Ухвала суду № 44422366, 19.05.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3962/15

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.05.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про витребування доказів у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" про визнання кредитного договору недійсним та визнання договору поруки припиненим, за апеляційними скаргами ОСОБА_3, а також Публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2015 року,

встановила:

23 вересня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" (далі - ПАТ "Марфін Банк"), яке є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Морський Транспортний Банк", звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в якому після неодноразових уточнень та збільшень позовних вимог просили стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 00188/RO від 02.06.2006 року у загальному розмірі 229678,75 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ (15,778907грн. за 1,0 долар США) на 18.12.2014 року становить 3624079,64 грн., та 784452,27 грн. (далі - Кредитний договір), з яких: заборгованість за кредитом - 146317,92 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 2308736,85 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 83360,83 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1315342,78 грн.; пеня за несплату основного боргу - 384056,55 грн., пеня за несплату процентів за користування кредитом - 336259,79 грн.; штраф за невиконання зобов'язань за Кредитним договором згідно його п.6.2., сумі 68074,37 грн. (а.с.221-223).

Свої вимоги мотивували тим, що невиконання відповідачами своїх зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення наданого кредиту та внесення плати за кредит у розмірі, строки і на умовах визначених цим договором потягнуло за собою наявність заборгованості за даними договорами.

Крім того, у листопаді 2014 року відповідач ОСОБА_3 пред'явила позов до ПАТ "Марфін Банк" про визнання Кредитного договору недійсним та про визнання договору поруки № 00240rО, укладеним 02.06.2006 року між ПАТ "Марфін Банк" і ОСОБА_5, припиненим (а.с.191-193).

Свої вимоги мотивувала тим, що встановлений НБУ курс гривні відносно долару США на дату укладення Кредитного договору, а саме 02.06.2006 року, складав 5,05 грн. за 1,0 доларів США, а сума щомісячного платежу за кредитом становила 10680,75 грн., але згодом відбулося падіння курсу гривні та ця грошова катастрофа відбувається поза її волею, що призвело до того, що її витрати за кредитним договором зросли у три рази, оскільки станом на 18 листопада 2014 року сума щомісячного платежу за кредитом в національній грошовій одиниці України дорівнює 32274,90 грн.

Також зазначала, що при укладенні цього Кредитного договору вона була введена в оману банком, так як не мала можливості оцінити всі ризики за кредитом та зробити свідомий вибір щодо укладення цього договору, не могла передбачити таких змін курсу національної валюти України, а банк не надав застережень щодо можливих та/або очікуваних змін курсу національної валюти України по відношенню до валюти кредиту, оскільки кредитний договір не містить інформації щодо сукупної вартості кредиту, витрат, пов'язаних з обслуговуванням кредиту, та в договорі відсутні такі суттєві умови, як ціна договору та інфляційне застереження.

Посилаючись на вказані обставини, відповідач ОСОБА_3 послалась на те, що зміст Кредитного договору не відповідає вимогам ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 203, 215 ЦК України, отже відповідно до приписів ст. 548 ЦК України недійсність цього Кредитного договору тягне за собою недійсність Договору поруки.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 лютого 2015 року позовні вимоги ПАТ "Марфін Банк" було задоволено а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування вищевказаного судового рішення із ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ "Марфін Банк" та про задоволення її позовної заяви та скасування ухвали суду про об'єднання в одне провадження вказаних позовів, посилаючись на те, що рішення суду було ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, 10.04.2015 року ПАТ "Марфін Банк" також звернулось до суду із апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції, в якій ставить питання про його зміну і виключення із його резолютивної частини посилання суду на гривневий еквівалент суми заборгованості, яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ "Марфін Банк" (а.с.281-285).

В ході апеляційного розгляду справи, до суду апеляційної інстанції від представника апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшло клопотання про витребування у справі додаткових доказів, яке заявник обгрунтовував невідповідністю змісту\розрахунку наданих Позивачем довідок, які б підтверджували зазначені у позовній заяві обставини сумам які Позивач просить стягнути з Позичальниці, відсутністю підстав Розрахунку, невизначеністю статусу осіб, які склали та підписали Розрахунки, оскільки у довідці-розрахунку заборгованості за кредитним договором Банк зазначив лише нараховані суми пені, але не зазначив суми, сплачені позичальником, на підставі яких первинних документів нарахована сума заборгованості, яким чином розподілялися внесені позичальником кошти при погашенні боргу.

Крім того заявник посилався на те. що Банк не надав суду передбачених Стандартами бухгалтерського обліку документів для перевірки суми заборгованості Позичальника, не надав суду облікова документація - оборотна Відомість по рахунку позичальника, при цьому, довідка по особистому рахунку позичальника ніким не підписана та не містить суми заборгованості (а.с.51, 64, 65).

У зв'язку з цим, представник ОСОБА_3 просив колегію суддів витребувати у позивача належним чином завірені копії первинних касових і бухгалтерських документів, у яких відображені операції по обслуговуванню Кредитного договору № ООІ88/РО від 2.6.2006 року - на підтвердження/або спростування кожного з усіх здійснених позичальником платежів на виконання зобов'язання, з можливістю розшифровки,Ж на які конкретно види погашення зараховані (віднесені) Банком одержані від позичальника кошти:

конкретно на погашення "тіла" кредиту; на сплату відсотків за користування кредитом; по сплаті інших платежів, у тому числі комісії - згідно рахунку № 3739611016726, а саме і в тому числі: (а) касові документи - заяви на видачу готівки; заяви або квитанції на переказ готівки (на погашення кредиту), що застосовуються Банками згідно Інструкції НБУ № 337; (б) бухгалтерські документи - меморіальні ордери в гривні і в доларах США ; (2) витребувати розшифровки обліку на бухгалтерському рахунку 6111 за період „з дня першого запису" до цього часу, на якому накопичені суми нарахованої, сплаченої і несплаченої позичальником пені за прострочення сплати „тіла" кредиту і несплаченої пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом та за несвоєчасну сплату комісії; (3) надати розшифровки залишків на бухгалтерському рахунку станом на 1 грудня 2014 року, на якому накопичені суми нарахованої і несплаченої Позичальником пені за прострочення сплати ..тіла" кредиту, пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, комісію; (4) сповістити номер бухгалтерського рахунку (субрахунок) на якому числиться заборгованість по сплаті пені та зазначити бухгалтерські проводки щодо накопичених сум заборгованості, вказаної у Розрахунках, (5) рішення уповноваженого органу Банку про внесення змін до Кредитного договору у вигляді Додаткових угод та Додатків до договору (Протоколи Кредитного комітету, рішення Комітету з управління активами і пасивами. Накази по Банку інше), рішення Тарифного комітету, щодо тарифів які зазначені у Кредитному договорі та застосовувалися під час виконання умов цього договору; (6) Внутрішні нормативні документи банку, якими регламентуються операції кредитування фізичних осіб в іноземній валюті (Інструкції, Техгнологічні карти, Положення тощо); а також, Кредитну справу, яка відкрита Банком відносно Кредитного договору № ООІ88/РО від 2.6.2006 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість заявленого клопотання, заслухавши доповідача, доводи заявника клопотання, заперечень проти нього, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із заперечень ОСОБА_3 проти позовних вимог ПАТ "Марфін Банк", а також із її позовних вимог до ПАТ "Марфін Банк", то нею не заперечується факт укладення спірного Кредитного договору, отримання в кредит коштів в доларах США, а також факт укладення між ПАТ Марфін Банк" і ОСОБА_5 Договору поруки.

Доводи ОСОБА_3 обгрунтовуються несправедливими умовами Кредитного договору, які пов'язані з отриманням кредиту в іноземній валюті, що після знецінення національної валюти України привело до того, що вона була позбавлена можливості погашати валютний кредит і всі ризики щодо знецінення національної валюти України зазнала лише вона, а не банк, що є несправедливим і тягне за собою визнання недійсним як Кредитного договору, так і Договору поруки.

Таким чином, докази, які вимагає витребувати представник апелянта ОСОБА_3, не стосуються підстав позовів як ПАТ "Марфін Банк", так і ОСОБА_3

Крім того, колегія суддів вважає, що матеріали справи містять в собі достатньо доказів для вирішення спору по суті обох позовних вимог.

Більш того, зазначене клопотання було заявлено в суді першої інстанції і було останнім обгрунтовано відхилено, про що постановлена відповідна ухвала (а.с.244).

Враховуючи викладене, а також межі розгляду справи апеляційним судом, які встановлені ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання представника апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про витребування доказів у справі.

Керуючись ст.ст. 168, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про витребування доказів у цивільній справі відмовити, як заявленого безпідставно.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко