КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2068/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
У Х В А Л А
Іменем України
19 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Авраменко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Адвоката ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2015 року адвокат - ОСОБА_2 звернулася в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2015 року позов задоволено, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві щодо надання неповної відповіді на адвокатський запит від 14.01.2015 № 11 та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві надати відповідь на питання щодо факту можливого існування розбіжностей задекларованих ТОВ «РІШЕННЯ КОМ» за жовтень 2014 у деклараціях з податку на додану вартість показників податкових зобов'язань із контрагентами, зазначене в адвокатському запиті від 14.01.2015 № 11.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між адвокатом - ОСОБА_2 та ТОВ «Рішення Ком» було укладено договір про надання адвокатських постуг від 12.06.2014 № Р14-12.06.1 за умовами якого клієнт доручає та оплачує, а адвокат бере на себе зобов'язання представляти інтереси клієнта у державних та інших підприємствах, установах, організаціях, в тому числі у судах, органах внутрішніх справ, структурних підрозділах прокуратури України та інших правоохоронних органах, в органах державної виконавчої служби. Згідно п. 2.1.2 договору про надання адвокатських послуг передбачено, що адвокат бере на себе зобов'язання по наданню клієнту послуг, в тому числі, з подання від імені клієнта заяв та одержання необхідних довідок і документів (а.с. 8-9).
14.01.2015 № 11 позивач, діючи від імені та в інтересах ТОВ «Рішення Ком» звернулася до відповідача з адвокатським запитом №11, в якому просила:
- повідомити щодо факту можливого існування розбіжностей задекларованих ТОВ «Рішення Ком» за жовтень 2014 у деклараціях з податку на додану вартість показників податкових зобов'язань із контрагентами;
- повідомити щодо відновлення задекларованих ТОВ «Рішення Ком» податкових зобов'язань та податкового кредиту за період жовтень-грудень 2013 та січень 2014 на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2014 по справі № 826/7914/14, які були відкориговані податковим органом на підставі акта від 28.04.2014 № 296/3-26-50-22-07-37723707.
Листом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві № 226 від 21.01.2015 відмовлено позивачу в наданні інформації, щодо факту можливого існування розбіжностей задекларованих TOВ «Рішення Ком» за жовтень 2014 у деклараціях з податку на додану вартість показників податкових зобов'язань із контрагентами, оскільки запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом і не може бути надана на адвокатський запит, на підставі ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», разом з тим надала інформацію щодо виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2014 по справі №826/7914/14 та відновлення задекларованих підприємством показників.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, його посадових та службових осіб, про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Орган державної влади, його посадові та службові особи, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до ст. 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статею 5 Закону встановлено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних вебсайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно статті 6 інформацією з обмеженим доступом є:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, серед іншого, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно ст. 9 Закону України Відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
2. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
3. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
Відповідно до ст.. 7 вказаного Закону, конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Наказом ДФС України від 28.08.14 № 88 "Про затвердження Переліку відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС" затверджено перелік відомостей, які містять службову інформацію в органах ДФС.
Колегія суддів наголошує на тому, що даний перелік є вичерпним, запитувана позивачем інформація до нього не відноситься, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про неправомірність відмови у наданні такої інформації.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголощення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 25 травня 2015 року.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Кучма А.Ю.
Судове рішення № 44401591, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/2068/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: