Ухвала суду № 44401615, 26.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17400/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бужак Н.П.

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

за участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною та скасування постанови від 02 липня 2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання дій Інспекції з проведення перевірки 24.06.2014 року неправомірними, визнання неправомірною та скасування постанови Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 липня 2014 року №178/14/1/7126/35/0207/02/1.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 березня 2015 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач TOB «Континентбуд» подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі вимоги прокуратури м. Києва від 16.05.2014 року №-7/1/5-1 189-14, наказу Інспекції державного-будівельного контролю у м. Києві від 23.07.2012 року №52 «з» посадовою особою відповідача начальнику Управління контрою будівництва об'єктів - начальнику Інспекційного відділу №1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контрою у м. Києві Таранову Д.В. виписано направлення для проведення позапланової перевірки по вул. Закревського 42 у м. Києві від 22.05.2914 року.

На виконання вимог п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 року №553 посадовою особою відповідача заступнику начальника Управління контролю будівництво об'єктів - начальнику Інспекційного відділу №1 Інспекції ДАБК у м. Києві виписано направлення для проведення позапланової перевірки на вул. Закревського 42 у Деснянському районі м. Києва від 23.06.2014 року.

На підставі вимоги прокуратури м. Києва від 16.05.2014 року в присутності осіб від замовника будівництва, Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм і правил позивачем, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 24 червня 2014 року.

Результатами перевірки було встановлено, що на земельній ділянці, яка огороджена будівельною огорожею, на замовлення TOB «Континентбуд» виконуються будівельні роботи з будівництва житлового комплексу «Перлина Троєщини» без дозволу на виконання будівельних робіт (ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд, будівельних конструкцій та основ», ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво (дод.М), Порядком віднесення об'єктів до ІУ та У категорії складності, затвердженого постановою КМ України від 27.04.201 І року №557, об'єкт будівництва відноситься до У категорії складності об'єктів будівництва), чим порушено ч.І ст. 34 та ч.І ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». З боку відповідальних осіб, які знаходились на об'єкті будівництва, проектно-виконавчої документації не пред'явлено.

24 червня 2014 року відповідачем стосовно TOB «Континентбуд» складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким визначена відповідальність у сфері містобудівної діяльності.

Акт, припис та протокол були направлені керівнику товариства листом від 25.06.2014 року.

Відповідно до постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №178/14/1/7126-35/0207/02/1 від 02 липня 2014 року в.о. начальника Інспекції ДАБК у м. Києві позивача TOB «Континентбуд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п.5 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1 096 200 грн.

Постанову направлено позивачу поштовим відправленням 02.07.2014 року за №18171910.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до постанови КМ України №553 від 23 травня 2011 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Згідно з п. 7 вищезазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Позивач оспорює наявність повноважень у Інспекції на проведення позапланової перевірки, посилаючись на ту обставину, що на день винесення оскаржуваного рішення відповідачем було внесено запис до Єдиного державного реєстру про припинення Інспекції.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх обгрунтованими та такими, що базуються на вимогах Закону.

Постановою КМ України від 23.04.2014 року №150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» вирішено ліквідувати як юридичні особи територіальні органи ДАБІ за переліком згідно з додатком; погоджено пропозицію інспекції щодо утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату інспекції в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до наказу ДАБІ України від 12.06.2014 року №116 «Про ліквідацію інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Києві» ліквідовано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та призначено Голову Комісії з ліквідації інспекції.

Наказом Інспекції ДАБК у м. Києві від 18.06.2014 року №46 «Про створення ліквідаційної комісії для проведення заходів, пов'язаних з ліквідацією Інспекції ДАБК у м. Києві» утворено ліквідаційну комісію з ліквідації Інспекції ДАБК у м. Києві та затверджено її персональний склад».

Пунктом 18 Порядку №1074. прийнятого відповідно до Постанови КМ України від 20.10.2011 року визначено, що до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідного органу виконавчої влади або територіального органу.

Відповідно до статті 104 ЦК України юридична особа припиняється з результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Аналогічна норма міститься і у ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Як встановлено судом першої інстанції та дана обставина підтверджується матеріалами справи, станом на 02.07.2014 року Інспекція перебувала у стані припинення.

Крім того, суд першої інстанції вірно падав оцінку тій обставині, що юридична особа, що припиняється, до повного її припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики.

Відповідно до п.2 постанови КМ України №294 від 09.07.2014 року «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України», що набрала чинності з 01.08.2014 року, зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію забезпечити здійснення її територіальними органами, що ліквідуються, функцій та повноважень, покладених на ці органи, до утворення її територіальних органів як структурних підрозділів апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції в АР Крим, містах Києві та Севастополі.

Направлення про проведення позапланової перевірки датовані 22.05.2014 року та 23.06.2014 року. Перевірка об"єкта по вул. Закревського,42 у м. Києві, повинна бути проведена у період з 22.05.2014 року по 28.05.2014 року та з 23.06.2014 року по 24.06.2014 року.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, з чим погоджується судова колегія, в оскаржуваний період на момент винесення наказу, момент проведення перевірки, складання постанови про накладення стягнення, Інспекція була наділена всіма повноваженнями здійснювати свої повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п. 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як вбачається із листа-вимоги прокуратури м. Києва на ім»я виконуючого обов'язки начальника Інспекції ДАБК у м. Києві від 16.05.2014 року №07/1\5-1 189-14, прокуратурою було направлено відповідний лист для перевірки наявності порушень з боку позивача вимог містобудівного та земельного законодавства на території м. Києва та надання відповідної інформації.

Таким чином, Інспекція мала підстави для проведення позапланової перевірки, як це передбачено нормами чинного законодавства України.

Лист на ім»я прокуратури, направлений Інспекцією, не є формою реагування на виявленні під час перевірки порушення, що вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, так як носить інформаційний характер.

24.06.2014 року працівником інспекції було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та встановлено, що будівельні роботи ведуться без дозволу на їх виконання. Крім того, відповідальними особами, які находились на будівництві, проектно-виконавчу документацію не було пред'явлено.

В акті перевірки було зафіксовано, що перевірка проводилась у присутності осіб (представників) від замовника будівництва.

У п.13 Порядку № 553 зазначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, оскільки посадова особа Інспекції була допущена до проведення перевірки, а також з урахуванням права суб'єкта містобудування бути присутнім під час перевірки, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень з боку посадових осіб Інспекції в цій частині.

Щодо доводів апелянта про відсутність підстав для притягнення до відповідальності позивача, колегія суддів вважає зазначити наступне.

Згідно з п. 17 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Пунктом 22 Порядку визначено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Із матеріалів справи вбачається, що перевіркою від 24.06.2014 року встановлено, що на земельній ділянці, розташованої по вул. Закревського. 42 у Деснянському районі м. Києва, яка огороджена будівельною огорожею. на замовлення TOB «Континентбуд» виконуються роботи з будівництва житлового комплексу «Перлина Троєщини» без дозволу на виконання будівельних робіт.

Крім цього, в ході перевірки встановлено, що об'єкт будівництва відноситься до У категорії складності.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, зазначаючи в оскаржуваній постанові, що відповідач мав всі правові підстав для визначення складності об'єкту, який перевірявся.

Порядок віднесення об'єктів до ІУ та У категорії складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з положень статей 6, 7, 32. 41 Закону України від І 7 лютого 2011 року N 3038-УІ «Про регулювання містобудівної діяльності» -VI) та частини другої статті 3 Закону України від 14 жовтня 1994 року «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» судова колегія приходить до висновку, що коли проектна документація на об'єкт будівництва відсутня чи об'єкт їй не відповідає, віднесення такого об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності належить до компетенції Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України здійснює управління у сфері містобудівної діяльності, зокрема, контролює дотримання законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної діяльності всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Отже, суд вірно встановив, що саме територіальні органи Державного архітектурно-будівельного контролю України наділені повноваженнями на віднесення об»єктів будівництва до тієї чи іншої категорії складності.

Відповідно до п.1 Порядку віднесення об'єктів будівництва до ІУ та У категорій складності, затвердженого постановою КМ України №557 від 27 квітня 2011 року, цей Порядок визначає механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності.

Згідно з п. 3 Порядку категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків(відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Клас наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва визначається згідно з вимогами ДБН В. 1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" за рівнем можливих економічних збитків і (або) інших втрат, пов'язаних з припиненням експлуатації або втратою цілісності об'єкта (п.4 Порядку).

Пунктом 6 Порядку визначено, що до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак:

1) згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" є об'єктами підвищеної небезпеки;

2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб;

3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом;

4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту. зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

За аналогічними критеріями визначається категорія складності об'єкту будівництва і за вимогами ДБН В. 1.2-14-2009 «загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».

Згідно з п.7 Порядку №557 під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Отже, Інспекція мала всі підстави для віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії, а у даному випадку до У категорії складності, з урахуванням того, що під час позапланової перевірки було виявлено ряд порушень законодавства в області містобудування, а тому для вирішення питання накладення штрафу за порушення вимог зазначеного законодавства віднесення об'єкта до певної категорії є обов'язковим.

Відповідно до пунктів 2,18,23.30,33 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 року №466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіального органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва щодо об'єктів будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення поро початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідної Інспекцією декларації - щодо суб'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до ІУ-У категорії складності.

Згідно з п.18 Порядку для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5.

До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (подається у разі потреби): копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з І червня 2012 р. (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком).

Пунктами 30,33 Порядку передбачено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Замовник відповідає згідно із законом за порушення вимог, визначених цим Порядком.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, а також в суді апеляційної інстанції, позивач доказів, які б свідчили про отримання позивачем відповідного дозволу, не надав, а тому вважати безпідставними доводи відповідача в цій частині суд не має підстав.

Таким чином, у відповідача були всі підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення абз. З п.5 ч 2 ст.2 Закону України «Про відповідальність на правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу у розмірі 1 032 300 гри.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обгрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160.197,198,200.205,206,212,254 КАС України, колегія суддів.

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідністю «Континентбуд» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.