Ухвала суду № 44422323, 14.05.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1096/15

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Короткова В.Д., Калараш А.А.

з участю секретаря Абалдової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про приведення приміщення у попередній стан, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про зобов"язання привести самостійно реконструйовану квартиру у попередній стан згідно технічної документації, звільнити самовільно захоплене горище та відновити загальний доступ до горища і вихід на дах за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2014 року, -

встановила:

26.09.2013 року Приморська районна адміністрація звернулася до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що він виконав реконструкцію квартири АДРЕСА_1 шляхом самовільного збільшення площі квартири на 60 кв. м. за рахунок приєднання до неї частини приміщення горища та зміну конфігурації даху будинку.

18.02.2014 року, ОСОБА_4, як третя особа з самостійними вимогами, звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про зобов'язання привести самостійно реконструйовану квартиру у попередній стан згідно технічної документації від 03.10.2008 року, звільнити самовільно захоплене горище та відновити загальний доступ до горища і вихід на дах, посилаючись на те, що вона є власницею квартири АДРЕСА_3, яка розташована на першому поверсі під квартирою відповідача.

Закриття виходу на дах створює небезпечні умови життя в будинку, оскільки його мешканці опалюють свої квартири і обігрівають воду газовим обладнанням, що потребує постійного нагляду за димоходами і вентканалами та їх прочистки, що можливо здійснити тільки з даху.

Справу розглянуто у відсутність відповідача ОСОБА_3

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2014 року позови Приморської районної адміністрації та ОСОБА_4 задоволено.

ОСОБА_3, вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, 06.06.2014 року надав до суду апеляційну скаргу про його скасування з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу р. № 5522 від 14.10.2008 року (а.с. 65).

Відповідно до копії технічного паспорту на вказану квартиру, остання станом на 13.10.2008 року, за день до її придбання відповідачем, складалась з трьох кімнат, мала загальну площу 63,9 кв.м., житлову 37,9 кв.м. та підсобну 22,7 кв.м. (а.с.52-56).

Згідно копії довідки Ф № 1 (виписка з домової книги про склад родини та реєстрацію), у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не проживає і не зареєстрований (а.с.6).

За даними відділу адресно-довідникової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_2. (а.с. 11).

Згідно акту від 17.04.2013 року, в частині горища будинку АДРЕСА_1 виконана реконструкція зі змінами геометричної форми крівлі (а.с. 5).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 самовільно приєднав до квартири АДРЕСА_1 частину приміщення горища площею 60 кв.м. та змінив конфігурації даху будинку, без затвердженої у встановленому законом порядку проектної та дозвільної документації (а.с. 10).

В квітні 2013 року начальником дільниці № 11 КП ЖКС "Порто-Франковський" складено акт, що відповідач у вищезазначеній зазначеній квартирі не мешкає, на приписи від 04.03.2013 і 17.04.2013 року не реагує. (а.с.8-10).

Відповідно до розпорядження № 234 від 26.04.2013 року, зобов'язано ОСОБА_3 до 08.05.2013 року привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 в первинний стан (а.с.4).

ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_3 (а.с. 70). ОСОБА_4 та власники і мешканці інших квартир будинку АДРЕСА_1 з кінця 2012 року звертались до різних організацій з приводу незаконного проведення відповідачем реконструкції своєї квартири, приєднання до неї частини спільного горища та закриття виходу на кришу будинку (а.с. 20-21).

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області здійсненні перевірки, в ході яких виявлено виконання будівельних робіт з реконструкції квартири № 20 шляхом прибудови та улаштування виходу на горище, без права на їх виконання (а.с.71-72 ).

Як вбачається з листа ТОВ "Трубочист" від 18.11.2013 року № 21, при обстеженні димаря в квартирі АДРЕСА_3 виявлено, що димар в квартирі 16 забитий на другому поверсі та стандартному прочищенню не підлягає (а.с. 45).

Відповідно до п. 2.9 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 1308 від 25.12.2009 року "Про затвердження порядку взаємодії виконавчих органів міської ради та комунальних підприємств з вирішення питань, пов'язаних із самочинним будівництвом у місті Одесі", районні адміністрації Одеської міської ради та управління архітектури та містобудування Одеської міської ради звертаються з відповідними позовами до суду при проведенні внутрішньої реконструкції квартир та нежилих приміщень у багатоквартирних будинках, реконструкції приміщень з прибудовою балконів від другого поверху та вище, облаштування огорож, встановлення металевих гаражів без відповідних дозвільних документів, при проведенні будівництва або реконструкції будівель (жилих або нежилих), що здійснюється на земельних ділянках, наданих (переданих) юридичним або фізичним особам у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування", в Україні акти органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання усіма підприємствами, установами, організаціями і громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як передбачено ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані, реконструюються або будуються без належного дозволу або належно затвердженого проекту, або зі значними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, що здійснила самочинне будівництво не набуває права власності на нього.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Частиною 2 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язанні: отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов'язаних з реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій", здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, прибудова та реконструкція квартири відповідачем проводились без належної дозвільної документації та без відповідного затвердженого проекту на здійснення такої реконструкції та прибудови.

Відповідно до "Положення про надання дозволу на виконання і будівельних робіт", затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики № 273 від 05.12.2000 року, відповідач повинен перед початком проведення реконструкції та будівельних робіт, одержати дозвіл на їх виконання, чого ним зроблено не було. Вказаним положенням проведення будь-яких будівельних робіт до отримання дозволу забороняється та вважається самовільним із подальшим застосуванням цивільно-правових санкцій.

Згідно ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадиться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії відповідача з реконструкції своєї квартири проведені з порушенням норм, встановлених "Положенням про порядок реконструкції збудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень в м. Одесі", затвердженого рішенням Одеської міської ради ради № 2153-ХХШ від 17.04.2001 року, та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про планування та забудову територій".

Окрім того, суд першої інстанції вірно зазначив, що будинок АДРЕСА_1, у якому розташована незаконно реконструйована ОСОБА_3 квартира № 20 знаходиться на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради та будинок знаходиться на балансі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним.

Позивач Одеська міська рада, як власник земельної ділянки, відповідно до ст.319 ЦК України володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 2 ст. 152 Земельного Кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 2 ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" „Допоміжні приміщення (кладовки, сараї, горища і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають."

Судом встановлено, що у відповідача відсутні будь-які дозвільні документи, які надали йому на право здійснення реконструкції.

Таким чином, позивач ОСОБА_4, як власниця квартири будинку АДРЕСА_1 і співвласниця допоміжних приміщень, і відповідно до статті 369 ЦК України має право володіти і користуватися горищем і дахом спільно з іншими власниками будинку.

З урахуванням вищевикладеного, як вірно зазначив суд першої інстанції, самовільна реконструкція квартири №20 та частини горища в цьому будинку порушує права як ОСОБА_4 так і інших співвласників будинку.

Виходячи з викладеного, висновок суду відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, які ним правильно застосовані.

При цьому, доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

Відповідач не надав жодних доказів, які б обґрунтовували та підтверджували ті обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Таким чином, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення скаржниками норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді В.Д.Коротков

А.А.Калараш