК/124086600:02:001/00001799,

№ЧК/124086600:02:001/00001800,

№ЧК/124086600:02:001/00001801,

№ЧК/124086600:02:001/00001796,

№ЧК/124086600:02:001/00001797

В частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання Головне управління Держземагенства у Черкаській області розглянути питання щодо видання наказів про надання дозволу приватному сільськогосподарському підприємству «Лідер» на розроблення проекту землеустрою на 197,3 га землі в адмінмежах Майданецької сільської ради Тальнівського району та щодо припинення провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсними укладених між громадянином Коротковим Юрієм Григоровичем та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області договорів оренди землі від 31.12.2013 року на земельні ділянки за кадастровими номерами: №7124086600:02:001:0360 - 65,9000 га; №7124086600:02:001:0359 - 42,2000 га; №7124086600:02:001:0355 - 7,0723 га; №7124086600:02:001:0357 - 21,1913 га; №7124086600:02:001:0358 - 24,3531 га; №7124086600:02:001:0356 рішення залишити без змін.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Лідер» на рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 року у справі № 925/327/14 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 року у справі № 925/327/14 скасувати частково, в частині відмови приватному сільськогосподарському підприємству «Лідер» у скасуванні наказів Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 року «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», та від 31.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду».

В цій частині прийняти нове рішення суду.

Визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 21.06.2013 року «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою»:

№ЧК/7124086600:02:001/00000076,

№ЧК/7124086600:02:001/00000075,

№ЧК/7124086600:02:001/00000077,

№ЧК/7124086600:02:001/00000079,

№ЧК/7124086600:02:001/00000071,

№ЧК/7124086600:02:001/00000072.

Визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 31.12.2013 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду»: №ЧК/124086600:02:001/00001798,

№ЧК/124086600:02:001/00001799,

№ЧК/124086600:02:001/00001800,

№ЧК/124086600:02:001/00001801,

№ЧК/124086600:02:001/00001796,

№ЧК/124086600:02:001/00001797

3. В частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання Головного управління Держземагенства у Черкаській області розглянути питання щодо видання наказів про надання дозволу приватному сільськогосподарському підприємству «Лідер» на розроблення проекту землеустрою на 197,3 га землі в адмінмежах Майданецької сільської ради Тальнівського району рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 року у справі № 925/327/14 залишити без змін.

4. В частині припинення провадження у справі щодо позовної вимоги про визнання недійсними укладених між громадянином Коротковим Юрієм Григоровичем та Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області договорів оренди землі від 31.12.2013 року на земельні ділянки за кадастровими номерами: №7124086600:02:001:0360 - 65,9000 га; №7124086600:02:001:0359 - 42,2000 га; №7124086600:02:001:0355 - 7,0723 га; №7124086600:02:001:0357 - 21,1913 га; №7124086600:02:001:0358 - 24,3531 га; №7124086600:02:001:0356 рішення господарського суду Черкаської області від 02.02.2015 року у справі № 925/327/14 залишити без змін.

5. Стягнути з Головного управління Держземагенства у Черкаській області (м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.131, код ЄДРПОУ 38368935) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Лідер» (Черкаська область, Тальнівський район, село Новомайданецьке, вул.Майданецька, буд.1, код ЄДРПОУ 31229306) 2436 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, 1218 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції, та 1705,20 грн. судового збору за розгляд справи судом касаційної інстанції.

6. Видачу судових наказів доручити господарському суду Черкаської області.

7. Матеріали справи № 925/327/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 18.05.2015 року