Ухвала суду № 44408885, 25.05.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4318/15 Справа № 202/28941/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Слюсар Л.П. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Видюковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2014 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 01.06.2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №HAEEAW55720004, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 85 500,64 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.05.2014 року.

Виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором №HAEEAW55720004 від 01.06.2007 року забезпечувалися договорами поруки: з Публічним акціонерним товариством «Акцент-Банк» №167 від 20.10.2010 року та з ОСОБА_3 від 01.06.2007 року.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує умови кредитного договору у зв'язку з чим, станом на 22.06.2012 року, має прострочену заборгованість по кредиту, яка становить 120 305,00 грн. та складається з: заборгованості по кредиту - 53 085,92 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 40 158,33 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 2464,29 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання - 24 596,46 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором № HAEEAW55720004 від 01.06.2007 року у розмірі 110 305,00 грн.; з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягнути солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10 000,00 грн., та з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на свою користь стягнути судовий збір.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №HAEEAW55720004 від 01.06.2007 року станом на 22.06.2012 року у розмірі 95 708, 54 грн., а саме: 53 085,92 грн. - заборгованість за кредитом; 40 158,33 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 464,29 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 10 000,00 грн., а саме: 10 000, 00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 квітня 2015 року доповнено рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Вказавши в резолютивній частині рішення: стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 10 000,00 грн., за договором поруки №167 від 20 жовтня 2010 року, а саме: 10000, 00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

З рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не погодився позивач і звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції в частині зменшення позовних вимог стосовно пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, ухваливши в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги в цій частині в повному обсязі, в решті рішення залишити без змін.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки апелянтом рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині розміру стягнутої пені за несвоєчасність виконання зобов'язання, перевірка законності та обґрунтованості рішення проведена в цих межах.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вислухавши представника позивача Шемет Д.О., перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.06.2007 року між ПриватБанком, який в подальшому змінив свою назву на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (а.с.14-17) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №HAEEAW55720004, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 85 500,64 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.05.2014 року (а.с.8-9).

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний щомісячно у період сплати надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 1397,40 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість за кредитом, відсотками, комісією.

Відповідно до п. 7.3 кредитного договору, забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором виступає застава автомобіля DAEWOO Nexia.

Пунктом 7.4 кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,50 % на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом та пеню в розмірі 1% від суми непогашеного платежу, але не менше 1 грн. за кожен день прострочки.

Відповідач ОСОБА_2 умови кредитного договору належним чином не виконує, порушивши графік погашення кредиту і сплати процентів, своєчасно не повернув позивачу кредитні кошти та не сплатив відсотки. У зв'язку з чим, станом на 22.06.2012 року, має прострочену заборгованість по кредиту, яка становить 120 305,00 грн. та складається з: заборгованості по кредиту - 53 085,92 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 40 158,33 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 2464,29 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання - 24 596,46 грн.

Згідно акту приймання автомобіля (а.с.47), ОСОБА_2, який допустив прострочення кредиту за кредитним договором №HAEEAW55720004 від 01.06.2007 року, передав Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» предмет застави - автомобіль DAEWOO Nexia, д/н НОМЕР_1.

Згідно повідомлення Харківського ГРУ ПриватБанка від 14.04.2010 року, автомобіль DAEWOO Nexia, д/н НОМЕР_1, який належав ОСОБА_2 та був заставним майном ПриватБанка відповідно до умов кредитного договору №HAEEAW55720004 від 01.06.2007 року, був реалізований за ціною 45 000,00 грн. Усі грошові кошти від продажу автомобіля надіслані на рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. На 13.10.2010 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором, після реалізації автомобіля, становить 59 046,08 грн. (а.с.46).

У забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором №HAEEAW55720004 від 01.06.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та Публічним акціонерним товариством «Акцент-Банк» було укладено договір поруки №167 від 20.10.2010 року, відповідно до умов якого у випадку невиконання боржником обов'язків за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежується 10 000,00 грн. (а.с.6,7).

У забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором №HAEEAW55720004 від 01.06.2007 року між ПриватБанком, який в подальшому змінив свою назву на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 01.06.2007 року, відповідно до умов якого у випадку невиконання позичальником обов'язків за кредитним договором, позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів. (а.с. 10).

Визначаючи розмір неустойки (пені) в сумі 10 000, 00 грн., суд першої інстанції обґрунтовано, керуючись ч.3 ст.551 ЦК України, прийняв до уваги всі обставини справи в їх сукупності, а саме явну невідповідність наслідків порушення зобов'язання, принципи розумності та справедливості і ухвалив в оскаржуваній частині рішення, яке відповідає вимогам закону.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про необґрунтовану відмову судом першої інстанції у задоволенні в повному обсязі вимог щодо стягнення суми пені не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на наступне:

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до вимог ст.ст. 549 - 552 ЦК України.

Згідно положень ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 року №6-100цс14.

Суд першої інстанції, виходячи з засад виваженості, розумності та справедливості, обґрунтовано дійшов висновку про можливість зменшити розмір пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором до 10 000,00 грн.

Таким чином, доводи позивача в апеляційній скарзі щодо неповноти встановлення судом першої інстанції обставин справи, неправильного та неповного дослідження доказів та їх оцінки, які призвели до ухвалення неправомірного рішення в частині зменшення розміру стягнутої суми пені не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини, а зводяться до незгоди з висновками суду та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення в оскаржуваній частині, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова