Рішення № 44443872, 27.05.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 травня 2015 р. Справа № 903/464/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної компанії "АРІЯ", м.Полтава

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробничої фірми "СПЕЦТЕХСТРОЙ", Маневицький р-н, смт.Маневичі

про стягнення 35 610,54 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: Хмелюк І.І. - довіреність №2 від 26.01.2015р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "АРІЯ" звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно-виробничої фірми "СПЕЦТЕХСТРОЙ" та просить стягнути 35 610,54 грн. неустойки за договором з технічного обслуговування об'єктів телекомунікаційної мережі №01/02 від 01.02.2010р.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір з технічного обслуговування об'єктів телекомунікаційних мереж №01/02 від 01.02.2010р. у новій редакції згідно додаткової угоди №01.02.2015. від 01.07.2014р. та №01.02.2015. від 01.07.2014р.; додаткову угоду №01/03.18-1 від 01.04.2014р. про пролонгацію договору підряду на будівництво об'єктів №01/03 від 01.03.2010р.; додаткову угоду №01/02.17-1 від 01.01.2014р.; додаткову угоду №01/02.20 від 28.07.2014р.; додаток №3 до договору «Перелік Додаткових робіт» у редакції додаткової угоди №01/02.20 від 28.07.2014р.; додаток №4.1. до договору «Перелік та вартість робіт з технічного переоснащення або модернізації об'єктів » у редакції додаткової угоди №01/02.20 від 28.07.2014р.; додаток №4.3 до договору «Перелік та вартість матеріалів/обладнання, закупівля яких покладається на субпідрядника з метою виконання робіт з технічного переоснащення та/або модернізації Об'єктів» у редакції додаткової угоди №01/20.20 від 28.07.2014р.; додаток №4.2. до договору «Перелік та вартість електромонтажних робіт з модернізації електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єктів» у редакції додаткової угоди №01/02.17-1 від 01.01.2014р.; додаткову угоду №01/02.18 від 15.01.2014р.; додаток №4.4 до договору «Перелік та вартість робіт з демонтажу на об'єктах з можливістю подальшого використання демонтованого обладнання» у редакції додаткової угоди №01/02.18 від 15.01.2014р.; додаткову угоду №658 від 19.06.2014р.; угоду №658.2 від 09.09.2014р. про внесення змін до додаткової угоди 658 від 19.06.2014р.; акт приймання-передачі виконання робіт за №658-1 від 24.10.2014р. з актом звірки від 24.10.2014р.; додаткову угоду №661 від 09.04.2014р.; акт приймання-передачі виконання робіт за №661-1 від 24.10.2014р.; додаткову угоду №723 від 20.10.2014р.; претензії за вих.№06-З/988 від 05.03.2015р. за 4.1.; №06-З/992 від 05.03.2015р., №06-З/998 від 05.03.2015р.; фіскальний чек із штрих кодовим ідентифікатором 3600703348627 та опис вкладення у цінний лист на підтвердження направлення претензій №4.1, №8, №14; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ ВКК «АРІЯ»; довідку з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ ВКК «АРІЯ»; виписку з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ ВКК «АРІЯ»; наказ про призначення директора ТОВ ВКК «АРІЯ» та витяг з Єдиного державного реєстру по ТзОВ ІВФ «СПЕЦТЕХСТРОЙ».

Позивач через канцелярію суду подав на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2015р. за вх. № 01-54/4602/15 від 18.05.2015р. письмове підтвердження про те, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору, між тими ж сторонами (ТОВ ВКК «АРІЯ» та ТзОВ ІВФ «СПЕЦТЕХСТРОЙ»), про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

В судовому засіданні представник позивача подав:

1. клопотання за вх. 01-54/5016/15 від 27.05.2015р. про приєднання до матеріалів справи довідки із управління державної казначейської служби про зарахування судового збору до держбюджету;

2. заяву за вх. №01-65/158/15 від 27.05.2015р. про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути нараховані штрафні санкції за несвоєчасне виконання робіт за додатковими угодами №658 від 19.06.2014р. в сумі 33 664,65грн. та №661 від 09.04.2014р. в сумі 965,75грн.

Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнята судом.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі збільшення або зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 34 630,40грн. підтримав в повному обсязі.

Отже, із уточнених позовних вимог і вирішується спір.

Відповідач в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 28.04.2015р. була направлена рекомендованим листом на адресу відповідача (44600, Волинська обл., Маневицький р-н., смт. Маневичі, вул. Комарова, буд. 49), повернулась з відміткою відділення поштового зв'язку «за зазначеною адресою не значиться».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №20405590 станом на 08.04.2015р. місце знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробнича фірма «СПЕЦТЕХСТРОЙ» (44600, Волинська обл., Маневицький р-н., смт. Маневичі, вул. Комарова, буд. 49), отже суд направив ухвали про порушення провадження від 28.04.2015р. та про виправлення описки від 22.05.2015р. за юридичною адресою відповідача.

Однак, відповідач витребувані докази не надав, у заяві від 15.05.2015р. позов заперечив, просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні.

Суд, відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, як необґрунтоване та не підтверджене відповідними доказами. Крім того, в клопотанні відсутні відтиск штампа та печатки юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-виробнича фірма «СПЕЦТЕХСТРОЙ», що позбавляє його юридичної сили.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вищий господарський суд у п. 3.9.2 постанови Пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зауважив, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р., № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною компанією "АРІЯ" (Підрядник) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю інжерерно-виробничою фірмою "Спецтехстрой" (Субпідрядник) 01 лютого 2010 року було укладено договір з технічного обслуговування об'єктів телекомунікаційної мережі №01/02.

01 липня 2013 року вказаний договір було викладено в новій редакції згідно Додаткової угоди № 01.02.15.

Відповідно до п.2.1. договору субпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи за завданням підрядника, а підрядник зобов'язується прийняти належним чином виконані субпідрядником роботи та оплатити їх вартість.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що опис робіт, їх вартість та інші особливості виконання робіт визначаються у додатках додаткових угодах до цього договору.

Згідно з п.п.4.1.1, п.4.1 Розділу 4 субпідрядник зобов'язаний «4.1.1. виконувати роботи вчасно, у повному обсязі та якісно, відповідно до умов цього договору, вимог стандартів замовника, а також вимог чинного законодавства України.»

Відповідно до п. 5.10. договору, у редакції Додаткової угоди № 01/02.17 від 30.08.2013 року, роботи вважаються прийнятими з моменту підписання сторонами відповідного акту. Але у разі виявлення під час перевірки підрядником належності виконання субпідрядником ППО, недоліків після підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт, підрядник має право застосувати до субпідрядника штрафні санкції. Умови розрахунку штрафних санкцій за неналежне виконання субпідрядником ППО наведені в п. 7.7. цього Договору. Період, протягом якого підрядник може провести перевірку належного виконання ППО та застосувати штрафні санкції, наведений в таблиці п.5.11 цього Договору.»

Додатковою угодою № 01/02.18-1 від 01 квітня 2014 року строк дії Договору було пролонговано до 31.12.2014р.

Відповідно до п. 7.2.1. договору в редакції Додаткової угоди № 01/02.17-1 від 01 січня 2014 року у разі порушення строку виконання додаткових робіт, передбачених у відповідних Додаткових угодах до цього Договору, не з вини підрядника, субпідрядник на вимогу підрядника сплачує останньому неустойку в розмірі 0,11% від вартості невиконаних або неналежно/несвоєчасно виконаних робіт, за кожний день прострочення їх належного виконання. У разі порушення строків виконання робіт більше, ніж на 28 календарних днів, підрядник має право відмовитися від виконання робіт та розірвати в односторонньому порядку відповідну додаткову угоду до цього договору, направивши субпідряднику повідомлення про розірвання, та вимагати від субпідрядника повернення авансового платежу та відшкодування збитків, завданих таким порушенням.

Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем ТОВ ІВФ "СПЕЦТЕХСТРОЙ" умов Договору щодо строків виконання робіт по укладених між сторонами Додаткових угодах, у зв'язку з чим позивачем на підставі ст.ст.230-231 ГК України, п.7.2. Договору нараховано йому штрафні санкції - договірна неустойка в сумі 34 630,40 грн., а саме:

- по Додатковій угоді № 658 від 19.06.2014 року згідно кошторисного розрахунку та Акту прийому - передачі виконаних робіт № 658-1 від 24 жовтня 2014 року - 29 днів прострочки (за період з 25.09.2014р. по 24.10.2014р.) сума неустойки - 33 664,65 грн.

- по Додатковій угоді № 661 від 09.04.2014 року згідно кошторисного розрахунку та Акту прийому - передачі виконаних робіт № 661-1 від 24 жовтня 2014 року - 65 днів прострочки (за період з 20.08.2014р. по 24.10.2014р.) сума неустойки - 965,75 грн.

З метою позасудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 05.03.2015 року було надіслано претензії вих. № 06-3/988 за № 4.1., вих. № 06-3/992 за № 8. та вих. № 06-3/998 за № 14.

Однак, зазначені претензії залишені адресатом без реагування.

Зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як то встановлено статтею 526 Цивільного кодексу України. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України за господарським зобов'язанням один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно вимог ст.ст.230-231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку про правомірність нарахування відповідачу штрафних санкцій (неустойки) в сумі 34 630,40 грн. за порушення договірних зобов'язань, які підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не були спростовані чи заперечені відповідачем та задоволення позову в повному обсязі.

ТзОВ ВКК «Арія» на підставі п.7.2.1.договору просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно - виробничої фірми "СПЕЦТЕХСТРОЙ" неустойку в розмірі 0,11%, нараховану за несвоєчасне виконання робіт за додатковими угодами №658 від 19.06.2014р. в сумі 33 664,65грн.(а.с.92-102) та №661 від 09.04.2014р. в сумі 965,75грн.(а.с.113-118)

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, судовий збір в сумі 1827,00 грн. відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230-231 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю інженерно - виробничої фірми "СПЕЦТЕХСТРОЙ" (44600, Волинська обл., Маневицький район, смт. Маневичі, вул.Комарова, 49, код ЄДРПОУ 24478901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної компанії "Арія" (36003, м. Полтава, вул. Червоноармійська, 3, код ЄДРПОУ 23560575) 34 630,40 грн. неустойки за порушення договірних зобов'язань та витрат по сплаті судового збору в сумі 1 827, 00 грн.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

29.05.2015р.

Суддя В. М. Дем`як