Ухвала суду № 44401590, 19.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20953/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Авраменко М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Підприємства "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року Підприємство "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києваз позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.05.2012 № 0001682250 та № 0001672250.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, думку сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було проведено позапланову невиїзну перевірку Підприємства «Київський центр професійної медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів» з питань правильності обчислення та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Цифрова Типографія Грінвіч» за весь період роботи підприємства.

За результатами даної перевірки складено акт від 11.05.2012 № 148/22-511/32209626 (а.с. 38-49).

Як вбачається з акту, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем - пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, п. 135.2 ст. 135, п. 138.1, пп. 138.5,1 п. 138.5 ст. 135, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 146.13, 146.14 ст. 146 Податкового кодексу України внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 1 364 409 грн.

- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодекс у України, оскільки позивачем не подано декларацію з податку на прибуток підприємств за II-IV квартал 2011 року;

- ст. 39, п. 185.1 ст. 185, п 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 985 982 грн.;

-пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, оскільки позивачем не подано до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за листопад та грудень 2012 року.

На підставі акту та за результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.05.2012 № 0001672250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 364 579,00 грн., з них за основним платежем - 1 364 409 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 170 грн. та № 0001682250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 986 322, 00 грн., з них за основним платежем - 1 985 982 грн., штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 340 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього кодексу.

П. 22.1 ст. 22 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий платником податку у тому числі від будь-яких видів діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України (відповідно до п. 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" норма щодо оподаткування процентів набирає чинності з 1 січня 2015 року); доходів від продажу рухомого та нерухомого майна; спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю, інші доходи.

З матеріалів справи вбачається, що 07.04.2011 року між Підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" в особі ліквідатора та ТОВ «Цифрова типографія «Гринвич» було укладено договір купівлі продажу адміністративної будівлі літера «П» загальною площею 916, 9 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул., Фрунзе 60, на підставі якого відповідачем були нараховані суми податкової заборгованості з податку на додану вартість та з податку на прибуток Підприємству "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу адміністративної будівлі в літері "П" загальною площею 916,9 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 60, укладений 07.04.2011 між підприємством "Київський центр професійної, медичної, трудової та соціальної реабілітації інвалідів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦИФРОВА ТИПОГРАФІЯ "ГРИНВИЧ", посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мартиросян I.E., зареєстрованого в реєстрі за № 636 (а.с. 23-34).

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Колегія суддів приймає до уваги той факт, що податковим органом було вірно визначено суму податку, яка підлягала сплаті, однак позивачем сплачена не була, разом з тим, зазначає, що оскільки договір купівлі-продажу від 07.04.2011, на підставі якого відповідачем були нараховані суми податкової заборгованості з податку на додану вартість та з податку на прибуток судовому порядку визнано недійсним, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неможливість стягнення податкового зобов'язання за умови відсутності об'єкту оподаткування та наявності підстав для скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві) - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 25 травня 2015 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.