Рішення № 44422348, 27.05.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4383/15

Головуючий у першій інстанції Коваленко О. Б.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.,

при секретарі Сілукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частки зі спільного майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ частки зі спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2015 року,

встановила:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.03.2013 року позивачу та ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності по 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку - літ.А, загальною площею 239,9 кв.м., житловою площею 71,5 кв.м., підсобною площею- 168,4 кв.м., гараж - літ. Б, убиральня - літ. В вимощення - літ.І, №1-4-огорожа, а також земельна ділянка, площею 0,06га.

Зазначив, що між сторонами постійно виникали спори про порядок користування і володіння будинком з господарськими спорудами. Домовленості про спосіб виділення частки із загального майна не досягнуто.

На підставі наведеного, просив провести розподіл в натурі житлового будинку АДРЕСА_1 між співвласниками при якому: виділити у власність позивачу частину житлового будинку літ. "А", приміщення під літ. 1-12, згідно до Додатку №7 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14; виділити у власність відповідачці ОСОБА_3 частину житлового будинку літ. "А", приміщення під літер. 13-23, згідно до додатку №7 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14; провести розподіл в натурі між співвласниками земельної ділянки площею 0,06 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, виділити у власність ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки площею 295,2 кв.м, яка позначена на додатку №11 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14 зеленим кольором.

Виділити у власність ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки площею 295,2 кв.м, яка позначена на додатку №11 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14 синім кольором. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у розмірі 16920 гривень.

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом та просила виділити в натурі у її власність 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,06 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, згідно з Додатком № 11 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14, яка відображена зеленим кольором.

Виділити в натурі у власність ОСОБА_3 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею І51,6 кв.м., а саме приміщення під літ.1- підсобне 20,9-кв.м.; літ.2 - підсобне 15,3 кв.м.; літ.3 - підсобне 20,6 кв.м.; літ.4 - підсобне 22,9 кв.м.; літ.5 - коридор 6,7 кв.м., літ.6 - житлова кімната 14,1 кв.м.; літ.7 - коридор 8,2 кв.м.; літ.8 -кухня 11,3 кв.м.; літ.9 - санвузол 4,8 кв.м.; літ.10 - туалет 1,7 кв.м.; літ.11 - гардеробна 0,9 кв.м.; літ. 12 - житлова кімната 24,2 кв.м., згідно до Додатку № 7 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14. Припинити право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 33500 гривень.

Зазначила, що відповідно до технічного паспорту спірний житловий будинок складається з житлового будинку літ.А, гараж літ.Б, вбиральня літ.В, вимощення літ.І. Фактично в спірному домоволодінні постійно мешкає ОСОБА_3 та їх малолітній син - ОСОБА_2 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 в домоволодінні не мешкає, має інше постійне місце проживання.

З огляду на те, що у ОСОБА_3 немає коштів на проведення масштабної реконструкції приміщень, вона згодна з тим, що ідеальним варіантом поділу житлового будинку між співвласниками є п'ятий варіант розподілу (виділу долі) житлового будинку АДРЕСА_1 який відображений в Додатку № 7 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14.

В зазначеному варіанті експертом пропонується поділ будинку по поверхам - співвласнику № 1 - підвал та перший поверх; співвласнику № 2 - другий поверх та приміщення мансарди.

Щодо розподілу земельної ділянки, ОСОБА_3 згодна на її розподіл відповідно до запропонованого експертом третього варіанту, відображеного на Додатку №11 до висновку № СЕ-2-1-85/14, згідно до якого їй виділяється та частина земельної ділянки, запропонована до виділу співвласнику №1 (відображено зеленим кольором).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_2 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,06 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 згідно до Додатку № 11 до висновку судової будівельно- технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14, яка відображена синім кольором.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_2 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 159,9 кв.м., а саме приміщення під літ.13 - коридор 8,0 кв.м.; літ.14 - коридор 17,7 кв.м.; літ.15 - туалет 2,1 кв.м.; літ.16 - санвузол 4,6 кв.м.; літ.17 - кухня 10,3 кв.м.; літ.18 - житлова кімната 13,9 кв.м.; літ. 19 - коридор 6,7 кв.м.; літ.20 - житлова кімната 24,1 кв.м.; літ.21 - коридор 3,2 кв.м.; літ.22 - мансарда 29,4 кв.м.; літ.23 - мансарда 39,9 кв.м., згідно до Додатку № 7 до висновку судової будівельно- технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14.

Позов ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_3 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,06 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 згідно до Додатку № 11 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14, яка відображена зеленим кольором.

Виділено в натурі у власність ОСОБА_3 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею І51,6 кв.м., а саме приміщення під літ.1- підсобне 20,9-кв.м.; літ.2 - підсобне 15,3 кв.м.; літ.3 - підсобне 20,6 кв.м.; літ.4 - підсобне 22,9 кв.м.; літ.5 - коридор 6,7 кв.м., літ.6 - житлова кімната 14,1 кв.м.; літ.7 - коридор 8,2 кв.м.; літ.8 -кухня 11,3 кв.м.; літ.9 - санвузол 4,8 кв.м.; літ.10 - туалет 1,7 кв.м.; літ.11 - гардеробна 0,9 кв.м.; літ. 12 - житлова кімната 24,2 кв.м., згідно до Додатку № 7 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14.

Припинено право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 33500 гривень.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_2 В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права апелянт просить змінити судове рішення.

Рішення суду в частині виділення в натурі у власність ОСОБА_3 ? частини житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 151,6 кв.м. приміщення під літ. 1-12, згідно до Додатку № 7 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14 скасувати.

Постановити рішення, яким відмовити в виділенні в натурі у власність ОСОБА_3 допоміжних приміщень під літ.1 та літ.2, та залишити ці приміщення у спільній частковій власності. Зменшити розмір грошової компенсації.

Інші сторони судове рішення не оскаржували.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпаними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі рішення у повному обсязі не відповідає.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, та у повному обсязі позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами фактично був визначений поділ належного на праві спільної часткової власності житлового будинку та розподілив житловий будинок між співвласниками по п'ятому варіанту розподілу (виділу долі) житлового будинку АДРЕСА_1 який відображений в Додатку № 7 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-2-1-85/14, а саме виділив в натурі ОСОБА_3 у власність підвал та перший поверх, ОСОБА_2 другий поверх та приміщення мансарди.

Проте, повністю погодитись з такими висновками районного суду колегія суддів не може, оскільки суд внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права дійшов цього висновку без всебічного, повного й обґрунтованого з'ясування дійсних обставин справи, а надані докази по справі оцінені судом першої інстанції односторонньо.

Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходились у зареєстрованому шлюбі з 17 липня 1999 року, який було розірвано 13.03.2013 року рішенням Київського районного суду м. Одеси.

В період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі рішення Київського районного суду м .Одеси від 04.03.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві спільної часткової власності по 1/2 частини житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку - літ.А, загальною площею 239,9 кв.м., житловою площею 71,5 кв.м., підсобною площею- 168,4 кв.м., гараж - літ. Б, убиральня - літ. В, вимощення - літ.І, №1-4-огорожа, а також земельна ділянка, площею 0,06га.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №СЕ-2-1-85/14 від 20.06.2014 року, здійсненого Одеською філією ТОВ "Судова незалежна експертиза України" встановлено, що поділити житловий будинок та надвірні будівлі в точній відповідності до ідеальних часток співвласників без нанесення шкоди їх господарському призначенню технічно н6е можливо в зв'язку з чим експертом запропоновано шість варіантів розподілу (виділу долі) житлового будинку та дев'ять з варіантів розподілу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому експертом зазначено, що запропоновані варіанти розподілу (виділу долі) будинку по АДРЕСА_1 можливі виключно за умови посилення несучих конструктивних елементів будинку в місцях влаштування нових прорізів, демонтування внутрішніх стін перегородок), забезпечення конструктивного з'єднання нових перегородок з існуючими конструктивними елементами житлового будинку, що повинні бути проведенні після виконання необхідних попередніх розрахунків, вишукувань, розроблення та узгодження всіх проектів, отримання необхідних дозволів у відповідних інстанціях, та узгодження всіх проектів, отримання необхідних дозволів у відповідних інспекціях, та здійснюватися із дотриманням всіх технологічних вимог виконання такого виду ремонтно-будівельних робіт.(а.с.87)

Отже, переобладнання приміщення супроводжується необхідністю улаштування інженерних комунікацій, таких як мережі газо-, електропостачання, водопостачання та водовідведення, а такі роботи проводяться за технічними умовами та проектами, розробленими спеціалізованими організаціями, та з додержанням відповідних норм і правил й за погодженням контролюючих органів.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 та визнаючи за нею право власності на підвал літ.1 та літ.2 за висновком судової будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції не взяв до уваги, що в допоміжних приміщеннях знаходяться інженерні комунікації, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації будинку і без доступу до таких експлуатація житлового будинку є неможливою, не вирішив питання про наявність технічної можливості улаштування необхідних інженерних комунікацій запропонованому варіанту та узгоджень відповідних організацій про допустимість пов'язаних із поділом будинку, переобладнань щодо влаштування інженерних комунікацій.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови від 04 жовтня 1991 року № 7 (з послідуючим змінами) "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. Якщо для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, це здійснюється, але за наявності дозволу на це виконкому місцевої ради.

Згідно ст. 152 ЖК України, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Аналіз зазначених норм позволяє зробити висновок, що законодавець встановлює чіткий та вичерпний порядок надання відповідного права власнику проводити переобладнання жилого будинку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Проте, судом першої інстанції в порушення зазначених норм закону не з'ясовано, сторонами не надано, а матеріали справи не містять належних доказів щодо отримання ними будь-яких дозволів (тощо) органів місцевого самоврядування на переобладнання спірного будинку.

Одночасно, судом першої інстанції при вирішенні питання щодо виділення у власність ОСОБА_2 приміщення мансарди літ.22, літ.23 не взято до уваги, що зазначене приміщення мансарди не підлягає виділенню, оскільки відповідно до технічного паспорту від 13.02.2014 року підлягає здачі до експлуатації (право власності не визнано), що також було зазначено експертом у висновку судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-2-1-85/14 від 20.06.2014 року. (а.с.59)

Крім того, стягуючи на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 33500 грн., судом першої інстанції не мотивовано та необгрунтовано за якими саме підставами він дійшов до розміру цієї суми та якими доказами це підтверджується.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у порушенні вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України на зазначене обставини уваги не звернув, не встановив усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає до застосування, що свідчить про неповне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу призвело до поверхневого вирішення спору.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 330 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Оскільки неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення спору, рішення районного суду на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у задоволені заявлених ними позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч. 1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частки зі спільного майна подружжя, у задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділ частки зі спільного майна подружжя відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання ним законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

Н.В.Ісаєва

О.С.Комлева