Ухвала суду № 44435249, 28.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5871/15 Справа № 202/5363/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Зосименко С. Г. Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючої - судді Кочкової Н.О.,

суддів - Григорченка Е.І., Каратаєвої Л.О.,

при секретарі - Левцунову І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції, ПП «Нива - В.Ш.», ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ПАТ «Укрсиббанк», Приватний нотаріус ДМНО Заверуха Н.І. про визнання прилюдних торгів, акту про проведення прилюдних торгів та свідоцтва про право власності недійсними, - за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2015 року заява ОСОБА_6 про забезпечення позову повернута заявникові без розгляду (а.с.6).

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ставить питання про скасування вказаної ухвали та передачу питання на новий розгляд до суду 1 інстанції (а.с. 24-26).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Індустріального відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції, ПП «Нива - В.Ш.», ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ПАТ «Укрсиббанк», Приватний нотаріус ДМНО Заверуха Н.І. про визнання прилюдних торгів, акту про проведення прилюдних торгів та свідоцтва про право власності недійсними. У подальшому позовні вимоги неодноразово уточнювались і доповнювались. Також позивач подала заяву про забезпечення позову.

Суд 1 інстанції в ухвалі від 13 березня 2015 року посилався на те, що заявником не обґрунтовано необхідність застосування заходів забезпечення позову і не надано доказів сплати судового збору, що є підставою для повернення заяви без розгляду.

Погодитися з таким висновком у повній мірі погодитись не можна з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом. Порядок сплати та розміри судового збору визначаються у відповідності до Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону - судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Пунктом 1.13 ч. 2 ст. 4 Закону встановлено ставку судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову в розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 6 Закону у разі, якщо позовну заяву подано після подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову, розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

За положеннями ч.4 ст. 151 ЦПК України за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копій відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Із системного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що Законом України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору за заяву про забезпечення позову в разі її подання до суду до подання позовної заяви. При цьому, у разі подання такої заяви після подання позовної заяви розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення доказів або позову.

Вирішуючи питання про повернення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала від 13 березня 2015 року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2015 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду 1 інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Судді: