Рішення № 44436506, 26.05.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ 22-ц/781/1265/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І. А.

Доповідач Суровицька Л. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді: Суровицької Л.В.,

суддів: Кодрула М.А., Суржика М.М.,

при секретарі: Кравченко Я.С.,

за участю представника позивача, відповідача та її представника, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 березня 2015 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області до ОСОБА_2 про стягнення зайво виплачених коштів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення зайво виплачених коштів.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 27 липня 2001 року ВАТ «Кіровоградбуд» передало до Відділення Фонду справу ОСОБА_2, потерпілої від нещасного випадку на виробництві, для подальшого продовження страхових виплат. Дана справа містила довідку, видану ВАТ «Кіровоградбуд» про те, що розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат станом на дату передачі особової справи потерпілого, становив 70,91 грн.. Пізніше, 03 березня 2009 року за актом прийняття-передачі відділення Фонду прийняло нову довідку № 15 від 16 лютого 2009 року, видану ліквідатором ВАТ «Кіровоградбуд» - Охінченко С.М., про розмір втраченого заробітку, згідно якої станом на 27 липня 2001 року розмір втраченого заробітку ОСОБА_2 становить 311,29 грн.. На підставі цієї довідки відділенням Фонду здійснено перерахунок страхових виплат: призначено доплату в розмірі 47 032,51 грн. та призначено перераховану щомісячну страхову виплату з 01 березня 2008 року в розмірі 1002,30 грн..

Оскільки пізніше з'ясувалось, що перерахунок страхових виплат ОСОБА_2 здійснено на підставі підроблених документів, постановою відділення Фонду від 20 січня 2010 року було припинено нарахування та виплата щомісячних страхових виплат у збільшеному розмірі потерпілій з 01 листопада 2009 року та продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату.

Відділенням Фонду ОСОБА_2 зайво виплачені кошти у вигляді доплати за період з 27 липня 2001 року по 28 лютого 2009 року в сумі 47 032,51 грн. та зайво перерахованих коштів за період з 01 березня 2009 року по 01 листопада 2009 року в сумі 6 582 грн., всього 51 239,16 грн..

Посилаючись на ст.1212 та п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України, на те, що кошти були незаконно отримані ОСОБА_2 на підставі підроблених документів, посилаючись на недобросовісність набувача, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду безпідставно отримані кошти в сумі 51 239,16 грн. (а.с. 1-5).

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 березня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 51 239,16 грн. безпідставно отриманих коштів ( а.с. 51-55).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається, зокрема на те, що до правовідносин, які склались між сторонами, не можуть застосовуватись положення ст.1212 ЦК України, шкоду Фонду завдано злочином, який вчинено іншими особами (а.с. 61-63).

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, а представник відділення Фонду заперечив проти них.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує

такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте, вказаним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відділення Фонду провело розрахунок та виплату коштів, які були отримані потерпілою ОСОБА_2 на підставі підроблених документів, мала місце недобросовісність набувача, тому кошти підлягають поверненню (а.с.51-55).

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, а обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, є недоведеними, крім того, судом неправильно застосовані норми матеріального права.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області з 27 липня 2001 року у зв'язку із професійним захворюванням в період роботи на підприємстві «Кіровоградбуд», правонаступником якого є ВАТ «Кіровоградбуд» (а.с.31).

Висновком МСЕК від 20 квітня 2001 року встановлено у ОСОБА_2 стійку втрату професійної працездатності 70 % , вона є інвалідом другої групи безстроково.

Постановою відділення Фонду від 27 липня 2001 року № 401/1 продовжено виплату раніше призначеної ОСОБА_2 страхової виплати у вигляді щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 70,91 грн. (а.с.31).

Постановою Відділення ВД ФССНВ в м. Кіровограді від 05 березня 2009 року потерпілій ОСОБА_2 відповідно до статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», призначено з 01 березня 2008 року перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 1002,30 грн. (а.с.32).

Також постановою Відділення Фонду від 05 березня 2009 року № 1109/263/263/16 ОСОБА_2 призначено доплату страхової виплати «щомісячна страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності» в розмірі 47 032,51 грн. за березень 2009 року (а.с.32а). Підставою для призначення вказаної доплати та перерахунку щомісячної страхової суми, що підлягає виплаті ОСОБА_2 з 01 березня 2008 року, як зазначено у вказаній постанові, стала нова довідка про розмір заробітку потерпілого, надана ВАТ «Кіровоградбуд».

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 22.11.2002 р. № 010-1202-21 та інформаційного листа виконавчої дирекції Фонду № 33 від 04.04.2003 року № 020692 робочі органи виконавчої дирекції Фонду зобов'язані приймати нові довідки про розміри щомісячних страхових виплат у разі: 1) коли ці суми перераховані підприємствами самостійно;

2) за заявами потерпілих; 3) на вимоги державних інспекторів праці, 4) за рішеннями судів через порушення законодавства з питань відшкодування шкоди в період до 01 квітня 2001 року за вимогами нормативних документів, що мали чинність в період до 01 квітня 2001 року.

Як свідчать матеріали справи, постановою відділення Фонду від 20 січня 2010 року відповідно до статей 38,40 Закону, припинено з 01 листопада 2009 року виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової суми, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 1065,45 грн.. Причиною припинення, яка зазначена у вказаній постанові став лист про усунення порушень, встановлених ревізією від 15 січня 2010 року № 08-14/28 (а.с.33).

З 01 листопада 2009 року потерпілій ОСОБА_2 продовжено виплату щомісячної страхової виплати, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 242,70 грн. (а.с.34).

Згідно ч.10 ст.40 Закону 1105-ХІV суми одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Відповідно до п.1.9. Порядку призначення, перерахунку та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду від 27.04.2007 р. № 24, повернення зайво виплачених сум проводиться на підставі постанови робочих органів виконавчої дирекції Фонду, якщо потерпілі або особи, які мають на це право, не заперечують проти підстав і розміру відрахування.

В обгрунтування позовних вимог про стягнення зайво виплачених коштів, на підтвердження недобросовісності відповідача та отримання нею грошових коштів від Фонду на підставі підробленої довідки про новий розмір заробітної плати, позивач посилався як на доказ, на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2013 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 (злочин вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинено повторно),ч.2 ст.366 КК України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки).

Як свідчать матеріали справи, кримінальна справа була порушена відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 (шахрайство), ч.2 ст.28, ч.2 ст.366, ч.2 ст. 366 КК України.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 травня 2012 року, яка набрала законної сили, звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року, кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст.190, ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 , ч.2 ст.366 КК України - закрито.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Зміст вироку свідчить про те, що відповідач у кримінальній справі була допитана як свідок, безпосередньо щодо неї вирок не ухвалювався (а.с.18).

Вироком суду встановлено, що на підставі складених та виданих ОСОБА_5, як ліквідатором підприємств і ОСОБА_6 завідувачем сектора правової роботи відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Кіровограді завідомо неправдивих офіційних документів, працівниками сектору відшкодування шкоди потерпілим, відділеням ВД ФСНВ у м.Кіровограді проводились перерахунки щомісячних страхових виплат потерпілим, складались проекти постанов про призначення потерпілим перерахованих щомісячних страхових виплат та про призначення доплати, після чого особові справи потерпілих з метою перевірки законності нарахування страхових виплат та перевірки наявності і достатності документів, на підставі яких проведено нарахування, направлялись за належністю завідувачу сектору правової роботи відділення Фонду у м. Кіровограді - ОСОБА_6 для юридичного вивчення та візування.

Цим вироком також встановлено, що ОСОБА_6 діяв з метою заволодіння грошовими коштами Фонду шляхом обману (шахрайство) на користь інших осіб з корисливих спонукань для подальшого особистого одержання від необізнаних осіб, потерпілих внаслідок трудового каліцтва та професійних захворювань, частини цих грошових коштів.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, та вказана обставина підтверджена представником позивача, що вона особисто ні до відділення Фонду, ні до ВАТ «Кіровоградбуд» з заявою про перерахунок виплат не зверталась. Про перерахунок дізналась, коли отримала кошти на свій картковий рахунок.

За таких обставин висновок суду про те, що кошти отримані ОСОБА_2 на підставі підроблених документів і мала місце недобросовісність набувача, не грунтується на матеріалах справи, спростовується самим змістом вироку Ленінського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2013 року та окремою постановою, прийнятою судом за наслідками розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України.

Всупереч вимог п.2 ч.1 ст. 214 ЦПК, п.3 ч.1 ст.215 ЦПК України суд не зазначив у рішенні в чому саме полягає недобросовісність набувача та якими доказами це підтверджено.

Так, у вироку зазначено, що висновком додаткової судово-економічної експертизи № 121 від 01 листопада 2013 року, проведеної у кримінальній справі, встановлено, що відсутнє документальне підтвердження того, що постраждала ОСОБА_2 зверталась до ВАТ «Кіровоградбуд» з заявою про здійснення перерахування розмірів відшкодування шкоди, а також з урахуванням висновку судово-економічної експертизи № 3/2 та інших матеріалів кримінальної справи та у розрізі наданих на дослідження документів, перерахунок щомісячної страхової виплати та доплати страхової виплати, проведеної за період 2008-2009 роки відділенням ВД ФСНВ у м. Кіровограді, ОСОБА_2 здійснено не у відповідності до норм діючого законодавства України (а.с.27).

Таким чином вказаним вироком суду, встановлено, що перерахунок щомісячних виплат та доплати здійснено ОСОБА_2 на підставі документів, які фактично відсутні, а не підроблені, як безпідставно вважав встановленим суд першої інстанції.

Крім того, вироком встановлено, що ОСОБА_6, діяв з метою заволодіння грошовими коштами Фонду шляхом обману (шахрайство) на користь інших осіб з корисливих спонукань для подальшого особистого одержання від необізнаних осіб, потерпілих внаслідок трудового каліцтва та професійних захворювань, частини цих грошових коштів.

Сукупність зібраних у справі доказів, свідчить про те, що відділенню ВД ФСНВ у м. Кіровограді було заподіяно матеріальну шкоду внаслідок злочину.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює винятки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

У правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постановах від 22 січня 2014 року у справі№ 6-151цс13 та від 2 липня 2014 року № 6-91цс14, яка відповідно до ст.36-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, зазначено, що правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Оскільки під час розгляду справи не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_2 грошових коштів, які є відшкодуванням шкоди у зв'язку з професійним захворюванням, суд першої інстанції, не застосувавши до спірних правовідносин положення статті 1215 ЦК України, дійшов помилкового висновку про те, що вказані грошові кошти підлягають поверненню з підстав, передбачених статтею 1212 ЦК України.

Відповідно до ст.309 ЦПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 березня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кіровограді Кіровоградської області до ОСОБА_2 про стягнення зайво виплачених коштів, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя:

Судді: