Постанова № 44446146, 20.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа№ 925/1586/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Шаптали Є.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Смиковський С.Л. - дов. № 106/1/Д від 05.12.2014р.

відповідач-1: не з'явився

від відповідача-1: Поліщук В.С. - договір № 7 від 19.01.2015р.

відповідач-2: не з'явився

від відповідача-2: Доценко В.О. - дов. № 003/14 від 18.12.2014р.

Кучева С.О. - угода від 05.02.2015р.

розглянувши апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Масолової Оксани Борисівни та Фізичної особи-підприємця Іващенко Жанни Іванівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.11.2014р.

у справі № 925/1586/14 (суддя Боровик С.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський

хлібопродукт»

до Фізичної особи-підприємця Масолової Оксани Борисівни

(відповідач-1)

Фізичної особи-підприємця Іващенко Жанни Іванівни

(відповідач-2)

про стягнення 7 487 028, 19 грн.

В судовому засіданні 20.05.2015р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014р. Публічне акціонерне товариство «Миронівський хлібопродукт» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Масолової Оксани Борисівни про стягнення 7 487 028, 19 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.10.2014р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача (співвідповідача) Фізичну особу-підприємця Іващенко Жанну Іванівну, яка згідно договору поруки №ПТ2ПР/ЧФЧ від 02.01.2014р. поручилась перед ПАТ «Миронівський хлібопродукт» за виконання ФОП Масоловою О.Б. зобов'язань по договору поставки №ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р., у зв'язку із неналежним виконанням якого позивач звернувся з позовом до суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором поставки №ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р. щодо повної та своєчасної оплати товару та невиконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором поруки №ПТ2ПР/ЧФЧ від 02.01.2014р., укладеного між сторонами з метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки, а тому просив стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2 заборгованість в розмірі 7 487 028, 19 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.11.2014р. у справі №925/1586/14 позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця Масолової Оксани Борисівни та Фізичної особи-підприємця Іващенко Жанни Іванівни на користь Публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» 7 487 028, 19 грн. заборгованості.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Масолової Оксани Борисівни на користь Публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» в рахунок погашення витрат зі сплати судового збору 36 540, 00 грн.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Іващенко Жанни Іванівни на користь Публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» в рахунок погашення витрат зі сплати судового збору 36 540, 00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, рішення прийнято за неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, судом визнано встановленими обставини, які фактично не доведені, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Масолової Оксани Борисівни 31.03.2015р. передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаптала Є.Ю., Самсін Р.І.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято до провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Масолової Оксани Борисівни та призначено до розгляду на 13.05.2015р.

Також не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач-2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині стягнення з поручителя ФОП Іващенко Жанни Іванівни суми заборгованості та витрат зі сплати судового збору скасувати, в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято без повного з'ясування всіх обставин справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також недоведеними є ті обставини, які господарський суд визнав встановленими, зокрема судом не враховано, що договір поруки припинив свою дію.

Згідно з п. п. 3.9.2 п. 3.9 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Іващенко Жанни Іванівни по справі № 925/1586/14, після визначення судді-доповідача (головуючого судді) у судовій справі № 925/1586/14, передана раніше визначеному автоматизованою системою складу суду: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаптала Є.Ю., Самсін Р.І.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято до провадження апеляційну скаргу ФОП Іващенко Жанни Іванівни, об'єднано її в одне апеляційне провадження з апеляційною скаргою ФОП Масолової Оксани Борисівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.11.2014р. у справі № 925/1586/14, та призначено до розгляду на 13.05.2015р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Самсіна Р.І. у відпустці, для розгляду апеляційних скарг сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято вказані апеляційні скарги до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015р. у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 20.05.2015р.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представниками сторін були подані додаткові пояснення та додаткові документи по справі.

20.05.2015р. представником відповідача-1 подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи з метою об'єктивного дослідження всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи та визначення дійсної суми заборгованості ФОП Масолової О.Б. перед ПАТ «Миронівський хлібопродукт» за договором поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р., зумовлене необхіднісю спеціальних знань у галузі економіки та бухгалтерського обліку, яке ідентичне клопотанню самої ФОП Масолової О.Б. (а. с. 127, т. 3).

Розглянувши зазначені клопотання, дослідивши обставини справи в їх сукупності, та враховуючи те, що у справі відсутні суперечності, що потребують спеціальних знань, факт та обсяги поставки продукції можливо встановити за наявними у справі документами, а саме згідно видаткових накладних та актів приймання-передачі продукції, підписаних відповідачем-1 без жодних зауважень щодо обсягу, якості чи інших умов договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р., факт та розмір проведених відповідачем-1 оплат по спірному договору можливо встановити за наявними в матеріалах справи банківськими виписками та прибутковими касовими ордерами, колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання представника ФОП Масолової О.Б., яке дублюється з клопотанням самої Масолової О.Б., яке міститься в матеріалах справи, про призначення судово-економічної експертизи є необґрунтованими, спрямованими на затягування розгляду справи, відповідно задоволенню не підлягають.

Відповідачі 1 та 2 в судове засідання апеляційної інстанції 20.05.2015р., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились, однак направили в судове засідання своїх представників.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.05.2015р. підтримав вимоги апеляційної скарги ФОП Масолової О.Б., просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, одночасно заперечував щодо задоволення апеляційної скарги відповідача-2.

Представники відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.05.2015р. підтримали вимоги апеляційної скарги ФОП Іващенко Ж.І., просили оскаржуване рішення в частині солідарного стягнення з поручителя ФОП Іващенко Жанни Іванівни суми заборгованості та витрат зі сплати судового збору скасувати, в іншій частині рішення залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 20.05.2015р. заперечував проти доводів відповідача-1, викладених в апеляційній скарзі ФОП Масолової О.Б., просив її залишити без задоволення, від позовних вимог про стягнення заборгованості з ФОП Іващенко Ж.І. позивач відмовився, а тому просив оскаржуване рішення змінити або скасувати в частині або повністю та прийняти нове, яким стягнути з Фізичної особи-підприємця Масолової Оксани Борисівни 7 304 874, 19 грн. заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги ФОП Масолової О.Б., при цьому апеляційна скарга ФОП Іващенко Ж.І. підлягає задоволенню, а рішення підлягає частковому скасуванню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Миронівський хлібопродукт» (позивач, постачальник за договором) та Фізичною особою-підприємцем Масоловою Оксаною Борисівною (відповідач-1, покупець за договором) укладено договір поставки № ПТ1П/ЧФЧ, відповідно до п. 1.1. якого постачальник відповідно до умов цього договору зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних), що виписуються на кожну партію товару.

Згідно п. 2.1. договору поставки ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі прайс-листів постачальника та вказується в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість.

Пунктом 2.2. договору поставки сторони погодили, що оплата кожної партії товару здійснюється в безготівковій формі за реквізитами, як зазначено в розділі реквізити сторін цього договору (банківськими рахунками тощо) в незалежності від того, що за організацію поставки товару відповідає та поставка товару може бути здійснена відповідною філією постачальника, при цьому накладна (товарно-транспортна) оформлюється виключно ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

За домовленістю сторін розрахунки можуть здійснюватись готівковими коштами шляхом внесення вартості отриманого від постачальника товару в касу Черкаської філії постачальника. Всі розрахунки проводяться в національній грошовій одиниці України (п. 2.2.1. договору поставки).

Відповідно до п. 2.3. договору поставки строки та порядок оплати товару визначається за кожним асортиментом товару й зазначаються в додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. В разі затримки оплати партії товару постачальник припиняє наступну поставку до повного проведення розрахунків та крім того, має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору.

Пунктом 4.3 договору поставки погоджено, що датою постачання вважається дата підписання товарно-транспортної накладної та акту прийому-передачі обома сторонами, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника. Сторони погодилися, що особи, які підписали накладні (товарно-транспортні) з прикладанням печатки (або штампу) являються уповноваженими особами на підписання даних документів та їхні підписи свідчать про приймання-передачу товару.

Договір, згідно п. 6.1., набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014р.

Додатком № 1 (а. с. 41, т. 1) до договору поставки від 02.01.2014р. сторони визначили порядок та строки оплати за кожним асортиментом товару, а саме: 10 банківських днів за товар ТМ «Наша ряба» охолоджена і заморожена птиця, доросла птиця, 14 банківських днів за товар «Гусятина», 15 банківських днів за товари ТМ «Фуа-Гра» і Гусятина (паштети) з моменту поставки.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р. за період з 02.01.2014р. по 18.09.2014р. включно позивачем поставлено, а відповідачем-1 прийнято товар без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки на загальну суму 48 447 768, 74 грн. (а. с. 85-131, т. 4). Доказів протилежного відповідачем-1 не надано.

При цьому, посилання відповідача-1 щодо зазначення в деяких накладних іншого договору поставки, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки згідно п. 10.6 договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р. з моменту підписання цього договору припиняє дію будь-який інший договір поставки, раніше укладений між сторонами з того ж предмету (незалежно від строку його дії), та весь товар, поставлений постачальником покупцю після підписання цього договору вважається таким, що поставлений виключно на умовах та відповідно до цього договору, а тому всі посилання на інший договір поставки є помилковими, а товар вважається поставленим по договору поставки №ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором щодо поставки товару.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача-1 претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Також судом встановлено, що 01.09.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Миронівський хлібопродукт» (позивач, постачальник за договором) та Фізичною особою-підприємцем Масоловою Оксаною Борисівною (відповідач-1, покупець за договором) укладено додаткову угоду до договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р., відповідно до п. 1 якої у зв'язку з наявністю значної заборгованості покупця перед постачальником по сплаті за поставлений згідно умов договору товар та задля продовження господарських відносин між сторонами, сторони вирішили внести зміни до строків оплати, які передбачені пунктом 1 додатку № 1 до договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р. та перевести покупця на здійснення оплати за кожним асортиментом товару на умовах здійснення покупцем попередньої оплати за поставку товару з 13.08.2014р. Підписанням цієї додаткової угоди сторони змінюють зазначені пунктом 1 додатку № 1 до договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р. строки оплати (відстрочка платежу) на слово «передплата».

Пунктом 2 додаткової угоди до договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р. сторони погодили, що підписанням даної додаткової угоди до договору, покупець і постачальник підтверджують, що загальна заборгованість покупця перед постачальником за поставлений товар станом на 01.09.2014р. (без врахування поставок товару в зазначену дату) становить 7 487 028, 19 грн. З них сума заборгованості покупця перед постачальником, строк сплати якої настав станом на 01.09.2014р. (без врахування поставок товару в зазначену дату) становить 5 993 041, 94 грн. Сума зазначених заборгованостей виникла на підставі товарно-транспортних накладних, що зазначені в додатку № 1 до цієї додаткової угоди.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди до вказаного договору поставки сторони домовились, що всі оплати згідно договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р., які буде здійснювати покупець на користь постачальника з 01.09.2014р. будуть зараховуватись як оплати за товар, що поставлявся починаючи з дня, наступного за днем, який зазначений в цьому пункті. Будь-які переплати, що будуть здійснені постачальником з 01.09.2014р. понад надіслані замовлення на поставку товару можуть бути зараховані постачальником в рахунок погашення заборгованості, що зазначена в п. 2 цієї додаткової угоди та строк оплати якої настав. Разом з тим, покупець гарантує постачальнику, що зробить всі залежні від нього дії, щоб зазначена в п. 2 заборгованість, строк оплати якої настав, була якнайшвидше сплачена.

Всі інші умови вищезазначеного договору, не змінені цією угодою, залишаються чинними у попередній редакції, і сторони підтверджують їх обов'язковість щодо себе (п. 4 додаткової угоди до вказаного договору поставки).

Ця угода, згідно п. п. 5, 7, є невід'ємною частиною договору та набирає чинності з моменту підписання її сторонами та скріпленням її печатками сторін.

Відповідач-1 в апеляційній скарзі стверджує, що в період, в якому були поставки товару, заборгованість по яким відповідач-1 визнав, підписавши додаткову угоду від 01.09.2014р. до договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р., ним було здійснено оплат на суму більше, ніж сума заборгованості, що зазначена в додатковій угоді.

При цьому відповідач-1 замовчує той факт, що на початок цього періоду вже існувала значна заборгованість відповідача-1 та невірно зазначає періоди поставки товару, що зазначений в додатковій угоді.

Предметом позову є заборгованість, що визначається сторонами в додатковій угоді № 1 від 01.09.2014р. до договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р., в якій чітко визначено розмір заборгованості станом на 01.09.2014р., що відповідає розміру позову та складає 7 487 029, 19 грн.

Так, судом встановлено, що за період з 02.01.2014р. по 18.09.2014р. включно позивачем було поставлено відповідачеві-1 товар згідно договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р. на загальну суму 48 447 768, 74 грн. (а. с. 85-131, т. 4), з огляду на що посилання відповідача-1 на поставку в цей період товару на суму 46 746 745, 12 грн. (без надання належних доказів) не ґрунтуються на матеріалах справи.

Також в апеляційній скарзі відповідач-1 зазначає про оплату отриманого товару за договором поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р. на загальну суму 45 456 678, 28 грн., та визнає борг по цьому договору в розмірі 1 290 075, 84 грн.

В обґрунтування викладеного відповідачем-1 долучено до апеляційної скарги та доповнень до неї 10 актів звірки за договором поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р. (за січень-жовтень 2014р.), які не підписані зі сторони відповідача-1 та не містять підпису уповноваженої особи позивача.

Разом з тим, відповідач-1 зазначає, що при розрахунку він не враховує суму 5 806 375, 15 грн., як не зрозуміле відповідачу бухгалтерське коригування боргу за 02.01.2014р., як не підтверджена товаротранспортними накладними та відповідними актами приймання-передачі.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується оплата відповідачем-1 за період з 02.01.2014р. по 06.10.2014р. по безготівковому рахунку 46 760 767, 26 грн. (а. с. 132-144, т. 4) та за період з 06.10.2014р. по 29.10.2014р. згідно прибуткових касових ордерів (а. с. 84 (зворотня сторона), т. 4) 150 360, 00 грн., що також підтверджується виписками та копіями касових ордерів, наданих відповідачем-1.

З матеріалів справи вбачається, що після підписання додаткової угоди від 01.09.2014р. до договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р. позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки на загальну суму на 309 450, 00 грн.

При цьому, судом встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем-1 за період 06.10.2014р. по 29.10.2014р. було сплачено 491 542, 00 грн., а саме у безготівковій формі 341 182, 00 грн. та готівкою згідно прибуткових касових ордерів 150 360, 00 грн., таким чином мала місце переплата на суму 182 154, 00 грн. (491 542, 00 грн. - 306 450, 00 грн.) після підписання додаткової угоди від 01.09.2014р.

На виконання вимог апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг, позивачем разом з поясненнями від 18.05.2015р. було надано інформацію про поставки товару позивачем на адресу ФОП Масолової О.Б. за період 2011-2015р., яка підтверджує заборгованість в розмірі 7 304 874, 19 грн., яка тотожна розміру заборгованості, визначеної додатковою угодою від 01.09.2014р. (підписаної позивачем та відповідачем-1) за мінусом переплати за поставки товару з 01.09.2014р.

Так, в додатку № 3 до пояснень позивача від 18.05.2015р. (інформація про оплати з боку ФОП Масолової О.Б. за період з 02.01.2014р. по 15.05.2015р.) заливкою виділені банківські виписки (оплати), в яких зазначене посилання на номер та дату договору поставки.

Таких оплат є в наявності на суму 7 052 282, 00 грн. (окремий перелік долучений в додатку до письмових пояснень позивача від 20.05.2015р.).

Отже, в інших оплатах немає чіткого призначення платежу (посилання на договір чи конкретну накладну).

З огляду на викладене, позивачем правомірно проводилось зарахування частини оплат в рахунок погашення заборгованості, яка виникла з поставок товару, що були здійснені до 2014р., за принципом зарахування оплат в рахунок погашення боргу, що виник раніше.

У випадку, коли в графі платіжного доручення «призначення платежу» відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів.

Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто, починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Отже, зарахування коштів без чіткого посилання платника на призначення платежу в погашення заборгованості за минулі періоди не заборонено нормами законодавства.

За таких обставин, позивач правомірно зарахував дані кошти (без призначення платежу) в рахунок погашення заборгованості за минулі роки, а також в рахунок погашення заборгованості за поточний період.

При цьому, матеріали справи не містять заперечень відповідача-1 щодо вказаних зарахувань (під час оплат в 2014р.), а наявні в матеріалах справи оборотно-сальдові відомості по рахунку: 631 контрагент «Миронівський хлібопродукт» за 2010р., за 2011р., за 2012р., за 2013р., за липень 2014р., за вересень 2014р., сформовані ФОП Масоловою О.Б. 29.09.2014р. (а. с. 170-175, т. 2), свідчать про наявність (визнання) відповідачем-1 заборгованості перед позивачем за отриманий товар, в тому числі і початкове сальдо (заборгованість за минулі періоди) станом на 02.01.2014р. в розмірі 6 143 173, 85 грн.

А підписаний відповідачем-1 та скріплений її печаткою акт звірки розрахунків за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. (а. с. 54-62, т. 1) свідчить про визнання відповідачем-1 початкового боргу (сальдо) на 01.07.2014р. в розмірі 7 872 568, 01 грн., та наявність заборгованості на 31.07.2014р. в розмірі 7 667 314, 66 грн., що узгоджується з висновком суду про погашення в період дії договору від 02.01.2014р. заборгованості за минулі періоди, що виникла станом на 02.01.2014р.

При цьому, оплата відповідачем-1 заборгованості, що виникла станом на 02.01.2014р., підтверджується також оплатами, проведеними відповідачем-1 у спірний період в розмірі, більшому ніж вартість отриманого товару.

З пояснень позивача, наданих суду апеляційної інстанції та прийнятих судом до уваги, вбачається, що позивач не заперечує щодо зарахування в рахунок погашення наявної заборгованості суми переплати за товар, поставлений починаючи з 01.09.2014р. з огляду на припинення ФОП Масоловою О.Б. підприємницької діяльності вже під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Враховуючи п. п. 1, 3 додаткової угоди від 01.09.2014р. до договору поставки від 02.01.2014р., відповідно до яких з 01.09.2014р. всі оплати за товар будуть здійснюватись на умовах попередньої оплати та всі оплати, які будуть здійснюватись покупцем на користь постачальника починаючи з 01.09.2014р. будуть зараховуватись як оплата за товар, що поставляється з 01.09.2014р., будь-які переплати, що будуть здійснені покупцем з 01.09.2014р. можуть бути зараховані постачальником в рахунок погашення заборгованості, зазначеної в додаткові угоді від 01.09.2014р., колегія суддів дійшла висновку про можливість зарахування переплат на загальну суму 182 154, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості, встановленої позивачем та відповідачем-1 в додатковій угоді від 01.09.2014р. та заявленої позивачем до стягнення.

Таким чином, на момент прийняття рішення місцевим господарським судом (19.11.2014р.) заборгованість відповідача-1 перед позивачем становила 7 304 874, 19 грн. (7 487 028, 19 грн. заборгованість станом на час подання позову - 182 154, 00 грн., сплачених відповідачем-1 під час розгляду справи в суді першої інстанції та зарахованих в рахунок погашення заборгованості, визначеної додатковою угодою від 01.09.2014р.).

Крім того, судом встановлено, що 02.01.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Миронівський хлібопродукт» (позивач, кредитор за договором), Фізичною особою-підприємцем Масоловою Оксаною Борисівною (відповідач-1, боржник за договором) та Фізичною особою-підприємцем Іващенко Жанною Іванівною (відповідач-2, поручитель за договором) укладено договір поруки №ПТ2ПР/ЧФЧ, відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань, встановлених договором поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р., укладеним між кредитором та боржником, надалі іменується «договір поставки». Поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов'язань за договором поставки, додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення цього договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.

Пунктом 2.1.1. договору поруки сторони погодили, що у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за договором поставки кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Ці вимоги є обов'язковими до виконання протягом п'яти робочих днів з моменту коли поручитель отримав, або повинен був отримати від кредитора письмове повідомлення про невиконання боржником зобов'язань за договором поставки.

Відповідно до п. 2.4.1. договору поруки поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання за договором поставки, сплатити проценти, неустойку, інші штрафні санкції, передбачені договором поставки та відшкодувати збитки кредитору, завдані неналежним виконанням боржником договору поставки шляхом перерахування суми заборгованості боржника, вказаної кредитором, в рахунок погашення такої заборгованості, за реквізитами кредитора, вказаними в договорі поставки, у строки, зазначені в підпункті 2.1.1. та пункті 3.1. цього договору.

Згідно п. 3.1. договору поруки у разі не оплати (часткової не оплати) боржником вартості товару або не сплати (часткової не сплати) інших платежів, передбачених договором поставки, кредитор звертається з письмовою вимогою до поручителя про оплату такого товару та сплати відповідних процентів, неустойки, інших штрафних санкцій, передбачених договором поставки (в т. ч. відшкодування збитків кредитору, завданих неналежним виконанням боржником договору поставки). Вимога кредитора про оплату вартості товару та/або сплату інших платежів, передбачених договором поставки повинна бути виконана поручителем протягом 5 робочих днів з моменту її отримання (або коли поручитель повинен був її отримати), шляхом перерахування суми заборгованості, вказаної кредитором, за реквізитами, вказаними в договорі поставки.

Цей договір, згідно п. 6.1. вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до строку дії договору поставки, а в разі якщо боржник не виконав свої зобов'язання за договором поставки також й після припинення строку дії договору поставки до повного виконання боржником своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено судом, 01.09.2014р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено додаткову угоду до 01.09.2014р. до договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р., відповідно до якої сторони визначили, що загальна заборгованість покупця перед постачальником за поставлений товар станом на 01.09.2014р. (без врахування поставок товару в зазначену дату) становить 7 487 028, 19 грн.

Однак, укладення такої додаткової угоди жодним чином не було узгоджено з відповідачем-2, як поручителем по спірному договору поставки.

Згідно ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, підписуючи додаткову угоду від 01.09.2014р. до договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р., без згоди поручителя (відповідача-2), сторонами (позивачем та відповідачем-1) було збільшено зобов'язання відповідача-1 за договором поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р., внаслідок чого фактично було збільшено обсяг відповідальності поручителя (відповідача-2), що у відповідності до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України є підставою для припинення договору поруки №ПТ2ПР/ЧФЧ від 02.01.2014р.

Крім того факт припинення спірного договору поруки підтверджується договором про припинення поруки від 10.04.2015р. (а. с. 14, т. 4), укладеним між ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (позивач, кредитор за договором) та Фізичною особою-підприємцем Іващенко Жанною Іванівною (відповідач-2, поручитель за договором), відповідно до якого за цим договором кредитор та поручитель дійшли згоди про припинення з 01.09.2014р. дії договору поруки №ПТ2ПР/ЧФЧ від 02.01.2014р. у зв'язку з укладенням між кредитором та Фізичною особою-підприємцем Масоловою О.Б. (боржник) додаткової угоди від 01.09.2014р. до договору поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р. без отримання на то згоди та без участі поручителя.

З огляду на вищевикладене та враховуючи припинення договору поруки №ПТ2ПР/ЧФЧ від 02.01.2014р. з 01.09.2014р., колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Іващенко Жанни Іванівни, як поручителя, не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки № ПТ1П/ЧФЧ від 02.01.2014р. є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, а тому є такими, що підлягають стягненню з Фізичної особи-підприємця Масолової Оксани Борисівни в розмірі 7 304 874, 19 грн.

Відповідно до п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Отже, оскільки відповідачем-1 під час розгляду справи в суді першої інстанції під час оплати отриманого товару з 01.09.2014р. було переплачено 182 154, 00 грн., які позивач погодився зарахувати в рахунок існуючої заборгованості по договору поставки від 02.01.2014р., провадження у справі в частині стягнення 182 154, 00 грн. підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені відповідачем-1 в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, та спростовуються матеріалами справи.

За обставин викладених вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Масолової Оксани Борисівни з підстав, викладених в ній, не підлягає задоволенню, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Іващенко Жанни Іванівни з підстав, викладених в ній, підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 19.11.2014р. у справі №925/1586/14, прийняте без з'ясування усіх обставин справи, підлягає частковому скасуванню з підстав, викладених вище, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати за подання позову у даній справі покладаються на відповідача-1, оскільки спір у справі виник з його вини, та у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача-2, з позивача на користь відповідача-2 підлягає стягненню 18 270, 00 грн. судового збору за подання відповідачем-2 апеляційної скарги у даній справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Масолової Оксани Борисівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.11.2014р. у справі № 925/1586/14 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Іващенко Жанни Іванівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 19.11.2014р. у справі № 925/1586/14 задовольнити.

3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 19.11.2014р. у справі № 925/1586/14 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи Масолової Оксани Борисівни (18034, м. Черкаси, вул. Луначарського, буд.3, кв.29, ідентифікаційний код 2700016467) на користь Публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» (08800, Київська область, м. Миронівна, вул. Елеваторна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25412361) 7 304 874, 19 грн. заборгованості та 73 080, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

3. У задоволенні позову до Фізичної особи-підприємця Іващенко Жанни Іванівни - відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення 182 154, 00 грн. заборгованості - припинити.»

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» (08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25412361) на користь Фізичної особи-підприємця Іващенко Жанни Іванівни (18008, м. Черкаси, вул. Крупської, буд. 14, кв. 12, ідентифікаційний номер 2611912428) 18 270, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати накази.

4. Матеріали справи № 925/1586/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

Є.Ю. Шаптала